Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
майнове_страхування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
170.5 Кб
Скачать

Горбач Л. М., Каун О. Б. Страхування

МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ

7.1. Об'єкти, види і форми проведення майнового страхування

Страхування майна відноситься до загального (ризикового) страхування

Майно може страхуватися в обов'язковій і добровільній формах. Об'єкти, правила, страхові суми, форми договорів і тарифи для обов’язкових видів страхування встановлюються Кабінетом Міністрів і тому є однаковими для усіх страховиків і страхувальників.

У ринкових умовах більшість видів майнового страхування є добровільними.

Законом України «Про страхування» передба­чаються такі обов'язкові види страхування майна:

  • авіаційних суден (у складі авіаційного страхування цивільної авіації);

  • засобів водного транспорту;

  • врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільгосппідприємствами, врожаю зернових культур і цук­рових буряків сільгосппідприємствами усіх форм власності;

  • майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»;

  • майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і га­зу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»;

  • об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура);

  • об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура);

  • тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з пе­реліком тварин, встановленим КМ України;

  • ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок стихійних лих та від про­типравних дій третіх осіб;

  • предмету іпотеки від ризиків випадкового знищення, пошкод­ження або псування;

  • фінансових ризиків неотримання, невчасного отримання та от­римання не в повній сумі платежів за договорами про іпотечні креди­ти та платежів за іпотечними сертифікатами;

  • нерухомості, набутої в результаті управління майном;

  • будівельно-монтажних робіт забудовником.

Необхідно відзначити, що Цивільний кодекс України, введений в дію з 01.01.2004 р., в багатьох статтях визначає особу, яка несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна. Нап­риклад, він передбачає, що ризик випадкового знищення або випадко­вого пошкодження предмета застави несе власник майна (ст. 580), майна, переданого в лізинг, несе лізингоотримувач (ст. 809), такий же ризик стосовно купленого товару переходить до покупця з моменту передання йому товару (ст. 668), майна, переданого безплатно під випла­ту безстрокової ренти, несе платник ренти (ст. 742), об'єкта будівницт­ва — несе підрядник (ст. 880). Цивільним кодексом України передба­чається два нових обов'язкових види страхування майна — страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт (ст. 881) та страхування речей, прийнятих ломбардом (ст. 967). Внаслідок цього кількість як обов'язкових, так і добровільних видів страхування майна повинна збільшитися.

Об'єктами майнового страхування є майнові інтереси, котрі не супе­речать законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Конкретними об'єктами (предметами) майнового страхування є нерухоме і рухоме майно — будівлі, споруди, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, транспортні засоби, вантаж і багаж, домашнє майно, врожай, а також видані кредити, грошові суми за відвантажену продукцію. Найбільш поширеними страховими ризиками є знищення, пошкодження або втрата майна внаслідок вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, технічних аварій і катастроф та дій третіх осіб. При страхуванні фінан­сово-кредитних ризиків основними ризиками є непогашення кредиту або нездійснення грошових розрахунків (неоплата продукції чи послуг).

Договори страхування майна укладаються на термін від кількох днів до одного року. Укладенню договору передує огляд майна, його оцінка і визначення ризиковості, а також узгодження страхової суми і страхового тарифу. Страхові тарифи переважно встановлюються у відсотках або проміле до страхової суми. Страхові платежі Сп визнача­ються шляхом множення страхового тарифу Ст (у відсотках) на страхо­ву суму Сс в гривнях і ділення на 100, тобто за формулою:

Сп = (СтхСс): 100Ця формула є базовою. На практиці для визначення страхового платежу застосовуються підвищувальні і знижувальні коефіцієнти.

Збитки визначаються за кожним знищеним або пошкодженим об'єктом, при складних об'єктах — за кожним елементом об'єкта (будівля, споруда, обладнання). Загальний збиток за договором визна­чається як сума збитків за об'єктами або елементами.

Якщо застрахована особа, майно якої застраховане, є платником податку, для отримання страхового відшкодування внаслідок його викрадення, зруйнування чи визнання непридатним вона повинна представити довідку (висновок) відповідного органу про факт його втрати. Втрата підтверджується: при викраденні майна — органами внутрішніх справ, при зруйнуванні або визнанні непридат­ним для використання — територіальним органом або підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій, при вимушеній його заміні з інших підстав — першим або другим з названих органів залежно від причини заміни майна. Вказаний захід застосовується для протидії страховим злочинам і зловживанням застрахованим майном.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]