Приклади використання

Прикладом високолегованих сталей може служити вольфрамо-хромо-ванадієва сталь із вмістом 18% W, 4% Cr і 1% V. Цю сталь називають швидкорізальною, оскільки з неї виробляють різальні інструменти. Особливістю цієї сталі є те, що вона не втрачає своєї твердості і міцності навіть при 600 °C.

Хромо-нікелева сталь із вмістом 18% Cr і 8% Ni в атмосфері повітря не піддається корозії. Цю сталь називають нержавіючою. З неї роблять нержавіючі ножі, ложки, виделки тощо.

Знання хімічного складу, структури та впливу легуючих елементів дозволяє об’єктивно оцінити експлуатаційні властивості сталей, їх раціональне застосування і призначити необхідну термічну обробку.

4. В залежності від конструкції кабельно-провідникову продук­цію поділяють на певні види.

- дріт — одна неізольована, або одна чи декілька ізольованих жил покритих неметалічною оболонкою та, інколи, оплетених волокнистими матеріалами, або дротом;

- шнур — дві або більше ізольованих гнучких або особливо гнучких жил, площею до 1,5 мм², скручених або вкладених пара­лельно поверх яких можуть бути накладені неметалічна оболонка та захисне покриття;

- кабель — одна або більше ізольованих жил у металевій або неметалевій оболонці, поверх якої можливий захисний покрив, до якого може входити броня.

Основними елементами всіх типів дротів, шнурів і кабелів яв­ляються струмопровідні жили, ізоляція, екрани, оболонка та зов­нішній покрив.

Для виготовлення кабельно-провідникової продукції викорис­товують електроізоляційні (діелектричні) та провідникові матері­али. Електроізоляційні матеріали характеризуються питомим електричним опором, діелектричною проникністю, діелектрич­ними втратами, електричною міцністю та механічними властиво­стями. Вони бувають газоподібними, твердими і твердіючими. Газоподібні (сухе повітря, азот, елегаз тощо) застосовують під тиском у конструкціях вимикачів, конденсаторів тощо. Рідкі (електроізоляційні нафтові масла, совол, совтол, фторорганічні та кремнійорганічні сполуки тощо) використовують у трансформа­торах, для просочування конденсаторів, для заповнення кабелів тощо. Твердіючі — каніфоль шелак, бітуми, парафін, церезин тощо. Тверді (високомолекулярні сполуки і пластмаси на їх осно­ві, лакоемалеві плівки, волокнисті та слюдяні матеріали тощо) використовують для ізоляції або для виготовлення деталей. З них найбільш відомі:

- папір просочений нафтовим ^маслом, використовують для ізоляції жил силових кабелів. Його маркують літерами К- кабельний, М-багатошаровий, В-високовольтний, У-ущільнений. Випускають таких марок: К, КМ, КВ, КВУ, КВМ, КВМУ;

'ґ фібра — папір (КВ, КВУ, КВМ) просочений хлористим цинком;

- волокнисті у вигляді пряжі або тканини просоченої елек­троізоляційним лаком. Використовують для виготовлення ла- котканини. Мають літерно-цифрове маркування: Л-лакот- канина, Х-бавовняна, Ш-шовкова, К-капронова, М-на основі масляного лаку, Б-на основі бітумно-масляного лаку. Цифри — гранична робоча температура, наприклад ЛХМ-105 значить: лакотканина, бавовняна, на основі масляного лаку, а 105 — це температура (^оС);

- слюдяні електроізоляційні матеріали використовують для ізоляції деталей електричних машин. Найбільш відомі міканіт — листовий матеріал отриманий склеюванням лусок слюди лаком, мікастрічка (луски слюди наклеєні на підкладку). Виділяють мі­кафолій (на папері), мікашовк (на шовковій тканині), мікаполот- но (на тканині).

В залежності від особливостей конструкції, призначення та області використання кабельно-провідникова продукція поді­ляється на: кабелі силові; кабелі контрольні; кабелі управлін­ня; кабелі сигнально-блокувальні; кабелі та дроти зв’язку; дро­ти неізольовані; дроти ізольовані для повітряних ліній; дроти обмоточні; дроти установочні; дроти з’єднувальні; дроти мон­тажні та шнури електричні. Дроти використовують для повіт­ряних ліній електропередач та розподілення електроенергії в освітлювальних і силових лініях. За призначенням вони поді­ляються на установочні, арматурні, з’єднувальні, обмоточні, монтажні та дзвонкові.

