- •1.Порівн. Метод та мчп
- •2. Мд як джерело мчп
- •3.Джерела суч. Мчп
- •5. Міжн. Комерц. Арбітраж при тпп Укр.:правові засади його діяльн. І компет
- •6. Пр.Статус представництв іноз.Суб. Госп.Діяльн. В Укр.
- •7. Від.Конв про дог.Міжнар. Куп-прод тов, 1980р
- •8. Методи правового регулюв. Правовідносин у мчп
- •9.Договір у мчп.Закон, що застос. До форми та змісту дог.
- •Держава як суб. Мчп
- •, 39Принцип автономії волі
- •13. Взаємність та реторсії в мчп
- •14, 44. Тлумачення, кваліфікація та конфлікт кваліфікації в мчп.
- •15. Види імунітету держави та їх характеристика
- •16.Європейська конв про імунітет д-ви 1972р
- •18. Пр. Статус іноземців в Україні.
- •21. Процедура отримання статусу біженця
- •22, 48. Поняття особистого закону і національності юр. Ос.
- •23. Колізійні питання дієздатності іноземців чинним зак-вом Укр
- •24, 58. Зособи правового захисту у випадку порушення дог. Міжнар. Куп-прод тов
- •25. Іноз.Елемент у цив-пр відносинах мчп
- •31. Трансформація норм мд у норми нац. Зак-ва Укр.
- •26. Представництво іноз суб госп д-ті в Укр
- •27, 59. Система відповідальності сторін за від. Конв 1980 р. Пон. Та склад збитків
- •28. Співвідношення мчп та мпп
- •29. Система мчп
- •30. Мд України у системі джерел мчп.
- •32, 35. Мз та судова і арбітражна практика як джерела мчп
- •33, 38. Заг. Характеристика принципів мчп
- •34. Поняття та види джерел мчп
- •36. Національні джерела мчп
- •37. Уніфікація та мо, що займ. Проблемами мчп
- •42. Поняття, структура та особливості застосування колізійних норм
- •43. Класифікація колізійних норм
- •45. Обхід закону
- •61. Міжнар-пр регулюв розрах за ікасо
- •46. Застереження про публічний порядок
- •47. Зворотне відсилання та відсилання до законодавства третьої держави
- •49. Право власності у мчп. Коліз-правове регулюв. Права власності
- •50,64. Міжнародний фінансовий лізинг
- •60. Міжнар-пр регулюв розрах за акредитивом
- •62. Міжнар-пр регулюв розрах платіжними дорученнями (банк. Переказ), дог. Банк. Обслугов.
- •63. Міжнар-пр регулюв розрах векселями та чеками
- •65. Колізійні норми шлюбно-сімейного права
- •69. Консульські шлюби
- •67. Шлюбний договір та особливості
- •68. Особливості шлюбних зносин за мусульм. Правом
- •70. Розлучення, ускладнене іноземним елементом
- •71.Розлучення за мусульм. Правом
- •72. Особисті та майнові обов*язки подружжя
- •73. Усиновлення, ускладнене іноземним елементом
- •74.Опіка та піклування, ускладнене іноземним елементом
73. Усиновлення, ускладнене іноземним елементом
Неоднакові умови, порядок, наслідки усиновлення, підстави, порядок і наслідки його припинення, зміна, визнання недійсним у різних правових системах викликають колізії, які врегульовуються нормами міжнародних договорів, зокрема про правову допомогу, та внутрішнім законодавством України.
Права та обов'язки іноземних громадян — кандидатів в усиновителі чи усиновителів передбачені законодавством України, зокрема Порядком передачі дітей на усиновлення. Іноземні громадяни, що виявили бажання усиновити дитину, яка є громадянином України, повинні звернутися з письмовою заявою до Центру про взяття їх на облік кандидатами в усиновителі та надання скерування на відвідання відповідного державного дитячого закладу для підбору, знайомства та установлення контакту з дитиною. До заяви додаються документи, передбачені Порядком передачі дітей на усиновлення, легалізовані в установленому порядку, перекладені українською мовою. Ці документи мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнародним договором України. Термін дії цих документів один рік.
Кандидати в усиновителі повинні отримати дозвіл компетентного органу країни, де вони проживають, на в'їзд і постійне проживання усиновлюваної дитини. У разі усиновлення вони зобов'язуються в місячний термін поставити дитину на консульський облік у консульській установі України за місцем проживання та надавати цій установі періодичну інформацію (не менше одного разу на рік) про умови проживання й виховання дитини. Усиновителі повинні надавати можливість представникові консульської установи спілкуватися з дитиною. За усиновленим зберігається громадянство України до досягнення ним 18-річного віку.
Від імені іноземних громадян, що бажають усиновити дитину, яка є громадянином України, можуть діяти й інші особи на підставі легалізованого доручення, за винятком випадків, коли іноземець має особисто: а) ознайомитися з документами усиновлюваної дитини; б) познайомитись і встановити контакт із дитиною; в) бути присутнім під час розгляду справи в суді про усиновлення; г) отримати рішення суду про усиновлення; д) забрати дитину з місця її проживання за пред'явленням копії рішення суду про усиновлення.
Для вирішення питання про можливість усиновлення конкретної дитини іноземні громадяни подають заяву до відділу освіти за місцем проживання дитини. Орган опіки і піклування за місцем проживання усиновлюваної дитини на підставі заяви кандидата в усиновителі та документів, зазначених у Порядку передачі дітей на усиновлення, готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. На підставі звернення іноземних громадян про надання їм дозволу для усиновлення конкретної дитини і висновку органу опіки і піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини Центр протягом 3 днів розглядає необхідні матеріали і дає письмовий дозвіл на проведення усиновлення, а в разі відмови — обгрунтовану відповідь у письмовій формі.
Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземними громадянами провадиться за рішенням районного (міського) суду за місцем проживання усиновленої дитини або за місцем проживання заявника (заявників). Стаття 2652 Цивільного процесуального кодексу України встановлює зміст і форму заяви до суду. Іноземними громадянами до заяви додається також дозвіл Центру. Суддя в порядку підготовки справи про усиновлення вирішує питання доцільності участі представників згадуваного Центру.
Відповідним органом опіки й піклування або Центром до суду подаються документи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема дозвіл компетентного органу країни усиновителя на в'їзд і постійне проживання усиновлюваної дитини, нотаріально засвідчене зобов'язання усиновителя про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливість спілкування з нею. Документи оформляються відповідно до вимог, передбачених законодавством України. Усиновлення виникає з часу набрання рішенням суду законної сили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем винесення рішення, а також до Центру.
