Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
диплом переделаный.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
380.93 Кб
Скачать

1.2. Нормативно-правове регулювання податку на додану вартість

ПДВ – це один з найпоширеніших, але одночасно складних і суперечливих податків. При вивченні правових норм, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств потрібно виходити з того, що ця діяльність відбувається в умовах певного правового простору створеного в державі, найяскравіший вираз якого відбитий у Конституції України. Вона-важливе джерело фінансового права. У Конституції України є статті, які регулюють бюджетні права органів державної влади і управління та їх права, пов’язані забезпеченням фінансової політики держави у сфері оподаткування знаходять конкретний вираз у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємства мають Бюджетний кодекс України.

Перехід на траєкторію сталого економічного зростання висуває підвищені вимоги до податкової політики України. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема удосконалення механізму оподаткування доданої вартості. Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується низкою законодавчо-нормативних актів України, основні з яких: (таблиця 1.2)

Таблиця 1.2

Нормативні документи щодо обліку ПДВ

№ з/п

Найменування нормативного документу

№ документа

Дата прийняття

Питання, що розглядаються

1

2

3

4

5

1.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"

№996-ХІV

затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.07.99р.

Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні

2.

Закон України „Про аудиторську діяльність”

№3125-ХІІ

затверджений Постановою Верховної Ради України від 22.04.93р.

Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні. Визначаються умови сертифікації і ліцензування аудиторської діяльності.

3.

Господарський кодекс України

№ 436-4

від 16.01.03р

Визначає призначення та основи функціонування підприємства

4.

Податковий кодекс України

№2755-VI

від 02.12.2010 р

Визначаються перелік податків та платежів до бюджету

5.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 " Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»

№39

затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.02.00р.

Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей, у т.ч. розрахукнів з бюджетом, а також Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей

6.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до Загальні вимоги до фінансової звітності»

№73

затверджений наказом Міністерства фінансів України 07.02.13р.

Цим Національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

7.

Інструкція про вико-ристання рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та господарських операцій підприємств та організацій

№ 291

затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.

Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств

Наголосимо, що зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів регулює Бюджетний кодекс України.

Отже, з 01.01.2011 р. Податковий кодекс подарував нам наступні нововведення щодо ПДВ:

Ставка ПДВ

У період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року ставка податку буде дорівнювати 20%.

З 1 січня 2014 року передбачено зниження ставки податку на додану вартість до 17 %.

Передбачається запровадження автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість платникам, які відповідають одночасно визначеним обов’язковим критеріям (сумлінним платникам) та нарахування пені за несвоєчасне відшкодування таким платникам.

Податковий кодекс удосконалив процедуру добровільної реєстрації платників податку на додану вартість.

Особи, які перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог Податкового Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій (300 000 гривень) визначається, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Податковим кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

У таких платників не виникає зобов’язання нараховувати умовний продаж по таких операціях на залишки товарно-матеріальних цінностей.

Датою збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за загальними правилами, тобто виходячи з правила першої події.

Діючий порядок оподаткування таких операцій залишився тільки по операціях з експорту товарів, згідно з яким право на застосування нульової ставки має комітент.

Передбачено порядок розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.

Такий розподіл проводиться протягом усіх звітних періодів поточного року відповідно до частки використання товарів, визначеної за результатами співвідношення оподатковуваних і неоподатковуваних операцій в попередньому календарному році з перерахунком в останньому звітному періоді поточного року.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Разом з тим передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Визначено, що не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Право на застосування квартального звітного періоду мають платники податку на додану вартість, обсяг оподатковуваних операцій яких за 12 останніх послідовних календарних місяців не перевищує 3 000 000 грн. та які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток.

Передбачається подальша автоматизація процесів адміністрування податку та електронної звітності: 1) передбачено подання платниками податку на додану вартість разом із податковою звітністю за відповідний звітний період реєстрів виданих і отриманих податкових накладних в електронному вигляді; 2) запроваджується поетапна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з яким тільки податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі, є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.

Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат (перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів (робіт, послуг) податки. Практика оподаткування доданої вартості в Україні свідчить про досить напружену ситуацію в даному сегменті податкових відносин, адже ефективна ставка ПДВ набагато менше номінальної, що зумовлено недосконалістю сучасного механізму розрахунку податкових зобов'язань, наявністю численних і не завжди економічно обґрунтованих пільг. Особливо гострими та постійними проблемами є своєчасне відшкодуванням ПДВ, а особливо для експортно-орієнтованих виробників, наявність можливостей використання ПДВ для приховування реальних доходів.

В Україні подальше адміністрування ПДВ є проблемним – ряд політиків та науковців радять відмінити цей податок і замінити його податком з обігу. Головна причина – бюджетне відшкодування, яке на сьогодні є проблемою.

В останні кілька років гостро постала проблема заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ. Досить часто підприємства спеціально незаконно створю­ють ситуацію, коли держава повинна їм відшкодовувати ПДВ. Для цього розробляються і впроваджуються спеціальні схеми, єдиною метою яких є формування від'ємного значення по зобов'язаннях з ПДВ. Важливою складовою цих махінацій є діяльність фіктивних фірм, які виписують фальшиві податкові накладні, що дають право легальному підприємству на збільшення свого податкового кредиту.

Отже, дослідивши недоліки функціонування ПДВ за можливе запропонува­ти напрями вдосконалення механізму справляння ПДВ:

–     спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов’язкові платежі;

–     змінити дату виникнення податкового зобов’язання і відповідно податкового кредиту;

–     посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;

–     обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності.

Отож, вважаємо, що основною проблемою справляння ПДВ в Україні є відсутність дієвого механізму щодо повернення надміру сплаченого ПДВ. З набраним чинності Податковим кодексом виникла низка питань, що потребують з'ясування. Зокрема, йдеться про процедуру бюджетного відшкодування ПДВ та шляхи її адаптації до умов цього Кодексу, тому потрібно створити новий механізм щодо повернення надміру сплаченого ПДВ і значно посилити контроль за цією процедурою.

Таким чином, розглянута економічна сутність податку на додану вартість, умови його функціонування дають змогу стверджувати, що на даний час ПДВ лягає досить важким тягарем для підприємств – платників цього податку, він входить до ціни майже всіх товарів. Крім того, ПДВ нараховується по всьому технологічному ланцюгу вироблення або продажу продукції (робіт, послуг), збільшуючи ціну товару у декілька разів, що негативно відображається на економічних процесах, що відбуваються у державі.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «СК БУДСЕРВІС»