6. Пр.Статус представництв іноз.Суб. Госп.Діяльн. В Укр.

Представництво — це структурно відокремлена частина юридичної особи. Представництво діє за межами розміщення юридичної особи (засновника), що його створила, і від її імені.

Угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що грунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Повноваження можуть також випливати з обстановки, в якій діє представник (продавець в роздрібній торгівлі, касир тощо).

Представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.

Не допускається укладення через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена лише особисто, а так само інших угод, зазначених у законі.

Представництва іноземних юридичних осіб в Україні підлягають державній реєстрації в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.

7. Від.Конв про дог.Міжнар. Куп-прод тов, 1980р

Віденська конвенція 1980р., поширюється на договори, в яких комерційні підприємства сторін знаходяться в різних державах.

Не застосовується для продажу товарів:

• для особистого використання;

• з аукціону;

• в порядку виконавчого провадження;

• цінних паперів і грошей;

• суден, водного і повітряного транспорту;

• електроенергія.

Не застосовується до договорів:

• на постачання товарів, що слід виготовити, якщо замовлення постачає значну частину необхідних матеріалів;

• яких обов”язне постачальника – виконання робіт, надання послуг.

Не трапляється:

• чинності договору;

• регулювання питань власності на проданий товар;

• регламентація відповідальності продавця за шкоду.

Характерно для неї диспозитивність – у широкій автономній волі.

Сфера застосування може бути обмежена через використання державою учасницею заяв та застережень.

Регулюються договори купівлі-продажу, укладені через обмін офертою та акцептом.

8. Методи правового регулюв. Правовідносин у мчп

Правовий метод регулювання — це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. Для МПрП характерним є цивільно-правовий метод, що виражає правову природу цієї галузі.

Колізійний метод є необхідним для регулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не узгоджена, а також у разі потреби зробити вибір між нормами права. Колізії можуть виникати й поза сферою МПрП. Їх вирішення хоч і залежить від застосування колізійних норм, проте вони не матимуть міжнародного приватно-правового ха­рактеру.

Отже, потреба в застосуванні колізійного методу може ви­никати як у випадку неідентичності законодавства різних пра­вових систем з одного і того ж питання, так і у випадку їх абсолютної схожості. Тобто, для винесення рішення на основі законодавства певної держави суд повинен, насамперед, зро­бити вибір між законодавством цих держав, тобто звернутися до колізійної норми. Власне, існування правових систем, між нормами правових джерел яких необхідно зробити вибір, по­роджує потребу в застосуванні колізійного методу. Останній застосовується також за відсутності міжнародної уніфікації матеріально-правових норм із певного питання.

Матеріально-правовий:

Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної дер­жави, самостійно не врегульовує правовідносини з "іноземним елементом", її існування має сенс за умови використання й матеріально-правової норми, тобто такої, що по суті регулює правовідносини у міжнародному приватному праві. Наявність матеріально-правових норм свідчить про існування поряд із колізійним матеріально-правового методу регулювання вка­заних правовідносин.

Зміст цього методу полягає в тому, що правовідносини ре­гулюються безпосередньо юридичними нормами, без відси­лання до іноземної правової системи. В доктрині та практиці держав існують розходження у розумінні змісту матеріально-правового методу. Вони виникають через неоднозначність того, які саме матеріально-правові норми належать до сфери міжнародного приватного права. Так, уважається, що до скла­ду вказаної галузі права, крім колізійних норм, належать уні­фіковані матеріально-правові норми міжнародних договорів.