Установочні дроти мають чотирьохелементне літерно- цифрове маркування:

-перший елемент (матеріал струмопровідної жили): А- алюміній (мідь не позначається); С — сталь; АС — сталево- алюмінієва; АСО — сталево-алюмінієва полегшена; АСУ — ста­лево-алюмінієва посилена;

- другий елемент: вид виробу позначається літерою П — дріт;

- третій елемент: матеріал ізоляції, особливості конструк­ції або умови експлуатації. Позначаються літерами: Р — гума, П — поліетилен, В — полівінілхлорид, Г — гнучкий, Д — двожильний, С — для прихованої проводки, ПП — плоский, Н — не горить;

'ґ четвертий елемент; кількість жил та їх площа (мм²).

Асортимент таких виробів складають такі основні марки: АПВ, АППВ, АПР, АПРН, ПВ-1, ПРГ тощо.

Арматурні дроти призначені для прокладки в середині освіт­лювальної арматури (люстри, настільні лампи, торшери тощо). Струмопровідні жил тільки мідні, а ізоляція з кремнійорганічної гуми, полівінілхлориду, скловолокна або лавсану.

Шнури використовують для підключення переносних елект­роприладів і радіоапаратури. Маркування складається з позна­чення виду виробу (Ш-шнур), матеріалу ізоляції та особливостей конструкції, числа жил, їх площі та стандарту.

Літерні позначення у маркуванні шнурів залежать від їх при­значення:

Дріт монтажний (М). Матеріал ізоляції або особливості конс­трукції позначають:

Ш — поліамідний шовк;

С — скловолокно;

Ц — плівка;

В — полівінілхлорид;

П — поліетилен;

Л — лак;

Е — емальований, якщо ця літера стоїть за літерою М, а якщо на останньому місці — екранований;

Д — подвійна обмотка;

Г — гнучкий (з багатодротовими жилами). Наприклад, МШДЛ МСЦСЛЕ тощо.

Дріт установочний. Матеріал ізоляції або особливості конс­трукції позначають:

В — полівінілхлорид;

П — поліетилен (якщо стоїть у кінці марки);

О — просочена бавовняна оплітка;

Ш — оплітка з лавсанового шовка;

Л — лак;

Т — для прокладки у трубах;

Г — гнучкий;

Д — подвійна ізоляція;

ПП — плоский (стрічковий).

Дріт обмотувальний. Матеріал струмопровідної жили, ізоля­ції та особливості конструкції позначають:

П — мідний;

А — алюмінієвий (ставлять у кінці марки);

М — манганін (М — м’який, Т — твердий);

НХ — ніхром;

ЕЛ — емаль на масляній основі;

ЕВ — емаль високоміцна на полівінілацетатній основі;

ЕМ — емаль на полівініформалевій основі;

ЕЛР — емаль високоміцна на поліаміднорезольній основі;

Б — бавовна;

Ш — шовк;

ШК — капрон;

Л — лавсан;

С — скловолокно;

О — одношарова обмотка;

Д — двошарова обмотка;

П — плівка, якщо стоїть на другому місці.

Особливості конструкції маркують літерами: П — паралельно вкладені жили, О — обплетені пряжею або ниткою, Т — термо­стійкий шнур, Л — стирається в умовах легких механічних впли­вів, С-стирається в умовах середніх механічних впливів.

Шнури бувають з’єднувальними та армованими (з вилкою, або вилкою та розеткою). Армовані шнури випускають довжи­ною 1,7; 2,2; 3,7; 4,2; 6,2; 10; 15; 25 та 50 метрів. Їх додатково ма­ркують літерами: В-армовані вилкою; А-армовані вилкою та розеткою; У-армовані вилкою та подовженою розеткою; П — з за­пресованою арматурою.

Промисловість випускає набори дротів і шнурів для господар­ства, для школярів тощо. Основні марки шнурів: ШПП, ШПВ, ТТТВПТ, ШВЛ та інші.