- •1.Порівн. Метод та мчп
- •2. Мд як джерело мчп
- •3.Джерела суч. Мчп
- •5. Міжн. Комерц. Арбітраж при тпп Укр.:правові засади його діяльн. І компет
- •6. Пр.Статус представництв іноз.Суб. Госп.Діяльн. В Укр.
- •7. Від.Конв про дог.Міжнар. Куп-прод тов, 1980р
- •8. Методи правового регулюв. Правовідносин у мчп
- •9.Договір у мчп.Закон, що застос. До форми та змісту дог.
- •Держава як суб. Мчп
- •, 39Принцип автономії волі
- •13. Взаємність та реторсії в мчп
- •14, 44. Тлумачення, кваліфікація та конфлікт кваліфікації в мчп.
- •15. Види імунітету держави та їх характеристика
- •16.Європейська конв про імунітет д-ви 1972р
- •18. Пр. Статус іноземців в Україні.
- •21. Процедура отримання статусу біженця
- •22, 48. Поняття особистого закону і національності юр. Ос.
- •23. Колізійні питання дієздатності іноземців чинним зак-вом Укр
- •24, 58. Зособи правового захисту у випадку порушення дог. Міжнар. Куп-прод тов
- •25. Іноз.Елемент у цив-пр відносинах мчп
- •31. Трансформація норм мд у норми нац. Зак-ва Укр.
- •26. Представництво іноз суб госп д-ті в Укр
- •27, 59. Система відповідальності сторін за від. Конв 1980 р. Пон. Та склад збитків
- •28. Співвідношення мчп та мпп
- •29. Система мчп
- •30. Мд України у системі джерел мчп.
- •32, 35. Мз та судова і арбітражна практика як джерела мчп
- •33, 38. Заг. Характеристика принципів мчп
- •34. Поняття та види джерел мчп
- •36. Національні джерела мчп
- •37. Уніфікація та мо, що займ. Проблемами мчп
- •42. Поняття, структура та особливості застосування колізійних норм
- •43. Класифікація колізійних норм
- •45. Обхід закону
- •61. Міжнар-пр регулюв розрах за ікасо
- •46. Застереження про публічний порядок
- •47. Зворотне відсилання та відсилання до законодавства третьої держави
- •49. Право власності у мчп. Коліз-правове регулюв. Права власності
- •50,64. Міжнародний фінансовий лізинг
- •60. Міжнар-пр регулюв розрах за акредитивом
- •62. Міжнар-пр регулюв розрах платіжними дорученнями (банк. Переказ), дог. Банк. Обслугов.
- •63. Міжнар-пр регулюв розрах векселями та чеками
- •65. Колізійні норми шлюбно-сімейного права
- •69. Консульські шлюби
- •67. Шлюбний договір та особливості
- •68. Особливості шлюбних зносин за мусульм. Правом
- •70. Розлучення, ускладнене іноземним елементом
- •71.Розлучення за мусульм. Правом
- •72. Особисті та майнові обов*язки подружжя
- •73. Усиновлення, ускладнене іноземним елементом
- •74.Опіка та піклування, ускладнене іноземним елементом
24, 58. Зособи правового захисту у випадку порушення дог. Міжнар. Куп-прод тов
Конвенція передбачає норми, які регулюють засоби правового захисту у випадку порушення договору продавцем та покупцем (відповідно до ст. 45—52 та ст. 62—65). Наприклад, якщо покупець не виконує зобов'язання за договором, продавець може вимагати відшкодування збитків. Тобто:
1) вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставленого чи виконання інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою;
встановити додатковий "розумний" строк для виконання покупцем своїх обов'язків. У цей час продавець не застосовує ніяких засобів правового захисту, однак він не позбавлений права вимагати відшкодування збитків за прострочення виконання договору; заявити про розірвання договору; самостійно скласти специфікацію товару (документ,який засвідчує форму, розміри та інші відомості про товар),якщо покупець не зробив цього відповідно до договору чи після закінчення строку, протягом якого покупець міг би це зробити, у випадку незгоди з пропозиціями продавця. Якщо Після отримання повідомлення від продавця покупець не вчинив вказаного, специфікація від продавця, складена ним, буде обов'язковою.
Здійснення продавцем свого права на інші засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати відшкодування збитків і не надає відстрочки покупцю від судового чи арбітражного розгляду.
Збитки за порушення договору однією зі сторін складають суму, яка охоплює збитки та упущену вигоду. Такі збитки не можуть перевищувати втрат, які сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачити в момент укладення договору як можливі наслідки, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати.
Якщо договір розірваний і покупець купив товар взамін або продавець перепродав товар, сторона, яка вимагає відшкодування збитків, може стягнути різницю між договірною ціною і ціною по укладеній натомість угоді. Сторона, яка бажає відшкодувати збитки, може вимагати різницю між ціною, встановленою у договорі, та ціною, що існує на момент розірвання договору. Проте, якщо сторона, яка вимагає відшкодування шкоди, розірвала договір після прийняття товару, замість ціни, існуючої на момент розірвання договору застосовується ціна, яка існувала на момент прийняття товару.
Конвенція розрізняє оперативні санкції та власне заходи відповідальності. До оперативних санкцій належать, зокрема, вимоги про зменшення покупної ціни, про заміну неякісного товару. Заходи відповідальності — це неустойка і відшкодування збитків (позитивних та упущеної вигоди).
Застосувати оперативні санкції можна на підставі факту порушення контрактних зобов'язань, а заходи відповідальності — тільки у випадку вини контрагента за договором. Це означає, що форс-мажорні обставини виключають цю вину і звільняють сторону від відповідальності. Сторона не відповідає за невиконання будь-якої умови договору, якщо доведе, що воно було викликане перепоною поза її контролем і що від неї не можна було розумно очікувати врахування цієї перепони при укладенні контракту.