10. Рекомендації щодо використання підходу до системи засвоєння знань

 

1. 1.       Кожен викладач має чітко визначитись у своїй системі, своїх підходах завдяки чому забезпечується засвоєння студентами, учнями чи слухачами навчальний матеріал. Ця система має бути доведена до тих, хто навчається, має бути зрозумілою для них. Наведемо деякі рекомендації з цього приводу.

2. 2.       Перед початком вивчення навчального предмета слід ознайомити студентів (учнів, слухачів) із своєю системою навчання, її особливостями, формами та періодичність контролю, оцінювання рівня знань.

3. 3.       Розподілити навчальний матеріал на окремі логічно завершені блоки (модулі) і довести їх до слухачів на першому занятті.

4. 4.       Конкретизувати та стандартизувати вимоги до знань студентів (учнів, слухачів). Сформулювати вимоги до вмінь.

5. 5.       Визначити перелік завдань, які мають бути виконані студентами (учнями, слухачами) згідно з кожним рівнем засвоєння знань.

6. 6.       Після вивчення теми аналізувати роботу студентів (учнів, слухачів), підвести підсумок.

7. 7.       Внести, за необхідності, корективи у свої плани, робочу програму на наступний навчальний рік.

 

11. Складності, які зустрічаються у процесі підготовки до занять

Як показує досвід, складності, які зустрічаються при підготовці до занять є різноманітні, але найчастіше зустрічаються наступні групи:

• перша, пов’язана з пошуком такої організації занять, яка б забезпечила не лише засвоєння студентами, учнями чи слухачами навчального матеріалу на заняттях, але й їх самостійну навчальну діяльність. Цього можна досягти через правильний вибірметодів навчання;

• друга, полягає у знаходженні способів і прийомів роботи над поняттями, створення проблемних ситуацій, доборі дидактичного матеріалу, формулюванні питань;

• третя, пов’язана із висвітленням програмового матеріалу у відведений час;

• четверта, пов’язана з формуванням мотивів, пробудженням інтересу до дисципліни, конкретної теми;

• п’ята, пов’язана з добором літератури, здобутті і володінні новою інформацією.

 

Тема. Альтернативні форми організуваннянавчання

1. Інтерактивні методи навчання

Визначальним для особистісно зорієнтованого навчання має бути соціокультурний діалог у системі «педагог-студент» на основі його розуміння, прийняття й визнання. Якнайактивніше цьому сприяють інтерактивні методи навчання.

Для чіткішого розуміння важливості інтерактивного навчання педагоги порівнюють його з відомими раніше пасивним й активнимнавчанням. Якщо пасивне навчання – це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне – це безпосередня участь студента у викладі матеріалу, то інтерактивне – це рівноправна взаємодія викладача й студента. Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.

 

2. Інтернет-технології в сучасному педагогічному процесі.

Важливий напрямок впровадження інноваційних технологій – це інтенсифікація навчального процесу та максимальна активізація студентів у ньому. Для цього в університеті використовуються багато методів та підходів, серед яких варто назвати: використання проблемного підходу до навчання, перетворення практичних занять, семінарів у так звані «майстерні», де студенти в ході обговорень, дискусій вирішують значущі проблеми спеціальності на основі власних самостійних напрацювань, а не просто «опитуються» за лекційним матеріалом, широке впровадження у практичні, семінарські заняття презентацій, самостійно підготовлених студентами за завданнями викладача, рольових та ділових ігор, впровадження кейсів, включення до навчального процесу виконання студентами індивідуальних та групових навчальних проектів, які відображають практику роботи за фахом, проведення майстер-класів представниками виробництва, використання мультимедійних засобів у процесі проведення занять, електронних та різних видів опорних конспектів лекцій, надання студентам навчальної інформації на електронних носіях, Інтернет-пошук як студентами, так і викладачами для цілей навчального процесу тощо.