Розділ 2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності використання ігор-фантазувань у процесі розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку

1. Діагностика – методики

Життя дошкільників сповнене фантазій, які є його невід’ємною частиною, що і виступає як одна з вікових особливостей маленьких дітей. Дитячі фантазії виникають унаслідок того, що життєвий досвід дитини ще дуже малий, мислення дитини недосконале, а на кожному кроці   — зустріч із новими незвичними предметами та явищами, зі світом невідомого. Фантазія є для дитини засобом, який компенсує і допомагає подолати недосконалість мислення й обмеженість  досвіду. Шляхом перекомбінування з досить обмеженої кількості вражень може виникнути безліч поєднань, які породжують нові зв’язки між явищами та предметами.

Для дитячого вільного фантазування характерними є спонтанність, некерованість. В одних дітей фантазії виникають як спалах, як блискавка й одразу згасають, не втілюючись ані в малюванні, ані в грі, ані в конструюванні. В інших навпаки — такі малюки здатні довго малювати, гратися, будувати, ліпити, втілюючи свої фантазії. В умовах, коли перед дитиною ставлять завдання щось уявити, вигадати, їй складно це зробити, вона може розгубитися, відмовитися від виконання або виконати роботу в нецікавій формі, традиційно, нетворчо. Іноді, виконуючи завдання, діти спочатку захоплюються, а потім поступово “згасають” і з труднощами закінчують роботу, а іноді й залишають незакінченою, постійно просять про допомогу або потребують заохочень і оцінки з боку дорослих. Не кожна дитина старшого дошкільного віку здатна виконати завдання творчо. Ось чому дитячу фантазію потрібно розвивати, перетворюючи її з вільної на творчо спрямоване фантазування, й шукати механізми, які сприяють цьому.

Творчо спрямоване фантазування, творча уява — це один із компонентів творчості, без якого неможливе створення нового. Творча уява — це вміння уявити собі те, чого ще не існує в дійсності. Творча уява — створення нових образів, уявлень, які потім втілюються в грі, малюванні, ліпленні конструюванні, аплікації, розповідях, віршованих творах тощо. Уява — основа будь-якої творчості, й аналіз образів уяви дає можливість оцінити ступінь творчості дитини. На думку О.М. Дьяченко, уява — це той чутливий музичний інструмент, оволодіння яким відкриває можливість само-вираження, потребує від дитини знаходження й виконання своїх власних задумів і бажань.

Фантазії дошкільників досить нестійкі, можуть не підпорядковуватися певним задумам, а саме вміння спрямовувати свої уявлення в певний бік, підпорядковувати їх певній меті і характеризує творчу продуктивну уяву, творчо спрямоване фантазування. Тільки послідовна реалізація задуму може привести до виконання наміченого, до створення продукту творчості. Невміння керувати своїми ідеями, підпорядковувати їх своїй меті призводить до того, що найкращі дитячі задуми і плани гинуть, не знаходячи втілення. Тому найважливіша лінія в розвитку уяви дошкільників — розвиток спрямованості уяви. Творчо спрямовану уяву, фантазування необхідно розвивати з дитинства, і найбільш чуттєвий, “сенситивний” вік для розвитку уяви, як відмічав Л.С. Виготський, — це дошкільне дитинство.

Метою нашого дослідження було виявлення індивідуальних особливостей уяви дітей старшого дошкільного віку шляхом вирішення спеціального набору завдань. Під час побудови методики ми виходили з розуміння уяви як процесу комбінування образів, які відображають елементи реальної дійсності. У розвиненій формі таке комбінування має бути підпорядковано певному завданню, тобто бути спрямованою уявою, а не вільним фантазуванням, саме завдання має утримувати елемент невизначеності. Для виявлення індивідуальних особливостей уяви дошкільників ми скористаємося методом спостереження за вирішенням дітьми п’яти ігрових діагностичних завдань:

1. “Космічна подорож на планету Фантазії” (малювання неіснуючої видуманої тварини).

2. “Чарівні перетворення” (домальовування фігур-еталонів).

3. “Розкажи казку фарбами” (придумування казки, її назви і малювання сюжету).

4. “Іграшкова казка” (завдання з Тесту ТТСТ Торранса “Поліпшення продукту”).

5. Завдання з Тесту ТТСТ Торранса “Незвичне використання”.

У ході нашого дослідження індивідуальних особливостей здатності старших дошкільників до творчо спрямованого фантазування ми виявили певну типологію дітей, яку для зручності сприймання представимо в таблиці.

КРИТЕРІЙ: Прояв індивідуальних властивостей під час створення образів фантазії дітьми старшого дошкільного віку

Показники	Перший тип	Другий тип	Третій тип
Спрямованість фантазування	Дитина спрямовано фантазує, відділяючи образи реальності від образів фантазії. Послідовно реалізує задум. Виконує задумане.	Дитина приймає завдання, реалізовує свої задуми, створює невеликі, але закінчені твори. Може не дотримуватися попереднього продуманого плану або обумовлювати його по ходу виконання роботи.	Не приймає задачу на побудову образу. Не вміє керувати своїми ідеями, підпорядковувати їх своїй меті, задуми і наміри часто не досягають втілення. Створення образів виступає як вільне фантазування.
Самостійність	Завжди присутні самостійні прояви фантазії в заданій ситуації.	Іноді необхідне підбадьорювання, заохочення, мінімальна допомога у вигляді паралельної дії тощо.	Створення образу фантазії проходить після спонукання дорослого або прямого показу.
Активність, ініціативність	Бажає завжди знаходити й використовувати нове в своїй діяльності. Ініціативність підпорядковується творчому вираженню.	Наслідування зразка, але використовує його при втіленні нових образів. Ініціативність не завжди підпорядковується творчому вираженню.	Наслідування зразка. На першому етапі роботи є прояв ініціативності, який швидко згасає.
Продуктивність, гнучкість	Здатна давати велику кількість відповідей на запитання різних категорій.	Дає достатню (більше ніж дві) кількість відповідей на запитання, обмежуючись одною, двома категоріями.	Одна, дві відповіді відносяться до одної категорії.
Оригінальність	Здатність давати відповіді, які оцінюються як “незвичні”, “нетипові”.	Відповіді відносяться до “звичних”, “типових”.	Одна, дві типові або недоречні відповіді. Відмова від виконання завдання.
Легкість входження в умовні ситуації	Легкість і свобода в створені і входженні в умовні ситуації.	Необхідний іноді додатковий стимул у вигляді підбадьорювання, заохочування.	Без допомоги не може уявити умовної ситуації.

Надамо розгорнуті характеристики на дітей — представників кожного типу.

Діана А. (перший тип). Діана з готовністю взялася до виконання завдання на домальовування фігур-еталонів. Детально намалювала колобка, куб, дах, м’ячик і вазон. Виконання роботи приносило дівчинці задоволення і, отримавши схвалення, вона виявила бажання малювати ще, бо вона придумала, як із наданих фігурок намалювати хлопчика: круг слугував головою, прямокутник — тулубом, трикутник — штанцями, а потім повідомила, що вона намалює сонечко і квітку в вазоні, від тепла якого вона розквітла, тобто дівчинка виконала малюнок методом “включення” деталей, фігурок-еталонів в єдину композиційну лінію.

На прохання намалювати вигадану тваринку з планети Фантазія дівчинка намалювала цілу сюжетну картинку із живим сонечком і ведмедиком із мультфільму. Виконуючи роботу, дівчинка використала широку гаму кольорів, що показує вміння дівчинки заміщувати емоційне ставлення до роботи за допомогою зображувальних засобів. Ця ж тенденція спостерігалася і під час малювання дівчинкою казки. Діана намалювала сюжет про вигаданого зайчика з парасолькою, в малюнку використано дівчинкою багато деталей, які доречно вписуються в сюжетну канву малюнка.

