- •1.Порівн. Метод та мчп
- •2. Мд як джерело мчп
- •3.Джерела суч. Мчп
- •5. Міжн. Комерц. Арбітраж при тпп Укр.:правові засади його діяльн. І компет
- •6. Пр.Статус представництв іноз.Суб. Госп.Діяльн. В Укр.
- •7. Від.Конв про дог.Міжнар. Куп-прод тов, 1980р
- •8. Методи правового регулюв. Правовідносин у мчп
- •9.Договір у мчп.Закон, що застос. До форми та змісту дог.
- •Держава як суб. Мчп
- •, 39Принцип автономії волі
- •13. Взаємність та реторсії в мчп
- •14, 44. Тлумачення, кваліфікація та конфлікт кваліфікації в мчп.
- •15. Види імунітету держави та їх характеристика
- •16.Європейська конв про імунітет д-ви 1972р
- •18. Пр. Статус іноземців в Україні.
- •21. Процедура отримання статусу біженця
- •22, 48. Поняття особистого закону і національності юр. Ос.
- •23. Колізійні питання дієздатності іноземців чинним зак-вом Укр
- •24, 58. Зособи правового захисту у випадку порушення дог. Міжнар. Куп-прод тов
- •25. Іноз.Елемент у цив-пр відносинах мчп
- •31. Трансформація норм мд у норми нац. Зак-ва Укр.
- •26. Представництво іноз суб госп д-ті в Укр
- •27, 59. Система відповідальності сторін за від. Конв 1980 р. Пон. Та склад збитків
- •28. Співвідношення мчп та мпп
- •29. Система мчп
- •30. Мд України у системі джерел мчп.
- •32, 35. Мз та судова і арбітражна практика як джерела мчп
- •33, 38. Заг. Характеристика принципів мчп
- •34. Поняття та види джерел мчп
- •36. Національні джерела мчп
- •37. Уніфікація та мо, що займ. Проблемами мчп
- •42. Поняття, структура та особливості застосування колізійних норм
- •43. Класифікація колізійних норм
- •45. Обхід закону
- •61. Міжнар-пр регулюв розрах за ікасо
- •46. Застереження про публічний порядок
- •47. Зворотне відсилання та відсилання до законодавства третьої держави
- •49. Право власності у мчп. Коліз-правове регулюв. Права власності
- •50,64. Міжнародний фінансовий лізинг
- •60. Міжнар-пр регулюв розрах за акредитивом
- •62. Міжнар-пр регулюв розрах платіжними дорученнями (банк. Переказ), дог. Банк. Обслугов.
- •63. Міжнар-пр регулюв розрах векселями та чеками
- •65. Колізійні норми шлюбно-сімейного права
- •69. Консульські шлюби
- •67. Шлюбний договір та особливості
- •68. Особливості шлюбних зносин за мусульм. Правом
- •70. Розлучення, ускладнене іноземним елементом
- •71.Розлучення за мусульм. Правом
- •72. Особисті та майнові обов*язки подружжя
- •73. Усиновлення, ускладнене іноземним елементом
- •74.Опіка та піклування, ускладнене іноземним елементом
47. Зворотне відсилання та відсилання до законодавства третьої держави
зворотне відсилання - повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку;
відсилання до права третьої держави - відсилання колізійної норми права іноземної держави, визначеної відповідно до цього Закону, до права третьої держави
Невирішена проблема – це проблема ( в 18ст.) прийняття чи не прийняття зворотного відсилання та відсилання до закону третьої держави. Неоднозначним є й розуміння обсягу іноземного права, до якого застосовується відсилання.
Суть зворотного відсилання полягає у відсиланні колізійної норми законодавства однієї держави до закону іншої, а закон останньої не вирішуючи питання по суті, своєю чергою, відсилає до закону попередньої держави. Якщо до вирішення спору залучається правова система третьої держави, то мова йде про відсилання до закону третьої держави. Деякі правові системи визнають ці відсилання (Польща, Росія, Австрія, Швейцарія; Угорщина – може визнаватися відсилання до власного права. СРСР – якщо іноземне право відмовлялося, тоді так. Незважаючи на розбіжності в чинному праві України можна знайти підтвердження прийняття зворотного відсилання, відсилання до закону третьої держави, а також негативне ставлення до зворотного відсилання. Женевська конвенція – позитивне ставлення (1950р.).
49. Право власності у мчп. Коліз-правове регулюв. Права власності
Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження майном.
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже у всіх державах є поділ майна на рухоме й нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власності, форма й умови переходу права власності на це майно.
Щодо нерухомого майна законодавства, судова практика, доктрина багатьох держав свідчить, що право власності регулюється законом місцезнаходження речі. Таким вважається закон держави, на території якої знаходиться річ на момент виникнення факту, що викликає правові наслідки.
Питання колізійного регулювання правового статусу рухомого майна є дещо складніше. У таких випадках часто застосовують прив'язку до закону місцезнаходження речі. Крім цієї колізійної прив'язки можуть застосовуватися й інші, наприклад, особистий закон власника. Але переважно цей принцип застосовується як виняток або в окремих країнах (Аргентина, Бразилія).
Загальновизнано, що коли річ певній державі правомірно перейшла у власність іншої особи за законами цієї держави, то в разі зміни місцезнаходження речі право власності на неї зберігається за її власником.
У законодавстві багатьох держав колізійне регулювання права власності пов’язане з інститутом набувальної давності, зміст якого полягає в тому, що фізична чи юридична особа, яка хоч і не є власником майна, але добросовісно і для себе здійснює володіня цим майном, наче власним, упродовж тривалого строку, набуває право власності на це майно.