
- •1.Технологія як соціальний феномен. Основні класифікації соціальних технологій.
- •2.«Соціальна проблема» та «соціальна ситуація». Джерела соціальних проблем і їх основні типи.
- •1.Соціальні умови (Макросоціальні)
- •2.(Мікросоціальні)
- •3.Особистісні (Індивідуальні)
- •3.Технологія ведення випадку (кейс-менеджмент) в соціальній роботі.
- •4. Сутність, характеристика та основні етапи соціальної діагностики.
- •5. Сутність та зміст технології соціальної адаптації. Умови ефективної соціальної адаптації.
- •6. Технологія соціальної експертизи: сутність, зміст та методи відбору експертів.
- •Модель "Рецензія"
- •Модель "Моніторинг"
- •Модель "Проект"
- •7. Соціальний експеримент як технологія соціальної роботи.
- •8. Соціальне прогнозування як технологія. Основні види соціальних прогнозів.
- •9. Моделювання в соціальній роботі. Сутність, види й функції моделей.
- •10. Поняття соціального проектування та соціального проекту. Типологія соціальних проектів.
- •2. Етапи соціального проектування.
- •11. Основні рекомендації щодо розробки та презентації соціального проекту.
- •I. Пишіть чітко й ясно
- •Iіі. Загальні критерії оцінки проекту
- •IV. Уроки, одержані в ході підготовки проекту
- •II. Формулювання проблеми
- •VIII. Додаткові дані
- •12. Фандрайзинг та правила його організації та проведення.
- •Джерела залучення ресурсів
- •13. Технологія соціальної реабілітації. Індивідуальна програма соціальної реабілітації.
- •14. Практика застосування соціальної терапії в соціальній роботі.
- •15. Соціальна корекція та ситуації її застосування.
- •Психолого-педагогічні методи корекційного впливу
- •16. Сутність процесу соціальної профілактики. Профілактична програма і її специфіка.
- •17. Сутність методів безпосередньої профілактичної інтервенції.
- •18. Основні методи опосередкованої профілактичної інтервенції.
- •2. Публікація і поширення науково-популярних матеріалів (буклетів, брошур, книг тощо).
- •19. Технологія посередництва в соціальній роботі.
- •20. Соціальне консультування: риси та основні правила організації й проведення.
- •21. Соціальна підтримка (супервізія) як напрям соціальної роботи.
- •22. Технологія опіки та піклування.
- •Сутність технології соціальної опіки і піклування
- •23. Специфіка соціального патронажу.
- •24. Організація та проведення соціального інспектування та супроводу.
- •25. Особливості соціального нагляду як технології соціальної роботи.
- •26. Технологія соціального обслуговування в практиці соціальної роботи.
- •27. Технологія надання державної соціальної допомоги різним категоріям клієнтів соціальних служб.
- •28. Соціальне брокерство як інноваційна технологія.
- •29. Моніторинг як інструмент контролю в соціальній роботі.
- •30. Оцінка ефективності: форми, види проведення та критерії визначення.
9. Моделювання в соціальній роботі. Сутність, види й функції моделей.
Моделювання — багатоплановий метод дослідження, один із шляхів пізнання. Воно зумовлює дослідження реально існуючих предметів, явищ, соціальних процесів, органічних і неорганічних систем. Ним охоплені всі процеси. Моделювання — це специфічне багатофункціональне дослідження. Його головне завдання — відтворити на основі схожості з наявним об'єктом інший, який замінює його об'єкт (модель). Модель — аналог оригіналу. Вона повинна мати схожість з оригіналом, але не повторювати його, тому що при цьому саме моделювання втрачає сенс. Неприпустимим є і вільне моделювання; у цьому випадку воно не дає необхідного уявлення про оригінал моделі, а також не виконує своєї функції.
Функції соціального моделювання: поглиблення пізнання наявних систем і об'єктів; визначення основних параметрів, шляхів подальшого їх застосування; проведення порівняльного аналізу оригіналу і моделі, виявлення якісних характеристик.
Моделювання виконує і важливі евристичні функції: виявляє негативні тенденції, визначає позитивні шляхи вирішення проблем, пропонує альтернативні варіанти.
Виділяють кілька видів (типів) моделей: пізнавальні, евристичні; моделі майбутнього — прогностичні; моделі бажаного, заданого стану.
Цілі моделювання: відобразити стан проблеми на даний момент; виявити найбільш гострі "критичні" моменти, "вузли" протиріч; визначити тенденції розвитку і ті фактори, вплив яких може скоректувати небажаний розвиток; активізувати діяльність державних, громадських та інших організацій та осіб у пошуках оптимальних варіантів розв'язання соціальних завдань.
Модель має відповідати певним вимогам:
1. Бути більш простою, більш зручною, давати інформацію про об'єкт, сприяти удосконаленню самого об'єкта.
2. Сприяти визначенню чи поліпшенню характеристик об'єкта, раціоналізації способів його побудови, управлінню чи пізнанню об'єкта.
У цілому модель має відповідати таким вимогам: повноти, адекватності та еволюційності; бути абстрактною, щоб допускати варіювання великої кількості перемінних; задовольняти умови, які обмежують час вирішення завдання; орієнтуватися на реалізацію завдань за допомогою наявних можливостей; забезпечувати отримання нової корисної інформації про соціальний об'єкт чи явище; бути побудованою на використанні встановленої термінології; зумовлювати можливість перевірки її істинності, відповідності соціальному об'єкту, процесу, явищу.
Визначають основні принципи розробки моделей складних об'єктів і явищ, що застосовуються в соціальному моделюванні: компроміс між очікуваною точністю результатів моделювання і складністю моделі, баланс точностей, достатня різнобічність елементів моделі, наочність моделі, блочне представлення моделі, спеціалізація моделей тощо.
Моделювання соціальних процесів здійснюється у таких видах: прогностична модель доходів населення та оплата праці; модель соціальної системи.
Використання математичних моделей соціального прогнозування здійснюється у напрямку прогнозу бюджетів сімей, які розділяються за групами і складом; використання теорії ймовірностей і математичної статистики — для визначення рівня благополуччя населення.
До соціальних моделей належать: моделювання демографічних процесів; моделі екологічної безпеки; моделі соціальної адаптації мігрантів та ін.
Системно-функціональний підхід зумовлює моделювання соціальних процесів на регіональному рівні, управлінських рішень тощо.
Моделювання як технологія соціальної роботи — моделювання суб'єктів соціальної роботи (систем, служб, проектів, програм, процесів, моделі спеціаліста); моделювання шляхів, способів вирішення проблемних ситуацій; моделювання позитивної поведінки особистості в різних умовах соціального життя; напрямків сучасної соціальної роботи з різними цільовими групами та категоріями населення.