Модель "Рецензія"

Рецензування в організаційному відношенні - найбільш традиційна форма експертної оцінки, яка включає:

*замовлення на рецензію особі (організатору), яка висту­пає як експерт;

*надання експерту матеріалів, що підлягають рецензуван­ню;

*прийняття підсумкового документа - рецензії і відповідні дії: схвалення і наступне завершення стосунків з рецен­зентом (оплата рецензії, надання слова при обговоренні документа); відправка рецензії експерту на доопрацюван­ня чи переопрацювання; перезамовлення рецензії іншо­му експерту.

Рецензія - проста і найменш затратна експертиза докумен­та, але вона не містить всіх переваг експертної роботи і може призвести орган, що приймає рішення, до помилки стосовно істинного становища справ.

У рамках цієї моделі може бути передбачений варіант, що компенсує ці недоліки:

*рецензія замовляється декільком, які не пов'язані між со­бою, експертам, причому замовлення містить перелік ви­мог, включаючи формулювання питань, на які експерти повинні відповісти обов'язково і однозначно;

*рецензії приймаються без будь-яких обмежень стосов­но якості, крім пунктів, обумовлених технічним зав­данням;

*тексти рецензій обробляються соціологічними методами, спеціально залученими спеціалістами, перед якими не ставляться власне експертні завдання.

У рамках даної моделі може розглядатися і консультуван­ня - фактично це рецензування без надання тексту експертного висновку.

Модель "Моніторинг"

Ця модель експертизи застосовується тоді, коли соціальна експертиза набуває регулярного характеру і здійснюється на довготривалій основі.

У цьому вішалку може бути використана така послідовність дій:

*орган, що приймає рішення, укладає договір про експер­тизу порядком моніторингу;

*експерт розробляє стандартну схему моніторингу, яку ав­томатично застосовує в тому чи іншому часовому режимі;

*експерт надає органу, який приймає рішення, висновки дослідження, проведеного порядком моніторингу, за стандартною схемою, що передбачає, зокрема, порівняння ре­зультатів з більш ранніми результатами, отриманими за тією ж схемою.

Застосування моделі "Моніторинг" може бути ефективним, якщо експертом є науковий заклад чи підрозділ, кваліфікація співробітників чи партнерів якого дозволяє розраховувати на високу якість експертної оцінки однорідного, але досить обширного матеріалу.

Застосування моніторингу малоефективне, якщо характер ви­рішуваних завдань різний. Інша особливість моніторингу - вияв його ефективності лише після накопичення достатньої кількості ма­теріалу для порівняння явищ і процесів, що вивчаються.

Модель "Проект"

Ця модель експертного дослідження використовується при вирішенні групи суміжних завдань, в якій експертна оцінка набуває інструментального значення як основа проектування бажаних суспільних станів і тенденцій.

У найбільш загальній формі модель "Проект" передбачає етапи:

*усвідомлення замовником наявності проблеми і бажання її вирішити;

*постановка замовником завдання проведення соціальної експертизи перед організатором;

*осмислення організатором завдання і вибір адекватної організаційної схеми вирішення, вироблення пропозицій замовнику, включаючи бізнес-план;

*опрацювання пропозицій організатора із замовником, прийняття замовником рішення стосовно проведення ек­спертизи, включаючи порядок і гарантії фінансового, ма­теріально-технічного, інформаційного забезпечення, а та­кож умови схвалення експертного висновку (рівень мінімальних вимог);

*залучення організатором експерта, постановка завдання, договір відносно умов праці експерта і винагороди за підсумками роботи, підписання договору між організато­ром і експертом;

*оформлення результатів творчої роботи без уніфікації по­нятійного середовища і орієнтації на вимоги інтерфейсу (засоби, що забезпечують передачу інформації користува­чу у доступній для нього формі);

*переопрацювання висновків експертом (ущільнення інформації і систематизація висновків);

*опрацювання організатором отриманого від експерта ре­зультату;

*надання висновків експертизи замовнику, оформлення акту про прийняття продукції, завершення стосунків за­мовника з організатором і організатора з експертом.

Трудомісткість такої моделі є її перевагою. Експертний вис­новок можна багаторазово використовувати в різноманітних контекстах управлінської діяльності.

Моделями "Рецензія", "Моніторинг", "Проект" не обме­жується перелік можливих організаційних форм соціальної експертизи. Можливою є і комбінація різних форм експертизи.

Етапи роботи експертів при використанні різних моделей експертизи мають різний зміст.

Реалізація моделі "Рецензія" передбачає трьохчастинну етапність (замовлення - робота - приймання), при цьому органі­затор зобов'язаний, по суті, лише надати документи, які підляга­ють експертизі, та, якщо це необхідно, деякі побічні матеріали.

При використанні моделі "Моніторинг" етапність така сама. Організатор і тут виконує майже виключно функцію постачаль­ника матеріалу для експертизи, вся інша робота організовуєть­ся науковим колективом, який є підрядником.

Спеціальні завдання виникають перед організатором, якщо експертиза здійснюється за моделлю "Проект":

1-й етап - організатор, укладаючи договір із замовником, формує план експертного дослідження, веде пошук експерта, переговори з ним, укладає договір.

