- •Питання до державного іспиту з дисципліни «теорія особистості»
- •1. Психологія особистості як інтегративна наука. Основні підходи теорії особистості до людської природи та функціонування особистості.
- •2. Особливості та критерії оцінювання персонологічних теорій. Їх внесок до розвитку теорії і практики соціальної роботи.
- •3. Неусвідомлені процеси і свідомий досвід особистості в психологічній теорії Зігмунда Фройда. Можливості використання психоаналітичного підходу в соціальній роботі.
- •4. Погляди 3. Фройда на природу жінки. Практичне застосування психоаналітичної терапії в практиці соціальної роботи.
- •5. Концепція тривоги у психоаналізі: природа тривоги, типи, способи подолання. Застосування психоаналізу у професійній діяльності соціального працівника.
- •6. Психосексуальні фази розвитку. Значення фіксацій на певній стадії для подальшого функціонування особистості.
- •7. Вплив досвіду раннього дитинства на характер взаємостосунків у підлітковому віці, юності та зрілості з точки зору психоаналітичної теорії 3. Фройда.
- •9. Агресія і любов як фундаментальні організуючі сили психіки людини в психоаналітичній теорії Мелані Клейн.
- •10. Стосунки матері і дитини як початок відчуття власного буття при формуванні особистості в психоаналітичній теорії Дональда Уіннікотта.
- •12. Почуття. Неповноцінності і компенсація особистісного розвитку в адлерівській концепції. Соціальна орієнтованість терапії а. Адлера.
- •13. Прагнення до зверхності як фундаментальний закон людського життя за а. Адлером. Особливості досліджень життєвого стилю.
- •15. Соціальний інтерес як показник психологічного здоров'я за а. Адлером. Особливості впровадження адлеровської концепції в практику соціальної роботи.
- •17. Гуманістичний психоаналіз Карен Хорні: соціокультурна орієнтація жіночої психології. Місце та роль психотерапії к.Хорні в клінічній практиці та різних царинах науки і мистецтва.
- •18. Реальне-я і міжособистісні захисні стратегії для подолання базальної тривоги в гуманістичному психоаналізі к. Хорні.
- •19. Жіночі теорії психології особистості: їх внесок в практику життя жінки, взаємостосунки дітей і батьків із неблагополучних сімей.
- •20. Перспектива центрованості на людині Карла Роджерса. Вплив феноменологічної теорії особистості к. Роджерса на теоретичну психологію та соціальну роботу.
- •21. Гуманістична і трансперсональна психологія особистості а. Маслоу: дефіцитна мотивація і мотивація зростання людини як шлях до досконалості.
- •22. Теорія самоактуалізації Абрагама Маслоу: неформальне дослідження здорових людей. Оцінка праці а. Маслоу в гуманістичному ракурсі розвитку сучасної психології.
- •23. Східні теорії особистості. Психологічні концепції вчення йоги: свідомість, карма, підсвідомі тенденції. Вплив йогічної практики на самореалізацію людини.
- •24. Можливості використання динамічних аспектів йоги у практиці соціальної роботи: психологічне зростання, самореалізація особистості, перешкоди духовному вдосконаленню.
- •26. Вплив буддизму на теоретичну психологію і сучасне життя європейської людини. Можливості використання ідей медитації та просвітлення в практиці соціальної роботи.
- •27. Основні концепції психології особистісних конструктів Джорджа Келлі. Оцінка особистісних смислів. Терапія фіксованих ролей. Значення даного методу для сфери соціального життя.
3. Неусвідомлені процеси і свідомий досвід особистості в психологічній теорії Зігмунда Фройда. Можливості використання психоаналітичного підходу в соціальній роботі.
Основні концепції і принципи психоаналізу З. Фройда. Фрейд выделял 3 уровня сознания (топографическая модель): сознание, предсознательное и бессознательное. Уровень сознания состоит из ощущений и переживаний, которые вы сознаете в данный момент времени. Содержание сознается лишь в течение короткого периода времени, а затем быстро погружается на уровень предсознательного или бессознательного. Сознание охватывает только малый процент всей информации, хранящейся в мозге. Область предсознательного, ("доступной памятью"), включает в себя весь опыт, который не сознается в данный момент, но может легко вернуться в сознание или спонтанно, или в результате минимального усилия. Самая глубокая и значимая область – это бессознательное. Бессознательное представляет собой хранилище примитивных инстинктивных побуждений плюс эмоции и воспоминания, которые настолько угрожают сознанию, что были подавлены или вытеснены в область бессознательного. Такой неосознаваемый материал во многом определяет наше повседневное функционирование. Структура личности. Оно, Я и Сверх-Я (ид, эго и суперэго). Оно полностью неосознаваема, в то время как Я и Сверх-Я действуют на всех трех уровнях сознания. Оно у Фрейда обозначает исключительно примитивные, инстинктивные и врожденные аспекты личности. Оно функционирует целиком в бессознательном и тесно связано с инстинктивными биологическими побуждениями (еда, сон), которые наполняют наше поведение энергией. Я –ответственный за принятие решений. Я стремится выразить и удовлетворить желания Оно в соответствии с ограничениями, налагаемыми внешним миром. Я получает свою структуру и функцию от Оно, эволюционирует из него и заимствует часть энергии Оно для своих нужд, чтобы отвечать требованиям социальной реальности. Таким образом, Я помогает обеспечивать безопасность и самосохранение организма. Я способно направлять поведение в нужное русло, чтобы инстинктивные потребности удовлетворялись безопасным для самого индивидуума и для других людей образом. Сверх-Я. Для того, чтобы человек эффективно функционировал в обществе, он должен иметь систему ценностей, норм и этики, разумно совместимых с теми, что приняты в его окружении. Все это приобретается в процессе "социализации"; посредством формирования Сверх-Я. Дети должны обретать его, благодаря взаимодействию с родителями, учителями и другими. Формируется в возрасте от 3 до 5 лет. Фрейд разделил Сверх-Я на две подсистемы: совесть и Я-идеал. Совесть приобретается посредством родительских наказаний. Совесть включает способность к критической самооценке, наличие моральных запретов и возникновение чувства вины у ребенка, когда он не сделал того, что должен был сделать. Поощрительный аспект Сверх-Я – это Я-идеал. Он формируется из того, что родители одобряют или высоко ценят; он ведет индивидуума к установлению для себя высоких стандартов. И, если цель достигнута, это вызывает чувство самоуважения и гордости.