Казочка, яку розповіла дівчинка, мала назву, вона складалася з п’яти простих речень. Під час виконання завдання з поліпшення продукту Діана надала пропозицію на перефарбовування іграшки в різні кольори, ця пропозиція не оригінальна й відноситься до категорії, взятої з реального життя, для подальшого продовження придумування пропозицій дівчинці знадобилося підбадьорювання, заохочення. Дівчинка запропонувала п’ять варіантів незвичного використання коробочки, які не відносяться до категорії традиційних, тому що вона запропонувала з коробки зробити будинок, травичку, дерево, квітку, цікавою була пропозиція з коробки виготовити шапку.

Отже, Діана спрямовано фантазує, відділяючи образи уяви від реальної дійсності. Послідовно реалізує свій задум, виконуючи поставлені умови, виконує задумане. У заданій ситуації завжди присутні самостійні прояви фантазії. У своїй діяльності зі створення образів уяви знаходить і використовує щось нове. Ініціативність дівчинки підпорядковується творчому вираженню. В уявну ситуацію входить легко і вільно, творчих ідей генерує багато, емоційну атмосферу передає кольорами, причому використовує їхню широку кольорову гаму.

Марина Б. (перший тип). При створенні невербальних образів уяви Марині притаманні “творчі роздуми”. Дівчинка, після отримання завдання на домальовування фігурок-еталонів, не відразу взялася до роботи, а промовила, що треба трошки подумати, щоб картинка була красивою. Домальовуючи задані фігури (круг, квадрат, прямокутник, трикутник), вона з круга намалювала сонечко, квадрат перетворився в неї на вікно будинку, трикутник – у вікно на даху другого будинку і прямокутник – на двері цього ж будинку. Біля будинку Марина намалювала дівчинку. Всі задані фігури-еталони були домальовані згідно із задуманим сюжетом, причому три з них домальовані методом “включення”. Спостерігаючи за роботою Марини, можна відзначити, що дівчинка чітко поставила перед собою мету, послідовно реалізувала свій задум. Працювала Маринка швидко, самостійно, при цьому не боялася зробити щось неправильно, вона була впевнена в правильності свого рішення. Під час створення невербальних образів уяви ставлення до своєї роботи виражала через застосування широкої гами кольорів. Завдання на малювання неіснуючої видуманої тваринки сприйняла з посмішкою і висловила бажання малювати лева з мишенятами, такими, як у мультфільмі; коли увага дівчинки знову була звернена на те, що треба малювати незвичну тварину, якої ніхто не бачив, дівчинка пояснила, що її лев розмовляє, тому він і незвичний, а щоб було інакше, ніж у мультфільмі, вона вирішила намалювати курчат із хвостиками свинок.

Під час створення вербальних образів уяви Маринці була притаманна деяка поспішність, стереотипність. Завдання на вигадування незвичного використання коробочки виконала досить типово, запропонувавши скласти в неї іграшки. В уявну ситуацію з прикрашення іграшки включилася з певною напругою. Надала три стереотипних пропозиції, одна з яких відноситься до категорії недоречних — про навчання іграшки розмовляти. Під час придумування казки спостерігалося наслідування зразка — казки, побаченої по телевізору, але змінився хід думок і дівчинка використала зразок при втіленні нових образів.

Так от, Марина спрямовано фантазує, відділяючи образи уяви від образів реального життя. Після “творчих роздумів” реалізує свої задуми, створюючи невеликі, нескладні, але закінчені твори — малюнки, розповіді. Під час роботи в дівчинки завжди присутні самостійні прояви фантазії в заданій ситуації. Під час створення невербальних образів уяви завжди знаходить і використовує нове у своїй роботі. Ініціативність дівчинки підпорядковується творчому вираженню. Під час створення вербальних образів уяви наслідує зразок, але намагається використати його при втіленні нових образів. Вербальні образи уяви, створювані дівчинкою, відносяться до типових, звичних. Однак Маринка вміє самостійно скласти свій оригінальний задум твору, заснований на власних уявленнях, який відштовхується від реальності, послідовно розгорнути, деталізувати задум твору, спрямовано надати йому творчого характеру. Більш успішно Маринці вдається це зробити при створенні невербальних образів уяви.

Денис С. (другий тип). Завдання на побудову невербального образу уяви Денис прийняв, фігурки-еталони домалював, але малюнки вийшли контурними, схематичними не об’єднаними уявним сюжетом. Це зображення обличчя хлопчика, сонечка, віконця, світлофора, шапки. Усі предмети зафарбовані з використанням широкого спектра кольорів. Роботу хлопчик виконував не поспіхом, старанно, намагаючись не виходити за контурні лінії. Від роботи хлопчик отримував задоволення і постійно висловлював бажання працювати ще. Під час малювання вигаданої тварини попередньо придуманий план змінив. Пояснив це, що хотів намалювати зайчика, але малює не дуже добре, тому вирішив намалювати клоуна. Емоційне позитивне ставлення до створеного образу уяви передав за допомогою кольорової гами. Роботу виконував повільно, не поспіхом, намагався виконувати її акуратно, ретельно зафарбовуючи тло малюнка. Для вигаданої казки обрав сюжет про Діда Мороза, але замість Снігуроньки з ним до дітей ходив із подарунками сніговичок. Під час виконання роботи також була присутня тривога, що зробить неправильно, бо не вміє гарно малювати, але після підбадьорювання заспокоївся і продовжив роботу.

На поліпшення продукту запропонував дев’ять варіантів, усі вони були пов’язані з реальною дійсністю, але виконані хлопчиком легко, швидко. Пропозицій щодо незвичного використання коробки було надано Денисом п’ять, усі вони були з реального життя — переносити щось у коробці, складати в неї, тобто спостерігалася обмеженість запропонованих дитиною категорій.

Настя Ю. (другий тип). Завдання на побудову невербального образу сприйняла з острахом, почала пояснювати, що не дуже гарно малює. Заспокоїлася після того, як дізналася, що можна малювати так, як умієш, і це буде правильно і добре. Довго сиділа, розглядаючи форми-еталони, на запитання відповіла, що думає, але результат не з’являвся. Після пропозиції щодо надання допомоги, пожвавішала. Домалювала з круга — каструлю, в квадраті намалювала ведмедика і пояснила, що це картина, трикутник перетворила на дівчинку, а прямокутник  — на ліжко. Усі малюнки дівчинки контурні, схематичні, без зайвих деталей, тобто далі образу поодинокого предмета її уява не пішла. На наступний день із посмішкою підбігла до експериментатора і виявила бажання попрацювати ще. За роботу взялася відразу, навіть певним поспіхом, демонструючи метушливість. Домальовані фігурки-еталони за способом виконання не відрізнялися від попередніх — це ті ж примітивні схеми обличчя, картина, будинок і ліжко. На звороті діагностичного листа намалювала сюжет — дівчинка з м’ячиком біля будинку. Під час малювання використала всі задані фігурки-еталони. На пропозицію намалювати неіснуючу тваринку відповіла відразу і стала малювати ведмедика. Зображення вийшло контурне, не деталізоване. Завдання розказати казку фарбами сприйняла без остраху і сказала, що буде малювати колобка, при повторному викладі завдання продовжувала малювати колобка і домалювала зайчика. Зображення зайчика і колобка були об’єднані в примітивний сюжет. Під час малювання дівчинка не користувалася кольоровими олівцями, хоча їй було надано матеріал для розфарбовування в повному обсязі.

Завдання на побудову словесних образів уяви прийшлося повторювати дівчинці декілька разів із різними інтерпретаціями інструкцій. Для завдання на незвичне використання коробки надала одну пропозицію — залізти в неї і покататися на ковзанці. Порівняно з пропозиціями інших дітей, її виглядала досить оригінально, але інших дівчинка не могла надати. Завдання на поліпшення продукту виконала традиційно — запропонувала реальні, взяті з життя сюжети, також дівчинкою було запропоновано й недоречні пропозиції типу сфотографувати, нагодувати, взяти іграшку на ручки. Словесний сюжет казки обмежився короткою назвою — про колобка.