2-й етап - організатор визначає місце колективної роботи, узгоджує графік колективної роботи.

3-й етап - організатор проводить перші колективні опрацювання питання, запрошуючи спеціалістів з організації колективної творчої діяльності (або веде цю роботу сам).

4-й етап - організатор у визначений планом момент припиняє творчий пошук експерта і організовує етап підготовки первинного експертного матеріалу (неформатованого і без дотримання вимог відносно інтерфейсу).

5-й етап - організатор формує матеріал і переробляє його відповідно до вимог інтерфейсу, залучаючи спеціалістів (вклю­чаючи окремих членів експертної групи) чи самостійно.

6-й етап - організатор надає перероблений матеріал експер­ту і узгоджує з ним текст, що направляється як висновок екс­пертизи замовнику.

7-й етап - організатор передає матеріал на розгляд замовника.

Ці етапи можуть поєднуватися або, навпаки, деталізувати­ся шляхом виділення підетапів.

Робота над висновком ведеться різними способами. Якщо використовується організаційна модель "Рецензія", то технічні прийоми достатньо прості. Додатковим засобом може бути па­м'ятка експерту з вказівками, які пункти повинен містити текст висновку і на які питання слід відповісти обов'язково. Модель "Моніторинг", особливо модель "Проект", вимагають більш складної роботи з експертами, активізації їхніх креативних (творчих) здібностей.

Ряд методів роботи з експертами передбачає очну форму, коли висновок формується в ході безпосереднього контакту експертів між собою чи з організатором.

Інші методи (підготовка доповідної записки, формалізоване анкетне опитування та ін.) передбачають заочну участь експертів.

Прикладом заочного методу може бути технологічна схема методу Дельфі. Свою назву метод отримав від старогрецького міста Дельфі, в якому жили мудреці, котрі передбачали розвиток май­бутніх подій. Провіщення дельфійських мудреців принципово відрізнялися від пророцтв звичайних жерців, бо вони обнародува­лися лише після ретельного обговорення на раді і досконального ознайомлення всіх членів ради із обставинами справи. Дельфійсь­кий метод можна застосовувати як для прийняття рішень прогно­стичного характеру, так і для оцінки їх здійснення.

Суть цієї форми експертного оцінювання - у проведенні ряду послідовних конфіденційних опитувань групи експертів з досліджуваної проблеми у кілька турів. Його мета - форму­вання узгоджених думок на основі багаторазового опитування одних і тих самих експертів, переборення конформізму екс­пертів, що викривлює якість експертизи. Ця мета досягається насамперед анонімністю експертів і особливостями процедури, що такий наступний порядок дій:

1.Кожний член групи дає числову оцінку певного процесу, явища, об'єкта.

2.Організатор опитування підраховує і повідомляє всім експертам середню оцінку (медіану) і показник розходження оцінок (інтервал між крайніми з них).

3.Експертів, які дали крайні оцінки, просять письмово обґрунтувати свою думку. Ці обґрунтування анонімно передають­ся всім іншим експертам.

4.Аналогічно проводиться другий тур і наступні тури опи­тування, які закінчуються, коли інтервал оцінок експертів виявиться достатньо вузьким.

Переваги методу: на відміну від колективної роботи екс­пертів, за якої неможливо уникнути психологічного впливу, у цьому випадку анонімність роботи і письмова оцінка створю­ють іншу ситуацію спілкування і знижують вплив на учасників роботи домінуючої думки. В останні роки цей метод з певни­ми поправками використовується все частіше. Його викорис­тання може виявитися ефективним при організації соціальної експертизи за моделлю "Моніторинг".

Застосовуючи вказані вище методи, експерт створює кінце­ву продукцію експертизи - думку, виражену в певній формі:

*експертний висновок - може застосовуватися при аналізі нормативних актів;

*експертне спостереження - використовується при фор­муванні загального уявлення про стан проблеми і при ви­робленні рекомендацій;

*експертна розробка - виходить за межі завдань соціальної експертизи і в цьому смислі не може вимагатися як форма експертної оцінки. Ініціатива представлення експертизи у вигляді проектної розробки може виходити тільки від самого експерта. Але, звичайно, така ініціа­тива може бути викликана системою організації експер­тної роботи.

При розробці кінцевої продукції експерта, в якій би із названих форм вона не створювалась, передбачається подвійне оформлення результатів експертизи.

1-й етап - фінальний матеріал експерта, виконаний у зви­чайних для нього формах, термінах і т.ін. Це "неформатований матеріал": він ще не відповідає встановленим у договорі вимо­гам стосовно складу документів, їх обсягу, структури, інших формальних ознак. Це ескіз висновку.

2-й етап - висновок (спостереження, проект), перероблений з вимогами інтерфейсу.

Ефективність соціальної експертизи визначається показниками:

а) врахування її висновків з метою обмеження вибору стратегій. Використання висновків експертизи при відмові від тих чи інших варіантів рішення слід розглядати як факт визнання висновків експертизи. Це є шлях експертизи - "арбітражу".

б) застосування висновків експертизи для коригування вибраної стратегії. Це шлях експертизи - "консультації".