1. СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ І ПРЕДМЕТ ДИСЦИПЛІНИ

З метою забезпечення більш повної відповідності фахівців вимогам суспільного розподілу праці в Україні та задоволення потреб ринку праці, введені спеціалізації спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста імагістра.. У “Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65 розкриваються істотні ознаки цих рівнів та зміст відповідних освітньо-професійних програм їх підготовки. Наведемо зміст поняття “магістр” та відповідної освітньо-професійної програми.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста, здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Освітньо професійна програма підготовки магістра включає ТАКІ поглиблені види підготовки:

®            фундаментальна, гуманітарна,

®            соціально-економічна,

®            психолого-педагогічна,

®            спеціальна,

®            науково-практична.

Зміст даного курсу включає в себе розгляд основних дидактичних питань, форм проведення занять у середніх та вищих закладах освіти, методики організації та шляхів підвищення ефективності викладання дисциплін економіки та менеджменту.

 

2. Загальні питання освіти

 

2.1. Поняття про навчальний процес

2.1.1. Структура освіти. В Україні структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

2.1.2. Навчальний процес. Під навчальним процесом розуміється система організування навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння, спрямована на досягнення цілей навчання й виховання.

У Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міносвіти від 02.06.93 №161 поняття “навчальний процес у вищих навчальних закладах” дещо конкретизується. Воно розкривається як система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес має два головні аспекти:

• перший, - навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр (предметних або циклових комісій), що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистісних якостей;

• другий, - учіння як навчальна діяльність студентів.

Навчальний процес визначається:

• навчальними планами;

•  навчальними програмами;

• планами виховної роботи відповідних навчальних закладів.

Він включає усі види обов’язкових навчальних занять (уроки, лекції, семінари, практичні, лабораторні заняття, різного роду практики) і позакласної (позаудиторної) роботи учнів (студентів).

Навчальний процес у кожному навчальному закладі має специфічні особливості й організовується відповідно до його типу й профілю, до форми навчання (денної, вечірньої, заочної, екстернатної та ін.), а також до системи навчання (класно-урочної, лекційно-семінарської, курсової, предметної), яка також встановлюється залежно від типу навчального закладу й форми навчання.

2.1.3. Основні принципи навчального процесу.

До основних принципів навчального процесу відносяться принципи:

®                 Науковість,

®                 Гуманізм

®                 Демократизм

®                 наступність та безперервність

®                 незалежність від втручання будь-яких партій, інших громадських та релігійних організацій.

Навчальний процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

2.2. Зміст освіти

Зміст освіти випливає із її основної функції – прилучити молодь до загальнолюдських і національних цінностей.

Зміст освіти у повному його розумінні – це система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних вмінь і навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень (студент, слухач) у процесі навчання.

Під змістом вищої освіти розуміється науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.