Олена К. (третій тип). Усі три завдання на побудову невербального образу уяви дівчинка не прийняла. Результатом виконання завдання на домальовування фігур-еталонів було тільки їхнє зафарбовування різними кольорами. На запитання про виконання роботи Олена відповіла, що більше нічого не може придумати. Завдання намалювати вигадану тваринку дівчинка також не виконала — намалювала будинок і квітку, пояснивши, що не знає, що ще треба малювати, і після повторення завдання сказала, що не може більше нічого придумати. Для виконання завдання з малювання казки фарбами, ми поставили дівчинку в знайомі для неї умови, коли вихователь попередньо пояснила завдання, провела необхідну методичну роботу з малювання з дітьми за задумом, і все ж результат був той же — дівчинка знову промовила, що не знає, що малювати, і стала малювати сонечко, хмаринки, дерево, травичку. Всі зображення вона не об’єднала сюжетною лінією. Вона малювала те, що спадало їй на думку. Тобто створення невербальних образів уяви в дівчинки знаходиться на рівні вільного фантазування.

Завдання на створення вербальних образів уяви дівчинка сприйняла з посмішкою, відразу розпочала роботу без обмірковування пропозиції. У завданні на поліпшення продукту Олена надала дві пропозиції, які відносяться до категорії недоречних: попросила б іграшку в подруги, а потім віддала; попросила маму, щоб вона цю продала, а купила іншу. Виконуючи завдання на незвичне використання коробки легко увійшла в умовну ситуацію й надала оригінальну відповідь — використала б коробочку як столик, що говорить про достатній рівень сформованості функції заміщення, друга пропозиція була традиційною — покласти в коробку іграшки.

Влад П. (третій тип). Завдання на домальовування фігур-еталонів Влад не прийняв. Довго сидів, розмірковував, після повторної інструкції сказав, що він зрозумів, що необхідно робити, і знову понурився в довготривалі мовчазні безрезультатні роздуми. Хлопчику було надано зразок, після якого він домалював із трикутника будинок і знову занурився в мовчазну нудьгу. Після чергового нагадування інструкції прийнявся розфарбовувати еталони. На прохання розказати про те, що він намалював, сказав, що просто розфарбував і все. Завдання намалювати вигадану тварину сприйняв із радістю, відразу розпочав малювати. Представив малюнок вовка, виконаний контурно з додаванням різноманітних деталей. Малюнок не став розфарбовувати. На запитання пояснити, в чому ж незвичність вовка відповів, що його вовк більший за всіх слонів. Під час малювання придуманої казки знову намалював вовка, такого ж, як і в попередньому малюнку, пояснивши, що його дома навчили малювати вовка, а більше він ніяку тварину малювати не вміє.

Розповідь казки про вовка спиралася на сюжет казки про Червону Шапочку. Відмінність полягала в тому, що хворими були і бабуся, і дівчинка, і вовк їх з’їв. Виконуючи завдання на поліпшення продукту, запропонував три пропозиції: одна з них була реалістичною — перефарбувати іграшку в інший колір, дві інші відрізнялися оригінальністю — зробити пристрій, вставити його в живіт, і тоді іграшка буде говорити, потім несподівано перейшов на розмову про вовка. Завдання на незвичне використання виконав традиційно, надавши дві пропозиції, які відносяться до категорії з реального життя, — для складання речей.

У ході проведеного нами дослідження ми отримали такі результати: 5,5% дітей мали перший тип при створенні вербальних образів уяви і 13,8 % дітей — при створенні невербальних образів; 55,5 % дітей мали другий тип при створенні вербальних і 47,2 % — при створенні невербальних образів уяви; третій тип мали 38,8 % дітей при створенні як вербальних, так і невербальних образів уяви. На жаль, 33,3 % дітей відносилися до третього типу при створенні як вербальних, так і невербальних образів уяви. Як бачимо, значна частина дітей відноситься до другого типу, численну групу складають і діти третього типу, малочисленну групу складають діти першого типу, що підтверджує необхідність допомоги дорослого у вигляді педагогічної підтримки.

Полісуб’єктний (діалогічний) підхід до процесу розвитку творчого потенціалу дитини старшого дошкільного віку пов’язаний із багатоаспектним спілкуванням в умовах розвивального середовища як особливим чином організованого соціокультурного простору, в якому здійснюється взаємодія педагога й дитини як суб’єктів творчої діяльності на основі діалогу. Процес розвитку й реалізації творчого потенціалу дітей, як і будь-який творчий процес, трактується як співтворчість, у ході якої створюються взаємні цінності, удосконалюється саме спілкування.

Педагогічна підтримка — це дія, в процесі якої педагог, спираючись на потенційні і реальні можливості дитини, знаходить адекватні способи для підтримки режиму творчої життєдіяльності вихованця. Педагог надає допомогу в таких ситуаціях, в яких дитина об’єктивно не може знайти самостійно оптимального творчого рішення. Для цього педагог спільно з дитиною виявляє проблему, що вимагає творчого рішення, визначає творчі можливості дитини, які реально (і потенційно) в неї присутні; пропонує розробити траєкторії творчого рішення проблеми доступними способами (опора на реальні можливості дитини); активізує ті творчі можливості дитини, які можуть бути розвинені в ході цієї діяльності, спрямованої на реалізацію творчого потенціалу дитини.

Педагогічна підтримка має орієнтувати педагога на ряд дій із розвитку творчо спрямованого фантазування дітей старшого дошкільного віку:

• усунути будь-які обмеження, що перешкоджають творчим проявам дитини: для здійснення творчого пошуку дитина повинна впевнитися в позитивних взаємостосунках з тими, хто оточує, вона має право на помилку, дитину не повинно турбувати, чи буде прийнято або висміяно продукт її діяльності;

• стимулювати роботу зі створення творчого задуму в дітей: деякі ідеї можуть на мить “з’явитися на поверхні”, важливо вчасно зафіксувати їх, згодом прояснити, упорядкувати, використати;

• утримуватися від оцінок: це дозволяє дитині розширити потік ідей, більше часу й уваги приділяти вільному роздуму над рішенням творчого завдання;

• підтримувати жвавість уяви, підвищувати чутливість сприйняття, широту й насиченість в осягненні дійсності за допомогою інноваційних (проективних, ігрових) методик, які створюють у дитини відчуття внутрішньої свободи;

• допомагати дітям бачити й передбачувати загальну спрямованість їхньої творчої діяльності.

Отже, взаємодія педагогів і дітей базується на можливості сумісного творчого рішення проблеми, і не окремі творчі вміння вихователя забезпечують у дошкільників розвивальний ефект, а їхнє втілення в реальній поведінці вихователя. Проте для того, щоб педагогічна взаємодія була успішною, необхідна також певна зміна або актуалізація ціннісних орієнтацій педагога, освоєння ним додаткових технологій, які дозволяють вибудовувати відносини на основі рівноправного діалогу в різних сферах міжособистісного спілкування. Інакше будь-яке жорстке керівництво спричинить негативний вплив на процес творчого розвитку дитини. Це можуть бути: авторитарні установки й оточення, недостатній розвиток творчого мислення самого педагога, прояви сарказму й насмішок, жорстка орієнтація лише на успіх, недоброзичливе ставлення до дітей, які лише вільно фантазують, примушення їх до конформізму.

У педагогічній підтримці провідними є положення:

1. Дитина є суб’єктом творчості, звідси — пріоритет індивідуальності, самоцінності, самобутності дошкільника як активного носія суб’єктного досвіду творчої діяльності, який формується задовго до цілеспрямованого впливу навчально-виховного процесу.

