34. Поняття та види джерел мчп

Джерело МПрП – форми в яких знаходять вираження правова норма. Існує декілька форм юридичного офіційного буття норм в МПрП:

1) внутрішнє законодавство - мається на увазі не тільки закони, але й підзаконні акти.

2) міжнародні угоди - норми міжнародних угод у біль­шості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери міжнародного приватного пра­ва. Міжнародні договори (угоди) досягають такого становища тому, що містять уніфіковані норми, які спеціально ство­рюються для врегулювання міжнародних невладних відносин.

3) міжнародні й торговельні звичаї - Міжнародні звичаї засновані на послідовному й тривалому застосуванні певних правил. Обумовлені суверенітетом і рів­ністю держав, міжнародні звичаї стають обов'язковими для них. Торгівельні - є обов'язковими для застосуван­ня, якщо: 1) норми законодавства безпосередньо відсилають до них; 2) сторони під час укладення контракту дійшли згоди регулювати свої відносини певним звичаєм.

4) судова та арбітражна практика - це погляди суддів на певне питання, зафіксовані у рішеннях суду (судові преце­денти). Вони мають вирішальне значення для вирішення су­дами аналогічних питань у майбутньому.

Деякі до джерел відносять доктрину МПрП - Можна вказувати на її допоміжне значення в розвитку й удосконаленні права, в правозастосувальному процесі, особливо, коли мова йде про встановлення змісту норм іноземного права.

36. Національні джерела мчп

Для вітчизняної правової системи значення мають окремі норми Конституції України. Так, у ч. 3 ст. 25 Конституції вказано, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. У ч. 1 ст. 26 зазначається, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються, тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі права і обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними документами України.

Закони тгінормативт-правові акти, які є джерелами міжнародного приватного права, поділяються на такі, що; 1) повністю регулюють відносини цієї галузі права або ж 2) певна частина норм яких регулюють ці відносини.

До першої групи належать, наприклад, Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 p.;

"Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 р.; "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 p.; Консульський статут України, затверджений Указом Президента України від 2 квітня 1994 p.;

Другу групу законодавства становить значна кількість юридичних актів, у яких тільки окремі норми чи спеціальні розділи регламентують правовідносини з "іноземним елементом". В Україні це здебільшого колізійні норми, які містяться в останніх розділах кодифікованих актів. А також-ЗУ «про МЧП», що регулює відносини з іноземним елементом та містить колізіні норми.

37. Уніфікація та мо, що займ. Проблемами мчп

Уніфікація й уніфіковані норми є порівняно новим явищем у праві. Причому з розвитком процесу уніфікації число таких норм зростає. Хоча немає єдиної думки про їх правову кваліфікацію та галузеву приналежність. Відсутня єдність поглядів й на те, стосовно яких норм — матеріально-правових чи колізійних найбільш доцільно проводити уніфікацію

У світі існує кілька основних центрів уніфікації міжнародного приватного права. Це передусім Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Гаазька конференція з міжнародного приватного права, Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА), а також така міжнародна неурядова організація, як Міжнародна торговельна палата (МТП). Крім того, міжнародні конвенції з окремих питань у цій сфері розробляються в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародної організації праці (МОП), Світової організації торгівлі (СОТ), Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) тощо. При цьому уніфікація відбувається в двох напрямах: уніфікація матеріальних норм міжнародного приватного права та уніфікація колізійних норм.

ЮНСІТРАЛ Комісія ООН з права міжнародної торгівлі створена в 1966 р. з метою сприяння прогресивному узгодженню та уніфікації норм права міжнародної торгівлі.

ГААЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА Ця міжнародна організація є найстарішою в сфері, що розглядається. Вона створена ще в 1893 р. Її робота спрямована переважно на уніфікацію колізійних норм та міжнародного цивільного процесу.

МТП проводить роботу з узагальнення й уточнення звичаєвих норм, які формуються в міжнародній торговельній практиці. Нею створені збірки уніфікованих звичаїв і правил, які широко застосовуються в більшості країн світу

Основною метою Міжнародного інституту уніфікації приватного права, створеного в 1926 р., є дослідження шляхів і способів гармонізації приватного права окремих держав і створення умов для поступового прийняття різними державами уніфікованих норм приватного права. Для членства в цій організації слід приєднатися до її Статуту. Діяльність УНІДРУА переважно зосереджена на підготовці проектів багатосторонніх міжнародних договорів про уніфікацію правових норм із різних питань цивільного та торговельного права.