7.2.2. Страхування водних транспортних засобів. Морське страхування

До водних транспортних засобів відносять маломірні водні судна, різноманітні човни, яхти, катамарани тощо.

Страхування водних транспортних засобів ґрунтується переважно на тих самих засадах, що й автомобільних. За основу страхової оцінки судна береться сума, запропонована страхувальником, яка не має пе­ревищувати його дійсної вартості.

Договір страхування може бути укладено на одній з перелічених далі умов, яка (умова) визначає обсяг відшкодування збитків та вели­чину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:

• з відповідальністю за загибель та пошкодження;

• з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на вря­тування;

• без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі. Договір страхування цього виду укладається на окремий рейс або на певний строк.

Страхування морських суден. Переважна більшість зовнішньоеко­номічних перевезень здійснюється за допомогою морського транспор­ту. Основні вимоги, що пред'являються до договорів морського страху­вання, відображено в Кодексі торговельного мореплавства (КТМ) Ук­раїни 1995 р. У міжнародному плані керуються Законом про морське страхування (Marine Insurance Act) 1906 p. (Англія).

Об'єкти морського страхування:

• морські судна (каско);

• вантажі (карго);

• фрахт;

• контейнери;

• відповідальність судновласників перед третіми особами.

Страхування суден та вантажів здійснюється за стандартними умо­вами (застереженнями), запропонованими Інститутом лондонських страховиків. Ці застереження стосуються обмежень навігаційного по­рядку. Так, морському судну забороняється входити в небезпечні води, особливо в зимовий період, тощо.

Групи страхових ризиків при страхуванні морських суден:

• відповідальність за загибель та пошкодження судна;

• без відповідальності за пошкодження, крім випадку краху (заги­белі) судна;

• без відповідальності за окрему аварію;

• відповідальність тільки за повну загибель судна, включаючи вит­рати на його спасіння;

• відповідальність тільки за повну загибель судна.

Страховик звільняється від відшко­дування збитків за умови, якщо:

• аварія є наслідком навмисних дій або необачності страхувальни­ка, вигодонабувача або їх представника;

• мала місце непристосованість судна для цього виду плавання (не-морехідність судна);

• мала місце зношеність судна, його старість;

• без відома страховика, але з відома страхувальника на судно були завантажені вибухові вантажі;

• судно було знищено або пошкоджено мінами, торпедами, бомба­ми та іншими знаряддями війни, актами громадянської непокори, було конфісковане, арештоване або знищене за рішенням влади;

• мала місце втрата фрахту.

Викладене вище не означає, що втрата фрахту, збитки, пов'язані з воєнними діями, страйками і т. ін., не можуть бути відшкодовані, оскільки не підлягають страхуванню. Ці ризики можуть бути застрахо­вані, але за додаткову плату.

Договір страхування морського судна підписується на основі письмо­вої заяви страхувальника, в якій обов'язково мають бути вказані відо­мості:

• про об'єкт страхування;

• тип, рік побудови судна і т. ін.;

• умови страхування;

• страхову суму;

• період страхування.