2. Проектування навчально-виховного процесу має передбачати можливість відтворення творчості як індивідуальної діяльності.

3. При конструюванні й реалізації процесу формування здатності дітей до творчої уяви необхідно виявити творчий досвід кожної дитини.

4. Співпраця педагога й дитини, спрямована на обмін творчим досвідом, здійснюється в спеціально організованій сумісній діяльності.

5. Взаємодія двох досвідів — суспільно-історичного й індивідуально-творчого — має йти не по лінії витиснення індивідуального й наповнення його суспільним досвідом, а шляхом їхнього постійного узгодження, використання всього того, що накопичено дитиною як суб’єктом творчості і її життєдіяльності.

6. Розвиток творчого потенціалу дитини йде не тільки шляхом оволодіння нею зразками творчої діяльності, але й через постійне збагачення, перетворення суб’єктивного досвіду як важливого джерела власного розвитку.

7. Результатом навчально-виховного процесу виступає формування творчої активності як фундаменту розвитку особистості.

Основний шлях розвитку дитячої уяви — розвиток її в грі. Сюжетно-рольова гра надає невичерпних можливостей для розвитку фантазії та творчості. У рольовій грі дитина уявляє один предмет замість іншого, а себе бачить у різних ролях. Виконання ролі в грі потребує від дитини дуже складної діяльності уяви: необхідно уявити собі, що повинен робити герой у заданий момент, планувати його подальші дії, спрямовувати розвиток гри. Сюжетна гра створює той украй необхідний емоційний фон, який забезпечує появу творчої фантазії дитини. До того ж у грі дитина виражає себе найбільш повно й вільно. Наслідком заміни ігрової діяльності навчальною в дошкільному віці, коли штучно підмінюється провідний вид діяльності (гра) на навчання, слугує перехід фантазії у сферу саморегуляції. Тому що навчання, порівняно з грою, не повністю захоплює уяву дитини, не використовує таких її досягнень, як сформованість здатності до заміщення одних предметів іншими, уміння легко змінювати ролі в грі та дотримуватися її вимог, здатності за деталлю, фраґментом бачити ціле. Приваблива, емоційно насичена гра відсутня в навчанні, як би ми не намагалися його прикрасити ігровими ситуаціями і сюрпризними моментами. Недовантажена уява дошкільників тоді шукає собі роботи, переходячи у фантазерство або в стабільну репродуктивну уяву.

Використання арт-терапії як однієї з інноваційних технологій у роботі психолога, вихователя дошкільного навчального закладу, відкриває нові можливості у формуванні спрямованого творчого фантазування дошкільників із використанням педагогічної підтримки.

Первісно використання арт-терапії в практиці роботи зводилося до корекції емоційно-особистісного стану дитини. Однак цей феномен є більш багатогранним і глибоким, має потенціал у контексті гармонізації особистості дитини через розвиток здатності до творчого самовираження. Творчий пошук, його спонтанність і цікавість для дитини дуже важливі. Часте включення дітей у процес творчої гри з використанням арт-терапевтичних технік розвиває в них творчу мотивацію будь-якої діяльності і стимулює прояв творчих здібностей. Процес створення творчого продукту базується на таких психологічних функціях, як активне сприймання, продуктивна уява, фантазія, символізація, інтуїція, неусвідомлювані компоненти розумової активності. У малюванні, драматизації, ліпленні, грі та інших формах творчості дитина здатна до відтворювання, інтроспекції своїх переживань, потреб, устремлінь, самовираження.

Одним із прийомів арт-терапії виступає розвиток рухово-пластичної виразності. Найбільш продуктивно освоєння дошкільниками мови виразних рухів протікає при усвідомленому й довільному їхньому використанні. Довільні виразні рухи для дошкільника — перш за все образні рухи, тобто зовнішні рухи самої Дитини, за допомогою яких вона створює образ конкретного персонажу; у результаті втілюваний образ (ігровий образ) стає рухово-пластичним. Ігровий образ — як завдання і результат — стає оптимальним не тільки з точки зору цікавого для дитини змісту діяльності, а і стає фактором, який найбільш природно дозволяє поєднувати в єдиній дії як структурну виразність (вчинки персонажів, його зовнішні рухи), так і пластичну виразність (характерні особливості його рухів, переживання, внутрішній стан). Образні виразні рухи пов’язані з продуктивною, творчою уявою, фантазуванням, тому що, за Л.С. Виготським, дитячій уяві притаманна рухова природа, і вона найбільш органічно розвивається, коли дитиною використовується “діюча форма зображення при посередництві свого тіла”.

Для розвитку мовленнєвих творчих здібностей використовують ряд різних ігор-фантазувань: складання забавлянок і промовлянок, казки-розповіданки, складання творчої розповіді, складання загадок тощо.

Складання забавлянок і розповіданок – один з видів ігор-фантазувань, що виявляється у самостійному складанні і відтворенні їх дітьми. Діти промовляють забавлянки і розповіданки за власною ініціативою, перебуваючи у стані збудження, емоційного підйому, при цьому вони ритмічно рухаються (підстрибують, виконують змахи руками, пальчиками, оремими предметами, кружляють). Крім того, діти з задоволенням повторюють тексти, що раніше почули від дорослих, доповнюють, змінюють, тобто відтворюють їх творчо.

Дослідник Т. Алієва, засвідчила, що у процесі експериментального опитування відомий текст забавлянки діти відтворили понад двадцяти варіантах.

Дослідження Н. Гавриш запропонувала дітям старшого віку створити промовлянки схожі на «Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко...» і «Сороку-ворону», в результаті чого одержала 12 варіантів «Сонечка» і сім варіантів «Сороки». Це засвідчує, що діти добре відчувають ритм, риму поетичного тексту, легко змінюють слова первинного тексту на власні, привносять в основу предмети сьогодення.

Складання загадок – ще один вид ігор-фантазувань, який сприяє розвитку мовленнєвих творчих здібностей. При самостійному складанні дітьми загадок, дитина краще пізнає якості кожного предмета чи явища, набуває вміння найбільш точно і влучно дати йому характеристику.

За допомогою цього виду ігор-фантазувань у дітей формується лаконічність і правильність висловлювання, збагачення словника та формування здібності до римування.

Казки-розповіданки – один з найефективніших та найпоширеніших видів ігор-фантазувань, який сприяє розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників. Вихователь пропонує дітям скласти казку за віршем або оповіданням, відповідно до теми відомої казки за опорними словами. В дитячих творах відображається коло уявлень та інтересів дітей, їх сформованість. На цей вид дитячої творчості сильно впливає художня література, через що створені дітьми твори охоплюють численні літературні мотиви.

Психологи і педагоги доводять, що у дітей дошкільного віку величезний творчий потенціал, який за різних причин не завжди повністю реалізується. Тому важливо створити таку ситуацію , яка б сприяла бурхливому сплеску дитячої фантазії атмосферу творчого натхнення, зацікавленістю дітей створити свою історію На думку А. Михайленко все це реалізується тільки тоді, коли педагог зацікавлений у своїй роботі і направлений на досягнення високих результатів. Перш за все педагог повинен правильно обрати тему майбутнього твору, яка повинна підштовхнути дитину до розвитку сюжету, мати багатоваріантні припущення. Чудовим стимулюючим фактором для складання казок- розповіданок є використання невеличких римованих історій. Вони будять уявлення , фантазування, в них багато недоказаного [75].

Творча розповідь за мотивами знайомих казок, оповідань - це теж один з видів ігор-фантазувань, і являється гарним стимулом для розвитку мовленнєвих творчих здібностей. Глибокий вплив художнього твору на емоційну чуттєву сферу дитини, поява яскравих уявлень народжують нові образи, дитина проявляє цілком природнє бажання «пограти» з героями улюбленого твору на вербальному рівні.

