
- •5.Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функції ендокриних залоз.
- •10. Надниркові залози. Гормони кори, їх функції.
- •11. Надниркові залози. Гормони мозкового шару, їх функції.
- •17. Білки плазми їх функції.
- •18. Фізико-хімічні властивості кроні
- •20. Еритроцити
- •23.Лейкоцити. Гранулоцити, агранулоцити. Функції. Лейкоцитарна формула.
- •24.Тромбоцити. Будова та функції.
- •25. Зсідання крові. Судинно - тромбоцитарний гемостаз.
- •26.Коагуляційний гемостаз. Його фази.
- •28. Механізм підтримки рідкого стану крові.
- •29. Будова серця
- •30. Фізіологічні властивості міокарду.
- •31. Будова провідної системи. Функції. Типові та атипові кардіоміоцити.
- •32.Провідна система серця. Автоматизм.
- •34. Серцевий цикл. Його фази
- •35. Звукові показники діяльності серця. Механізм утворення.
- •36. Біоелектричні показники серця (екг)
- •50 Основні етапи дихання.
- •51 Механізм вдиху та видиху
- •52.Легеневі об’єми
- •57. Характеристика системи травлення
- •64.Будова та функції кишечника
- •65. Травлення у 12-палій кишці. Склад та властивості підшлункового соку.
- •66. Склад та властивості жовчі. Роль у процесах травлення.
- •67. Порожнинний та мембранний гідроліз поживних речовин.
- •68.Травлення у товстій кишці. Значення мікрофлори.
- •69.Всмоктування. Механізм всмоктування.
- •70.Характеристика органів виділення.
- •71.Функції нирок.
- •72.Нефрон-структурна та функціональна одиниця нирки. Будова.
1.Ендокринні залози – це залози, які не мають вивідних протоків, а виділяють свої секрети в кров, лімф у та тканинну рідину. Ці залози розриваються з епітеліальної тканини, інтерстиціальних клітин, нейрології і нервової тканини. Продуктом діяльності ендокринних залоз називаються гормонами. Гормон – біологічно активна речовина, що декретується в малих кількостях, але має значну дію на організм. Залози внутрішньої секреції за допомогою гормонів регулюють ріст, розвиток і метаболізм організму.
2. За хімічною будовою всі гормони діляться:1. похідні амінокислот (гормони щитоподібної залози) . 2.пептиди і білки (гормони гіпоталамуса, гіпофіза, підшлункової залози). 3.стероїди (гормони коркового шару надниркових залоз, статеві гормони. 4.похідні жирних кислот (тканинні гормони)
По типу дії:1.Метаболічні гормони – впливають на обмін речовин.2.Морфогенетичні – впливають на ріст,розвиток і зміну організму.3.Кінетичні(пускові) –впливають на діяльність виконавчих органів.4.Коригуюці- змінюють активність органів і тканин.
3. Існує 4 види дії гормонів: 1.Дія на плазматичну мембрану (зміна проникності). 2.Дія на ферментні системи мембран: вивільнення двох посередників. 3.Дія на клітинні органел: утворення АТФ в мітохондріях, наприклад, під дією тироксину. 4.Дія на геном: стероїдні гормони проходять через мембрану, зв’язуються з рецепторами цитоплазм.
4. В регуляції секреції гормонів беруть учать наступні механізми: 1.Присутність специфічного метаболіту в крові (наприклад, підвищення рівня глюкози викликає секрецію інсуліну підшлунковою залозою, який знижує рівень глюкози в крові). 2.Присутність в крові іншого гормону (наприклад, гормони передньої частини гіпофізу стимулюють секрецію гормонів іншими залозами). 3.Стимуляція з боку вегетативної нервової системи (наприклад, при стресі клітини мозкового шару надниркових залоз виділяють андреналін і норадреналін).
5.Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функції ендокриних залоз.
Гіпоталамо -гіпофізарна система визначає функціональний стан всієї ендокринної системи. Анатомічний і функціональний взаємозв'язок гіпоталамуса і гіпофіза забезпечує також єднання нервової та ендокринної систем. Функція більшості залоз внутрішньої секреції регулюються гормонами передньої долі.На вивільнення цих гормонів, у свою чергу впливають гормони, що продукуються нейронами гіпофізотропної долі гіпоталамуса.
6. Розрізняють три частини гіпофізу – передню (аденогіпофіз), проміжну і задню(нейрогіпофіз), кожна з яких є залозою внутрішньої секреції. Аденогіпофіз має епітеліальне походження, нейрогіпофіз – нейрогенне. Гіпофіз добре забезпечується кров’ю. Гормони передньої частини гіпофіза: 1.Соматотропний гормон (гормон росту,соматотропин) стимулює синтез білка в органах і тканинах, підвищує біосинтез РНК, посилює транспорт амінокислот з крові в клітини, збільшує витрату жирів. 2.Тиреотромний гормон стимулює виділення гормонів щитоподібної залози в кров, накопичує йоду в щитоподібної залози, підвищує активність секреторних клітин і збільшує їх кількість. 3.Адренокортикотропний гормон – стимулює синтез гормонів кори надниркових залоз (пучкова і сітчатка зони): викликає посилення вироблення глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів. 4.Гонадотропні гормони – ефекти цих гормонів обумовлені їх дією на статеві залози. Лютеїнізуючий гормон необідний для росту фолікула і овуляції у жінок, стимулює сперматогенез у чоловіків. 5.Пролактин –посилює вироблення є секрецію молока у жінок. Проміжна частина виробляє гормон інтермедин(регулятор пігментного обміну). Задня частина накопичує і виділяє вазопресин(антидіуретичний гормон) і окситоцин.
7.Щитоподібна залоза складається з 2 часток, розташованих по обидві сторони трахеї. Має кільчасту будову. В колоїді знаходиться йод, який входить до складу тироксину і трийодотироніну. Вони посилюють енергетичний обмін, окислювальні процеси, основний обмін, теплоутворення, витрату вуглеводів, білків,жирів. Також утворююється гормон тиреокальцитонін, який знижує рівень Са2+ крові.
8. Прищитоподібні залози - дві пари розташовані на задній поверхні щитовидної залози. Продукують паратгормон,який посилює вихід Са2+ з кісткової тканини і тим самим підвищуючи вміст Са2+ в плазмі крові. Також парадгормон знижує рівень
РО4 3- в плазмі,підсилюючи його виведення з сечею.
9. Ендокринною залозою є острівка частина підшлункової залози. Це – скупчення ендокриннх клітин: α – β- і ϒ- клітин серед екзокринної тканини. Більшу частину підшлункової залози складає β-клітини, які виробляють інсулін (підвищує проникність мембрани м’язових і жирових клітин для глюкози, посилює поглинання і ви користування клітинами глюкози, сприяє переходу глюкози в глікоген і накопиченню його в м’язових волокнах. В клітинах жирової тканини – стимулює утворення жиру з глюкози, синтез білків). α – клітини секретують глюкагон (підвищує рівень глюкози в крові, посилює розщеплення глікогену до глюкози в печінці, стимулює розщеплення жиру в жировій тканині), ϒ- клітини – соматостатин (пригнічує секрецію інсуліну і глюкагону, знижує секрецію травних соків, пригнічує перистальтику).