
- •7.1. Суть диверсифікації
- •7.2. Суть управління портфелем цінних паперів
- •7.3. Ризик портфеля цінних паперів
- •7.4. Норма прибутку цінних паперів
- •7.4.1. Сподівана норма прибутку цінних паперів
- •7.5. Ризик цінних паперів в абсолютному вираженні
- •7.6. Ризик цінних паперів у відносному вираженні
- •7.7. Кореляція цінних паперів та її застосування
- •7.8. Портфель цінних паперів
- •7.8.1. Однорідний портфель цінних паперів
- •7.8.2. Портфель з двох видів цінних паперів
- •7.8.3. Портфель з багатьох видів цінних паперів
- •7.8.3.1. Задача збереження капіталу
- •7.8.3.2. Задача одержання бажаного (фіксованого) прибутку
- •7.8.3.3. Задача забезпечення приросту капіталу
- •7.8.4. Включення в портфель безризикових цінних паперів
- •7.8.4.1. Розрахунок структури ринкового портфеля
- •7.8.4.2. Задача д. Тобіна
- •7.8.5. Коефіцієнт чутливості бета. Фондові індекси
- •7.8.6. Спрощена класична модель формування портфеля (модель Шарпа)
- •7.8.7. Систематичний та несистематичний ризики
- •7.9. Тактика фінансового менеджера
- •7.10. Про ефективність роботи фінансового менеджера та аналітика
- •7.12. Теми для досліджень та рефератів
- •7.13. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •7.14. Основні терміни та поняття
7.8.4. Включення в портфель безризикових цінних паперів
Розв’язання задачі формування оптимального ПЦП набуває нових особливостей, якщо врахувати факт існування на ринку як ризикових, так і безризикових ЦП (або майже безризикових) типу державних зобов’язань з фіксованою нормою прибутку.
А тому постає задача правильного розподілу капіталу між безризиковими та ризиковими вкладеннями.
Нехай х — частка капіталу, що її інвестор розмістив у вигляді портфеля Е(mE; E), сформованого на основі ризикових вкладень. Тоді (1 – х) — частка засобів, розміщена під фіксований відсоток RF у безризикові ЦП. Норма прибутку від такого розміщення капіталу становитеме:
RП = (1 – x) RF + xRE,
а сподівана норма прибутку —
mП = (1 – x) RF + xmE .
Ризик такого розміщення характеризується величиною
Оскільки для безризикових ЦП F = 0, EF = 0, то
,
тобто величина частки х задовольняє співвідношення:
х = П /Е .
Тоді
.
Рівняння
,
або ж
(7.17)
є рівняннями прямої у двовимірному просторі (m – ). Ця пряма називається лінією ринку капіталів і характеризує ПЦП, що складаються як з безризикових ЦП, так і з ЦП, обтяжених ризиком.
Якщо Е(mE; E) є точкою дотику лінії ринку капіталів до множини ефективних портфелів (рис. 7.7), то цю точку називають ринковим (ефективним) портфелем.
На рис. 7.7 пряма RFN (лінія ринку капіталів) є множиною оптимальних розв’язків, що характеризуються пропорційним (сталим) співвідношенням приросту норми прибутку до зростання ступеня ризику.
Якщо х = 0, то це означає, що весь капітал інвестор вкладає у безризикові ЦП. Якщо ж х = 1, то це означає, що весь капітал вкладається у ринковий портфель Е(mE; E).
Рис. 7.7. Урахування в ПЦП безризикових цінних паперів
У випадку, коли 0 < x < 1, то задачу розподілу капіталу між ризиковими та безризиковими ЦП можна розглядати як ситуацію надання кредиту (інвестування) під фіксований відсоток RF.
Величина х > 1 у випадку, коли інвестор може скористатись позичкою та інвестувати у ринковий портфель Е(mE; E) більше, ніж величина його власного початкового капіталу (отримання кредиту).
7.8.4.1. Розрахунок структури ринкового портфеля
Запишемо рівняння (7.17) у вигляді:
.
Оскільки
— модифікований коефіцієнт варіації
ринкового портфеля Е(mE;
E),
який має негативний інгредієнт (CVEF
= CV¯EF),
то задача розрахунку його структури
зводиться до знаходження такого портфеля
з множини допустимих портфелів, який
задовольняв би умову:
,
де
.
Розв’язання поставленої задачі зводиться [2] до розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь:
, (7.18)
де
.
Враховуючи, що
,
отримуємо:
.
Розв’язання. З урахуванням умови задачі приходимо до системи рівнянь:
.
Розв’язавши цю систему рівнянь, отримуємо, що y1 = 0,041; y2 = 0,082; y3 = 0,117. Оскільки = y1 + y2 + y3 = 0,24, то:
x1 = y1/ = 0,171; x2 = y2/ = 0,342; x3= y3/ = 0,487.
Сподівана норма прибутку сформованого ПЦП —
mЕ = x1m1 + x2m2 + x3m3 = 46,83 (%),
його ризик (середньоквадратичне відхилення)
-
Приклад 7.12. (Надання кредиту). Інвестор сформував ефективний портфель, розрахований у прикладі 7.11. Він прийняв рішення щодо розміщення 75% грошових засобів у ринковий портфель, решту — у цінні папери, що необтяжені ризиком.
Розв’язання. Оскільки mE = 46,84%, E = 12,388, RF = 10%, x = 0,75, то
mП = (1 – x)RF + xmE = 0,2510 + 0,7546,84 = 37,63(%),
П = хЕ = 0,7512,388 = 9,291(%).-
Приклад 7.13.(Отримання кредиту). Інвестор посідає ефективний портфель, розрахований у прикладі 7.11. Він прийняв рішення щодо розміщення у ринковий портфель капіталу, що становить 120% по відношенню до власного капіталу.
Розв’язання. Оскільки mE = 46,84%, E = 12,388, RF = 10%, x = 1, 2, то
mП = (1 – 1,2)10 + 1,246,84 = 54,208(%),
П = 1,212,388 = 14,866(%).
Частка позичкових засобів становить 20% (20% = 120% – 100%) обсягу власного капіталу.-
Приклад 7.14. Інвестор посідає ефективний портфель, розрахований у прикладі 7.11. Він прийняв рішення щодо розміщення 120% власного капіталу в ринковий портфель.
Необхідно побудувати лінію ринку капіталів і здійснити відповідний аналіз.
Розв’язання. Оскільки mE = 46,84%, E = 12,388%, RF = 10%, то виходячи із співвідношення
отримуємо відповідне рівняння лінії ринку капіталів:
,
або ж
mП = 2,974П + 10.
Отже, для ефективного портфеля збільшення ризику на 1% приводить до збільшення його норми прибутку майже на 3% (на 2,974%).
Якщо ж виходити із співвідношення
то отримуємо таке рівняння:
П = 0,3363mП + 3,363.
А тому для ефективного портфеля збільшення норми прибутку на 1% призводить до збільшення його ризику майже на 0,3363%, тобто на величину модифікованого коефіцієнта варіації (CVEF = 0,3363).-