Ще один з можливих варіантів таких ігор-фантазувань – складання історій за темою, запропонованою вихователем або самою дитиною. Захопленість, незвичайність, казковість формулювання теми творчої розповіді розбудять дитячу фантазію, забезпечать успіх у досягненні поставленої мети Ігри-фантазування розвивають у дітей уяву, яку часто співвідносять з фантазією.

За словами Л. Леонтьєва уява, фантазія являються найнеобхіднішими здібностями людини. А розвивається вона особливо інтенсивно в старшому дошкільному віці. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати потім наступає різке зниження цієї функції. Разом зі зменшенням здібності фантазувати у людини знижаються можливості творчого мислення.

Дж. Родарі також притримувався думки, що ігри-фантазування сприяють розвитку фантазії, уяви. Уява дозволяє старшим дошкільникам сприймати найфантастичніші казкові образи і ситуації як реальні. Родарі стверджував, що в процесі сприйняття дитина постійно збагачується враженням про предмети, явищах і зв'язках між ними. Але так як життєвий досвід дитини дуже малий і можливість оцінки «Що я бачу?» недостатня в її психіці виникає постійне перекомбінування вражень. Виникає велика кількість нових зв'язків між предметами і явищами [61].

Отже, на основі цього ми можемо зробити висновок, що ігри-фантазування один з найефективніших засобів розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Вони сприяють розвитку зв’язного мовлення у дітей, відіграють велику роль у досягненні дітьми високого рівня мовленнєвої культури, що характеризується багатством, точністю і виразністю, формують у дітей граматичну компетентність, розвивають всі психічні процеси, головне спонукають дитину до творчості, до самостійної творчої діяльності.

Розвиток у дошкільників образних виразних рухів активно впливає на розвиток у них творчо спрямованого фантазування, особливо якщо довільне й усвідомлене використання цих рухів проходить в умовах відповідної творчої діяльності — рухово-пластичної творчості в контексті ігрових (сюжетних) ситуацій, побудованих на взаємодії різнохарактерних персонажів. Розрізняють два типи рухово-пластичної творчості дітей. “Придумування” більше пов’язане зі структурною виразністю рухів і складається із самостійного пошуку рухів, відповідних образному змісту, і вибудовуванні їх у більш-менш цілісні композиції. Творче використання більше пов’язане з пластичною виразністю і має прояв у тому, що в образний рух дитина включається “всім тілом”. Для роботи з дошкільниками в цьому напрямі можна запропонувати наступні теми: “Підводний бал”, “Карнавал тварин”, “Чарівні перетворення”, “Древо бажань”, “Квіткова казка”, “Кицькини іменини”, “Зайчикове горе”, “Зачарований невидимкою”, “Музика лісу”, “Літній хоровод”, “Артисти цирку”, “Найвеселіший клоун у світі”, “Тварини на арені”, “Який характер у ляльки?”, “Яким буваю я (мої друзі)”, “Ми танцюємо натюрморт”, “Веселий зоопарк”, “Що бачать рибки з акваріума”, “Птахи літом (зимою)”.

У ряду психологічних методів і інструментарію виділимо малювання. Воно не потребує особливих зусиль і витрати часу, тому може логічно співвідноситися з іншими формами педагогічного процесу. Цей вид діяльності є дуже приємним для дітей, не викликає в них тривожних переживань. Діти починають малювати раніше, ніж навчаються писати, читати і навіть говорити. З моменту, коли дитина взяла в руки олівець, вона малює те, що її оточує, що приваблює її увагу. Малюнок — це виражене в графічній формі уявлення дитини про оточення. Діти розповідають у своїх малюнках про свої враження, переживання і передають їх за допомогою кольорової гами. Спонтанне малювання дитини можна коректно перевести в творчо спрямоване фантазування, використовуючи педагогічну підтримку. Поговоривши з дитиною над темою її малювання, можна запропонувати свою допомогу, тобто використати метод “підмастер’я”, який дозволяє розглядати педагогічний процес не як вплив, а як взаємодію дорослого й дитини в єдиному творчому процесі, забезпечує перехід педагога з позиції повчання на позицію співробітництва, співтворчості.

Враховуючи тяжіння дошкільників до ігрової діяльності як до природного творчого прояву, гра посідає провідне місце в “технологічному оснащенні” при формуванні спрямованого творчого фантазування в старших дошкільників. Причому ставка робиться на театралізовані ігри: інсценування, ігри-драматизації, сценічні етюди, імітаційні ігри і вправи. Використання елементів пантоміми і театралізації вносить у заняття моменти цікавості, сприяє усвідомленню зображуваного образу.

Особливе місце слід відводити казці. Казка на заняттях сприяє входженню дітей у світ фантазії і чарівності, слугує основою для розвитку образної і творчої уяви. Образ казкових героїв, видуманих дітьми, стає яскравішим і конкретнішим, характер — різноманітнішим. Дорослим слід пам’ятати, що іноді фантазія дітей, художні образи, несподівано запропоновані малюками, можуть увести педагога від заздалегідь запланованого ходу проведення заняття. Вміння діяти “за ситуацією”, активно спілкуватися з дітьми, враховувати особисту думку дитини, її готовність включитися в художньо-творчу діяльність — якісні характеристики професіоналізму педагога, який працює над розвитком творчо спрямованого фантазування дитини старшого дошкільного віку.

Ниже рассмотрено 35 приемов фантазирования:

1. Увеличение - уменьшение. Этот самый простой прием, он широко используется в сказках, былинах, в фантастике. Например, Дюймовочка, Мальчик-с-пальчик, Гулливер, лилипуты, Гаргантюа и Пантагрюэль. Увеличивать и уменьшать можно практически все: геометрические размеры, вес, рост, громкость, богатство, расстояния, скорости.

Увеличивать можно неограниченно от действительных размеров до бесконечно больших и уменьшать можно от действительных до нулевых, то есть до полного уничтожения.

Приведем игры-беседы для освоения приема "увеличение - уменьшение".

1.1. Ребенку говорят: "Вот тебе волшебная палочка, она может увеличивать или уменьшать все, что ты захочешь. Что бы ты хотел увеличить, а что уменьшить?" - Хотел бы уменьшить уроки по вокалу, а увеличить мое свободное время. - Хотела бы уменьшить домашние задания. - Хочу увеличить конфету до размера холодильника, чтобы можно было отрезать куски ножом. - Хочу увеличить капли дождя до размеров арбуза.

1.2. Усложните эту игру дополнительными вопросами: "И что из этого получится? К чему это приведет? Зачем ты хочешь увеличивать или уменьшать?" - Пусть руки на время станут такими длинными, что можно будет достать с ветки яблоко, или поздороваться через форточку, или достать с крыши мячик, или, не вставая из-за стола, выключить телевизор. - Если деревья в лесу уменьшатся до размеров травы, а трава до размеров спички, тогда легко будет искать грибы. - Если ребенку трудно дается самостоятельное фантазирование, предложите пофантазировать совместно, задайте ему вспомогательные вопросы.

1.3.Что будет, если у нас удлинится на время нос? - Можно будет понюхать цветы на клумбе, не выходя из дома; можно будет определить, что вкусненького готовят соседи; - Это хорошо, а что в этом плохого? - Некуда будет такой длинный нос деть, он будет мешать ходить, ездить в транспорте, даже спать будет неудобно, а зимой он будет мерзнуть. Нет, не надо мне такого носа. Предложите ребенку сказать, что произойдет хорошего, а что плохого, если мы что-то будем увеличивать или уменьшать. Кому будет хорошо, а кому плохо? Это уже нравственный анализ ситуации.

1.4. Скажи, что будет хорошего и что плохого тебе лично и другим, если волшебник увеличит тебя в 10 раз? Если ребенку будет трудно догадаться, помогите ему дополнительными вопросами. - Какого тогда ты будешь размера? - А сколько килограмм ты будешь весить?

