
- •Розділ 1. Теоретичні підходи до проблеми розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку
- •Творчі здібності – загальна характеристика
- •Вікові особливості та основні етапи формування творчих здібностей дітей дошкільного віку
- •1.3 Основні психологічні засоби та шляхи розвитку творчих здібностей дошкільників
- •Розділ 2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності використання ігор-фантазувань у процесі розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку
- •Діагностика – методики
- •Использование триз в развитии креативных способностей дошкольников
- •Орієнтовні завдання на виявлення нахилів та здібностей дітей
- •Типи обдарованості, їх характеристика за Де Хааком та Кафом.
- •2.1 Експериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку
- •Методика розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку
- •Програма формувального експерименту результатів
- •2.2 Експериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку
- •1. Методика" Солнце в комнате"
- •2. Методика "Складная картинка"
- •3. Методика "Как спасти зайку"
- •4. Методика "Дощечка"
- •Заключение
- •Методика "Придумай игру"
- •2.2 Експериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку
- •1. Методика" Солнце в комнате"
- •2. Методика "Складная картинка"
- •3. Методика "Как спасти зайку"
- •4. Методика "Дощечка"
- •Фрагмент №1
- •Фрагмент № 2
- •Фрагмент № 3
- •Фрагмент №4
- •Орієнтовні завдання на виявлення нахилів та здібностей дітей
- •Типи обдарованості, їх характеристика за Де Хааком та Кафом.
- •2.1 Експериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку
- •Методика розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку
Использование триз в развитии креативных способностей дошкольников
Обломова Наталья Владимировна, воспитатель
Статья отнесена к разделу: Работа с дошкольниками
Методика работы Джанни Родари адресована в первую очередь школьникам — тем, кто уже не отождествляется с Буратино или Мальвиной, кто может взглянуть на самого себя с некоторой степенью отстраненности. Поэтому, если методику Родари и можно использовать, то только в работе со старшими дошколятами, и то тщательно отбирая приемы и обосновывая отбор. Но знать основы «Грамматики фантазии» необходимо всем педагогам, причастным к развитию речи детей. Она на многое открывает глаза. Она является необходимым золотым запасом в культурном багаже педагог
Слід відзначити і таку форму роботи, як інтеґровані заняття, побудовані на принципі інтеґрації трьох видів мистецтва — зображувального, музичного і художньої літератури. Взаємодія, взаємопроникнення різних видів мистецтв і різноманітної художньо-творчої діяльності дорослих і дітей у навчальний процес — основне правило в побудові інтеґрованих занять із дітьми. Умовою успішної, вдалої організації таких занять є їхній оптимальний темп, який забезпечується раціональною зміною різних видів діяльності, чергуванням активних і пасивних форм пізнання, динамічності і статичності в руховому режимі заняття. Враховуючи психофізіологічні особливості дошкільників, основним видом діяльності, у межах якої проводяться інтеґровані заняття, є гра: гра-заняття, гра-казка, гра-подорож. Темами інтеґрованих занять можуть бути: “Чарівні мандри Плями”, “Листочки-мандрівники”, “Якими бувають хмарки”, “Осіння казка. Пейзаж по контуру”, “Ковдра доброго і злого чарівника”, “Візерунки Діда Мороза”, “Танок сніжинок”, “Кімнатні рослини і їхні характери”, “На іншій планеті. Що я бачу в ілюмінатор космічного корабля”, “Тиха-тиха казка”, “Бабусина казка”, “Де живуть чарівники”.
Так от, методика роботи педагога над розвитком спрямованого творчого фантазування будується так, що засобами дитячої художньої діяльності формуються в дітей самостійність, ініціативність, творча активність; методика сприяє зниженню напруженості, скованості. Робота може бути продуктивною лише при повному контакті педагога з дітьми, знанні дорослими індивідуальних особливостей кожної дитини, при гнучкому плануванні педагогом системи роботи, коли при врахуванні особливостей дітей на ходу коректується весь задуманий сценарій заняття. Індивідуально-творча середа повинна дозволяти дитині самостійно реалізовувати свій творчий потенціал, входити в образ художника, актора, архітектора, скульптора, музиканта і розгортати художньо-творчий процес — малювання, ліплення, конструювання, музичну і словесну імпровізацію.
Поглиблена робота з обдарованими вимагає розробки індивідуальної програми розвитку дитини. Передує складанню такої програми діагностування, що проводиться психологом та педагогом. Діагностичні дані дають чітку картину особистісно-індивідуального статусу дитини, визначають потенціал її розвитку та прогноз.
Програма розвитку має відповідати таким критеріям:
• концентрація на дитині, яка вчиться, а не на середньостатистичному вихованцеві, який має відповідати програмовим вимогам;
• творчість і лідерство, можливість творчої оригінальної праці і самостійної організації вихованцем свого оточення;
• створення простору для високого рівня мислення (обдарованість проявляється на складних завданнях);
• включення у систему навчання батьків здібних дітей;
• надання дитині змоги спілкуватися з інтелектуально обдарованими;
• неперервний розвиток професійного рівня педагогів, які працюють з обдарованими.