- •14. Агресія і любов як фундаментальні організуючі сили психіки в психоаналітичній теорії Мелані Клейн
- •15. Психоаналітична теорія Дональда Уіннікота
- •16. Психоаналітична школа я-психології Хайнца Кохута
- •17. Внесок індивідуальної психології а.Адлера в теорію персонології
- •18. Основні тези індивідуальної психології Адлера
- •19. Почуття неповноцінності і компенсації в адлерівській концепції
- •20. Прагнення до зверхності як фундаментальний закон людського життя (за Адлером)
- •31. Теорія особистості конструктів: основні концепції і принципи.
- •32. Репертуарний тест рольового конмтрукту в когнітивній теорії особистості
- •33. Вплив феноменологічної теорії особистості Карла Роджерса на теоретичну психологію і соціальну роботу
- •34. Тенденція самоактуалізації як основна гіпотеза феноменологічної теорії Роджерса.
- •35. Розвиток я-концепції в теорії Роджерса
- •36. Перспектива центрування на людині к.Роджерса
- •37. Абрахам Маслоу: гуманістична і транс персональна психологія особистості. Оцінка наукової творчості персонолога.
- •38. Теорія самоактуалізації Маслоу
- •39. Дефіцитарна та буттєва психологія в теорії Маслоу
- •40. Психологічна утопія Маслоу: Еупсихея
- •51. Життєвий простір, регіони і границі, локомоції та часова перспектива, валентність як основні поняття теорії поля
- •52. Соціальні відносини як характеристика груп в теорії поля Левіна
- •53. Дієві дослідження та застосування принципів теорії поля для вирішення практичних соціальних проблем
- •54. Джуліан Роттер: теорія соціального научіння
- •55. Взаємодія чотирьох змінних як прогноз поведінки людини в складних ситуаціях за Дж.Роттером
- •56. Цілі і потреби людини як чинник генералізованого прогнозу поведінки
- •57. Генералізовані очікування теорії соціального научіння: локус контролю та міжособистісна довіра
- •58. Внесок міжособистісної теорії Гаррі с.Саллівана у персонологію
- •59. Напруга, трансформація енергії та динамізм, як основні поняття міжособистісної теорії Саллівана
- •60. Концепція персоніфікації г.С.Саллівана
- •64. Психологічні погляди р.Мея стосовно існування людини: почуття тривоги, провини та інтенціональність
- •65. Піклування, любов і воля як ключові поняття екзістенціональної теорії р.Мея
- •66. Структура свободи і долі в екзістенціональній теорії Мея
66. Структура свободи і долі в екзістенціональній теорії Мея
Необходимо утверждать свою свободу и противостоять своей судьбе. Здоровые люди способны не только добиваться свободы, но и достойно встречать свою судьбу.
Определяя понятие свободы, Мэй говорил, что «свобода личности — в ее способности знать о своей предопределенности»(судьбе). Свобода — это готовность к переменам, пусть даже конкретный характер этих перемен и остается непредсказуемым. Свобода «предполагает умение всегда держать в голове несколько различных возможностей, даже если в данный момент нам не совсем понятно, как именно нам следует действовать». Мэй различал два вида свободы — свободу действия и свободу бытия. Первую он называл экзистенциальной свободой, вторую — сущностной свободой. Экзистенциальная свобода – это свобода делать что-либо — свобода действия, свобода действовать согласно собственному выбору. Между тем свобода действия еще не обеспечивает свободу бытия (внутренней свободы). Мэй определял судьбу как «структуру из ограничений и способностей, которые представляют собой „данные“ нашей жизни». Свобода и судьба порождают друг друга. Бросая вызов судьбе, мы обретаем свободу. Стремясь к свободе, мы выбираем свой путь, который так или иначе проходит через пространство, ограниченное нашей судьбой.