И так далее. Обязательно сделайте расчеты, хоть самые простые. - А что будет, если твой рост уменьшится в 10 раз? - Согласись, было бы здорово, если можно было менять свой рост по своему желанию. Например, ты опаздываешь в школу: увеличил длину ног или частоту шагов и быстро дошел до школы, а потом сделал ноги нормальной длины. Или другой случай. Надо перейти через реку, а моста поблизости нет. Нет проблем! - Я буду высотой 15 м! Это высота пятиэтажного дома!

Относительно веса - это каверзный вопрос. Обычно отвечают: в 10 раз больше. На самом деле, если сохранить все пропорции организма, то вес возрастет в 1000 раз! Если человек весил 50 кг, то будет весить 50 тонн! Я буду бегать быстрее автомобиля. Я буду сильным, и никто не посмеет меня обидеть, и я смогу защитить любого. Я смогу переносить огромные тяжести. Интересно, какие? Обычно человек может поднять половину своего веса. Тогда я смогу поднять 25 тонн! Это хорошо. А что будет плохого?

Я не помещусь в классе. Придется шить огромную одежду и обувь. Будет очень трудно меня прокормить. Если считать, что человек в день съедает 2 % от своего веса, то мне потребуется еды весом в 1 тонну. Я не помещусь ни в какой автобус. Даже по улице мне придется ходить, пригибаясь под проводами. Мне негде будет жить.

2. Добавление одного или нескольких фантастических свойств одному человеку или многим людям (как фрагменты или заготовки будущих фантастических произведений).

Методика этого вида фантазирования похожа на метод фокальных объектов: а) выбирают несколько произвольных объектов живой и/или неживой природы; б) формулируют их свойства, качества, особенности или черты характера. Можно придумывать и новые свойства "из головы"; в) сформулированными свойствами и качествами наделяют человека.

Например, в качестве объекта ("донора свойств") выбрали орла. Качества орла: летает, прекрасное зрение, питается грызунами, живет в горах. - Человек может летать, как орел. Можно дополнить: может летать в стратосфере, в ближнем и в дальнем космосе. - Человек имеет сверхострое орлиное зрение, например видит без микроскопа клетки живых тканей, кристаллические решетки металлов, даже атомы, видит без телескопа и лучше, чем в телескоп, поверхность звезд и планет. Видит сквозь стены, идет по улице и видит, что происходит в домах, и даже сам проникает сквозь стены, как рентгеновский луч. - Человек питается орлиной пищей - грызунами, птицами. - Человек покрыт перьями.

Продолжите фантазирование этим методом, взяв в качестве исходного объекта: электрическую лампочку, рыбу (вспомните человека-амфибию), часы, очки, спичку, анабиоз (резкое замедление жизненных процессов очень удобно: денег на еду нет или жить негде - впадаешь в анабиоз) или обратное анабиозу (резкое усиление жизненных процессов, человек не ведает усталости, с невероятной скоростью двигается, из такого человека получится замечательный иллюзионист, или бегун, или непобедимый борец).

Задания.

2.1. Придумайте органы чувств, которых нет у человека, но могли бы быть. Например, не плохо бы чувствовать наличие радиации, чтобы от нее уберечься. Вообще-то говоря, мы ее чувствуем, коли болеем лучевой болезнью. Не плохо бы чувствовать нитриды и нитраты и другие загрязнения. Есть прекрасное и редкое чувство - это чувство меры, не у всех оно есть. Не плохо бы чувствовать, когда делаешь ошибку и когда надвигается опасность (фигурально говоря - красная бы лампочка загоралась в этом случае).

2.2. Придет время и можно будет менять внутренние органы. Как бы это могло выглядеть?

2.3. Сделайте "разметку" людей цветом по их нравственным качествам. Например, все честные люди стали розовыми, все бесчестные фиолетовыми, а злые синими. Чем больше человек сделал подлостей, тем темнее цвет. Опишите, что будет с миром? Многие, наверно, из дома бы не вышли.

3. Оживший рисунок. Вы получили замечательный дар, все что вы нарисуете - оживает! Что бы вы нарисовали? Великих людей? Вымирающих животных? Новых животных и растений?

4. Исключение некоторых качеств человека. Перечислите свойства и качества человека, а потом одно-два свойства исключите и посмотрите, что получилось. - Человек не спит. - Человек не чувствует боли. - Человек потерял вес, обоняние.

Задание. Назовите не менее 10 жизненно важных качеств и свойств человека и подумайте к каким последствиям приведет их потеря.

5. Превращение человека в любой объект. Человек превращается в другого человека, в животных (птиц, зверей, насекомых, рыб), в растения (в дуб, розу, баобаб), в объекты неживой природы (камень, ветер, карандаш). Это богатейший материал для новых сказок. Но самое главное в этом приеме - это воспитание эмпатии - умения перевоплотиться в другой образ и посмотреть на мир его глазами.

Задание. Предложите не менее 10 примеров превращения человека, например в сказках.

6. Антропоморфизм. Антропоморфизм - это уподобление человеку, наделение человеческими свойствами (речью, мышлением, способностью чувствовать) любых объектов - одушевленных и неодушевленных: животных, растений, небесных тел, мифических существ.

Не видал ли где на свете Ты царевны молодой? Я жених ей. - Братец мой, - Отвечает месяц ясный, - Не видал я девы красной... Здесь Пушкин наделил месяц умением видеть, узнавать, соболезновать и говорить.

Задание. Вспомните 10 примеров антропоморфизма из известных вам сказок, мифов и басен и сами придумайте не менее 10 примеров возможного антропоморфизма.

7. Придание объектам неживой природы способностей и качеств живых существ. А именно: способности двигаться, думать, чувствовать, дышать, расти, радоваться, размножаться, шутить, улыбаться. - Мальчик сидит верхом на палочке и воображает ее лошадью, а себя всадником. - В какое живое существо ты бы превратил воздушный шарик? Задание. Придумайте не менее 10 примеров подобных превращений.

8. Придание объектам неживой природы необычайных свойств. Например, камень. Он светится, всегда теплый (никогда не остывает!), можно руки греть в мороз, делает воду сладкой и целебной, а сам не растворяется. Камень впитывает болезни. Камень дает бессмертие. Созерцание камня вдохновляет писать стихи и рисовать и т. д.

Вот хорошая игра для развития фантазии. Дети (или взрослые) встают в круг. Одному дают в руки мягкую игрушку или мячик и просят бросить ее кому-либо с теплыми словами: "Я дарю вам зайчонка", или "Юрочка, я дарю тебе козленка, рожки у него еще не выросли", или "Держи, Маша, большую конфету", или "Дарю тебе часть своего сердца", "Я дарю тебе бельчонка", "Это стеклянный шарик, не разбей его", "Это кактус, не уколись". Задание. Предложите 10 вариантов такой игры.

9. Оживление умерших людей, животных, растений. Например: - Что было бы, если бы воскресли бронтозавры? - Что бы создал еще Пушкин, если бы не ушел из жизни так рано? Можно оживить все виды вымерших животных и всех людей! Задание. Предложите 10 вариантов такой игры.

10. Оживление умерших героев литературных произведений, в частности, героев сказок. - Погиб персонаж сказки? Не беда, надо его нарисовать и он оживет. Задание. Придумайте продолжения сказок, при условии, что герои сказки не погибли. Лиса колобка не съела, Руслан не отрубил бороду Черномору, Оловянный солдатик не расплавился, Онегин не убил Ленского. Предложите 10 вариантов такой игры.

11. Оживление героев художественных картин и скульптур. Ожили персонажи картин известных художников - бурлаки, охотники, запорожцы, стрельцы. Задание. Назовите 10 картин известных художников и предложите продолжение сюжета при условии, что персонажи ожили.

12. Изменение привычных отношений между героями сказок. Напомним такие ситуации: щука поет колыбельную ("Открывает Щука рот"); "Серый Волк ей верно служит"; храбрый заяц; трусливый лев. Задание. Придумайте сказку с таким невероятным сюжетом: Лисица стала самой простоватой в лесу, и ее все звери обманывают.

