26.Коагуляційний гемостаз. Його фази.

В крупних судинах тромбоцитарної пробки не витримують високого тиску і вимиваються кров’ю. Коагуляційний гемостаз сприяє утв. більш міцної пробки. Ферментативний або коагуляційний гемостаз протікає в 3 фази: І фаза - утв. протромбінази. Цей процес йде по внут. і зовн. шляхам. В цю фазу утв. тканинна, тромбоцитарна і еритроцитарна протромбінази. ІІ фаза – утв. тромбіну. Ця фаза проходить дуже швидко, оскільки протромбіназа адсорбує протромбін і перетворює його на тромбін. ІІІ фаза – перетворення фібриногену у фібрин. Під впливом тромбіну з фібриногену утв. фібрин-мономер. Під впливом іонів Са²⁺ відбувається перетворення фібрин-мономера в розчинний фібрин-мономер.

27.Фібріноліз. Ретракція- забезпечує закріплення і ущільнення тромбув судинах. Майже одночасно з ретракцією починається фібриноліз – ферментативне руйнування фібрину. Задача процесу фібринолізу – відновлення просвіту кровоносної судини.

Розчинення фібрину здійснюється ферментом плазміном, який знаходиться в плазмі крові у вигляді проферменту – плазміногену. Щоб із плазміногену утв. плазмін, необхідні активатори,що містяться у крові і тканинах. Фібріноліз-процес розчинення тромбу, що протікає в 3 фази:

І фаза: утв. кров’яного активатора плазміногену;

ІІ фаза:перетворення плазміногену в плазмін; ІІІ фаза: плазмін розщеплює фібрин

.

28. Механізм підтримки рідкого стану крові.

Основна роль системи - збереження рідкого стану крові. Підтримка рідкого стану крові забезпечується наступними механізмами: 1) згортанню крові перешкоджає гладка поверхня ендотелію судин; 2) клітини крові і стінки кровоносних судин заряджені негативно, що призводить до відштовхування формених елементів від судинних стінок; 3) стінки судин покриті шаром розчинного фібрину, який адсорбує активні фактори згортання крові (тромбін); 4) висока швидкість кровотоку заважає факторам згортання концентруватися в одному місці; 5) у крові містяться природні антикоагулянти - речовини, що перешкоджають згортанню крові.

29. Будова серця

Серце — центральний орган кровообігу, що забезпечує рух крові по судинах. Це порожній чотирикамерний м'язовий орган, що має форму конуса, розташований у грудній порожнині. Він розділяється на праву і ліву половини суцільною перегородкою. Кожна з половин складається із двох відділів: передсердя і шлуночка, що з'єднуються між собою отвором, який закривається клапаном. У лівій половині клапан складається з двох стулок, у правій — із трьох. Клапани відкриваються у напрямку до шлуночків. У праве передсердя кров надходить з верхньої і нижньої порожніх вен і вінцевих вен самого серця, у ліве передсердя впадають чотири легеневі вени. Шлуночки дають початок судинам: правий—легеневому стовбуру, що поділяється на дві гілки і несе венозну кров у праву і ліву легеню, тобто в мале коло кровообігу; лівий шлуночок дає початок лівій дузі аорти, через яку артеріальна кров потрапляє у велике коло кровообігу. Стінка серця складається з трьох шарів: внутрішнього — ендокарда, утвореного клітинами епітелію, середнього — міокарда, м'язового і зовнішнього — епікарда, що складається зі сполучної тканини. Серце вільно лежить в навколосерцевій сумці зі сполучної тканини, де постійно є рідина, яка зволожує поверхню серця і забезпечує його вільне скорочення. Основна частина стінки серця — м'язова. Серцевий м'яз здатний авто-матично ритмічно скорочуватися завдяки імпульсам, що виникають у самім серці незалежно від зовнішніх умов, — автоматія серця.