13. Метафора. Метафора - это перенесение свойств одного предмета (явления) на другой на основании признака, общего для обоих предметов. Например, "говор волн", "холодный взгляд". Вот отрывок, составленный из одних метафор:

На нити праздного веселья Низал он хитрою рукой Прозрачной лести ожерелье И четки мудрости златой. А. С. Пушкин

Задание. Назовите метафоры и попросите детей объяснить, какие свойства и кому перенесены. Мягкий характер. Щеки горят. Утонул в двойках. Держать в ежовых рукавицах. Позеленел от злости. Стальные мускулы. Железный характер. Бронзовое тело.

14. Дайте новое название картине. Ребенку показывают много сюжетных картинок, открыток или репродукций известных художников и просят дать им новые названия. Сравните, кто назвал лучше: ребенок или художник. Основанием для названия может быть сюжет, настроение, глубинный смысл и т. д. Задание. Приведите 10 новых названий старых известных картин.

15. Фантастическое объединение. Фантастическую идею можно получить сочетанием свойств или частей двух, трех объектов. Например, рыба + человек = русалка, лошадь + человек = кентавр. Кто такие сирены? Одна и та же пара объектов может дать различные идеи в зависимости от сочетаемых качеств. Задание. Предложите 10 примеров сочетания неожиданных качеств различных реальных существ.

16. Фантастическое дробление. Вспомните сюжет замечательного романа "Двенадцать стульев" или сюжет сказки Светлова о человеке по фамилии Рубль, который упал с пятнадцатого этажа и разбился на десять гривенников. У каждого гривенника своя судьба. Один гривенник разменяли на копейки, другой стал большим начальником и выглядел важнее рубля, третий начал размножаться.

Задание. Придумайте и вы сказку на подобный сюжет. Например, апельсин разлетелся на дольки, гранат рассыпался на 365 зернышек (именно 365 зернышек в любом гранате, проверьте), судьба сестер-горошин из одного стручка.

17. "Как мне повезло". Как мне повезло, - говорит подсолнух, - я похож на солнце. Как мне повезло, - говорит картошка, - я кормлю людей. Как мне повезло, - говорит береза, - из меня делают ароматные веники. Задание. Придумайте 10 вариантов такой игры.

18. Прием ускорение - замедление. Ускорять или замедлять можно скорость протекания любых процессов. Чтобы направить фантазию в этом направлении, задают вопросы типа: "Что будет, если", "Что произойдет, если".

- Что будет, если Земля станет вращаться в 24 раза быстрее? Сутки будут длиться 1 час. За 1 час надо успеть поспать, позавтракать, сходить в школу (на 15 мин), пообедать, сделать уроки (за 3-4 мин), погулять, поужинать.

- Что будет, если времена года будут длиться по 100 лет? (Тогда бы люди, родившиеся в начале зимы, никогда бы не увидели зеленой травы, цветов, разлива рек) Задание. Предложите три-четыре сюжета, связанные с указанным приемом.

19. Ускорение и замедление времени. Темы фантастических рассказов.

С и т у а ц и я 1. Ты изобрел хронодин - устройство, с помощью которого ты можешь по своему желанию менять скорость протекания времени и скорость протекания процессов во времени. Можешь ускорять любые процессы или замедлять их.

С и т у а ц и я 2. Не ты изобрел хронодин, а кто-то другой, и этот другой, неожиданно для тебя, по своему желанию, меняет скорость протекания процессов, в которых ты участвуешь. Урок длится то 40 мин, то 4 мин, то 4 часа и все это непредсказуемо для учительницы и учеников. Начал есть торт, а время ускорилось в 1000 раз! Обидно! Как жить в таком мире?

С и т у а ц и я 3. Ты изобрел хронотур (тур - это движение по кругу) - устройство, с помощью которого ты можешь повторять события, повторять супружеские браки, омолаживать и старить много раз людей, животных, предметы, машины. - Кого бы ты омолодил и на сколько лет? - Какой период жизни ты бы хотел прожить еще раз? Задание. Предложите несколько сюжетов, использующих приведенные приемы.

20. Машина времени. У вас появилась машина времени! Вы в нее садитесь и можете путешествовать в ближнее и в дальнее прошлое любой страны, в ближнее и в дальнее будущее любой страны и быть там любое время. Но менять там ничего нельзя, можно только смотреть. Пока вы находитесь в прошлом или в будущем, жизнь на Земле протекает по своим обычным законам.

"Домашний вариант": сидя дома, вы глядите в "Зеркало времени" или мысленно делаете снимки "Фотоаппаратом времени" или "Кинокамерой времени" или "Волшебным глазом". Называете место и время и, пожалуйста, изображение готово. - Что бы вы хотели посмотреть в прошлом? - Какими были мама и бабушка, когда им было столько же лет, сколько мне сейчас? - Как жили динозавры? - Я бы хотел познакомиться и поговорить с Пушкиным, с Наполеоном, с Сократом, с Магелланом. - Что бы вы хотели посмотреть в будущем? - Кем я буду? Сколько у меня будет детей? - Поговорить со своим будущим сыном.

Вот невероятная ситуация. С Земли послали сообщение на далекую звезду. На этой звезде живут разумные существа, у них есть машина времени. Они послали ответ, но ошиблись, и ответ пришел на Землю раньше, чем было послано сообщение. Задание. Предложите 10 сюжетов, связанных с эффектом машины времени.

21. Хроноклазм. Это парадокс, вызванный вмешательством в предыдущую жизнь. Переместился некто в прошлое и что-то там поменял, а потом вернулся, а на Земле все по-другому. Для побуждения фантазировать в этом направлении задаются вопросы типа:

- Что было бы сейчас, если бы в прошлом что-то произошло иначе или вообще чего-то не произошло? - Что надо бы было изменить в прошлом, чтобы не произошло то, что произошло?

Например: - Я потерял ключи. Не беда, возвращаюсь в прошлое и не беру с собой ключи. - Что было бы, если бы не было переворота в 1917 году? - Что можно менять в прошлом? Все можно менять в прошлом! Поступки людей, явления живой и неживой природы, окрестности. Хроноклазм, машина времени, хронотур, хронодин - это замечательные приемы фантазирования, они дают неисчерпаемое количество сюжетов. Задание. Предложите несколько сумасшедших сюжетов на указанные приемы. (Отправился искать невесту в прошлое. Узнал, почему вымерли бронтозавры.)

22. Метод Л. Н. Толстого. Пишут, что Л. Н. Толстой регулярно пользовался каждое утро в качестве утренней гимнастики ума следующим методом. Взять самый обычный предмет: стул, стол, подушку, книгу. Описать этот предмет словами человека, который никогда его раньше не видел и не знает, что это такое и зачем. Например, что бы сказал о часах австралийский абориген? Задание. Составьте несколько описаний предметов для аборигена.

23. Свободное фантазирование. Детям предлагают безудержно пофантазировать на заданную тему, используя любые приемы фантазирования и любые их сочетания. В отличие от решения какой-нибудь серьезной задачи, можно предлагать любые идеи, даже самые бредовые.

Придумайте фантастическое растение. - На одном растении одновременно растут все известные фрукты: яблоки, груши, апельсины, авокадо, ананасы, манго, кокосы. - На одном растении растут все известные фрукты и овощи (помидоры и картофель, из листьев можно сделать табак, получить болеутоляющее лекарство и "средство красоты". В принципе, это возможно, так как помидоры, картофель, табак, белладонна (по-итальянски - "прекрасная дама") принадлежат к одному семейству - пасленовым. - На одном растении растут известные и неизвестные фрукты, овощи и орехи. - Удивительный арбуз: внутри мармелад, а вместо семечек - леденцы. Это тоже возможно, только поливать его надо сладкой водой и медом. - На одном дереве растут объекты живой и неживой природы. - Цветок сделан из шоколада и никогда не отцветает, сколько его не ешь.

24. Придумайте фантастическое сооружение. Здание будущего: изнутри наружу все видно, а снаружи внутрь ничего не видно. В здание не может проникнуть существо (человек, собака..) с вредными для хозяина дома намерениями. Какими качествами должен обладать дом, если вес и размер хозяина меняется 10 раз каждый час?

25. Придумайте новый вид транспорта.

Идеи изобретений: - На человека направляют мезонно-гравитационно-электромагнитный луч, который человека расщепляет на атомы, запоминают их взаимное положение, передают по атому в нужное место и там собирают в прежнем порядке. (Разберите ситуацию: программа сборки человека испортилась, но этого не заметили! Как собрали человека? А если перепутали атомы нескольких человек?)

- Синтетический транспорт, соединивший в себе преимущества всех известных видов транспорта: скорость ракеты, роскошь каюты высшего класса океанского лайнера, всепогодность самолета для исследования молний, ненадобность посадочных и взлетных площадок вертолета, целебность конного транспорта.

- Покрытие дороги волнистое или треугольной формы. Придумай колесо, чтобы не трясло на такой дороге. Это тоже будет изобретение!

26. Придумайте новый праздник или конкурс. - Праздник цветов. У всех на щеках нарисованы цветы. В этот день можно разговаривать только на китайском языке цветов. - Праздник улыбок. Типа 1 апреля, но веселее и озорнее. Обманывать, быть веселым и шутить. - Праздник прилета ласточек. - Праздник первого комара.

Конкурс фантазеров. Участвуют две команды. Каждая команда предлагает другой команде различные задания: а) тему для юмористического рассказа из 5 фраз; б) объект для составления загадки (стол, вилка, телевизор); в) начало рассказа. Например. "Мой друг Кит пригласил меня в кругосветное путешествие"; г) предлагается какой-нибудь прием фантазирования. Надо, используя этот прием, придумать невероятную историю.

27. Придумайте драматический сюжет. - Мама сверх всякой меры баловала дочку. Что произошло с мамой и дочкой? - Человек заблудился, случайно нашел заброшенный охотниками дом и прожил там 7 лет. Как он там жил? Что ел, во что одевался?.. (Через пять лет он разучился говорить и т. п.)

28. Придумайте новую фантастическую игру. Чтобы придумать новую невиданную игру, надо придумать невероятные условия и правила этой игры. - Шахматные фигуры сделаны из шоколада; выиграл фигуру противника и можешь ее тут же съесть. - Игра "Съедобные шашки". Они действительно становятся съедобными, но только после того, как будут честно выиграны. Придумайте, какими особенными свойствами будет обладать выигранная дамка и запертая шашка?

- Цилиндрические шашки и шахматы. Доска свернута в цилиндр так, что поля а1, а2, а3 и т. д. становятся рядом с полями h1, h2, h3 соответственно. Образующими цилиндра становятся вертикали.

- Шашки Лобачевского. Доска мысленно сворачивается в фантастическую фигуру - одновременно смыкаются и боковые стороны и стороны, обращенные к игрокам. Образующими являются вертикали и горизонтали одновременно.

- Супершахматы. Вместо шахматных фигур - кубики. На гранях каждого кубика есть изображения шести фигур, кроме короля. Один раз за игру можно изменить статус фигуры (перевернуть кубик), неожиданно для противника.

29. Волшебное выполнение собственных желаний и материализация мыслей. Вы стали могущественным волшебником. Достаточно подумать - и любое, но только доброе, ваше желание исполняется. Вы, например, можете кого угодно сделать счастливым. Но если вы задумали что-то плохое для другого, то это произойдет и с вами.

Вот тест на проверку доброжелательности. Скажите детям, что в течение часа они могут делать с людьми все что угодно, и хорошее и плохое. Проверьте, что захотят сделать дети? Добро или зло? Разбойники поймали достойного человека и хотят его убить. Предложите не менее 10 способов его спасения (сделать его невидимкой, заморозить разбойников).

30. Вы стали обладать даром телепатии. Телепатия - передача мыслей и чувств на расстояние без посредства органов чувств. Можно даже не только читать мысли других людей, но и мысленно заставлять людей делать то, что хочется вам. Как вы используете этот дар?

31. Метод Нади Рушевой. Приведем еще один замечательный способ развития фантазии и умения рисовать. Это широко известный универсальный способ, которым владела гениальная девочка Надя Рушева. Она к 16 годам прочитала с фломастером или пером в руке книги более пятидесяти писателей, от античных до современных: Гомер, Шекспир, Пушкин, Лермонтов, Толстой, Тургенев, Экзюпери, Булгаков и рисовала, рисовала, рисовала. Читала, фантазировала и рисовала. Это помогло ей достигнуть легкости, изысканности и "парения" линий в своих рисунках. За семнадцатилетнюю жизнь она создала десять тысяч замечательных рисунков! Занимаясь в детстве балетом, она знала, каким огромным трудом достигается эта "легкость парения". Этот замечательный, но не популярный способ называется: трудолюбие и упорство!

32. Метод "РВС". РВС - это аббревиатура трех слов: размер, вес, стоимость. Надо отметить, что метод "РВС" - это частный случай более общего метода "уменьшение - увеличение", когда изменять можно от нуля до бесконечности любые характеристики системы, а не только размеры, вес или стоимость. Например, скорость, количество, качество, силу трения, силу мышления, силу памяти, прибыль фирмы, численность, оклады. Такие мысленные эксперименты "размывают" привычное представление об улучшаемой системе, делают ее "мягкой", изменяемой, дают возможность посмотреть на проблему с необычной стороны.

Метод РВС основан на диалектическом принципе перехода количественных изменений в качественные. Еще этот метод называют "методом проверки на монстра", или "методом предельного перехода", или "методом усиления противоречий".

Метод РВС очень хорошо развивает фантазию и воображение, а также позволяет преодолеть психическую инерцию мышления. Надо помнить, что мы проводим мысленный эксперимент, где все можно, а не практический, когда действуют неумолимые законы природы.

Есть еще метод "супер-РВС", когда просматриваются предельные переходы одновременно нескольких характеристик. Такие "удары по подкорке" могут высечь кое-что нестандартное. Например, что будет с системой, если система будет иметь минимальную стоимость, но максимальный размер и вес и т. д. Разумеется, использованию метода РВС надо учиться.

33. Метод переноса свойств. Рассмотрим очень веселый, озорной и очень простой (для умеющего фантазировать) метод наделения обычных предметов совершенно необычными для них свойствами, взятыми, однако, у обычных предметов. В науке этот метод называется методом фокальных объектов.

Алгоритм очень прост. Первый шаг: выбирается какой-нибудь предмет, который хотят усовершенствовать или придать ему совершенно необычные свойства. Для детей это может быть игрушка, кукла, мячик, тетрадь, учебник, классный журнал, животное, растение или человек. Это будет так называемый фокальный объект. Например, выберем в качестве фокального объекта куклу Барби. Кажется, она уже - предел выдумки в классе кукол. Посмотрим, что получится.

Второй шаг: выбирают несколько случайных объектов. Например: электрическая лампочка, воздушный шарик, телевизор.

Третий шаг: для этих случайных объектов составляется перечень их характерных свойств, функций и признаков. Электрическая лампочка - светится, теплая, прозрачная, перегорает, включается в электросеть. Воздушный шарик - летает, надувается, не тонет, отскакивает. Телевизор - показывает, говорит, поет, имеет ручки управления.

Четвертый шаг: сформулированные свойства переносятся на фокальный объект. Итак, что же получится? Давайте фантазировать и особенно не заботиться о реальной возможности реализовать придуманное. Поехали: Барби светится изнутри матовым розово-молочным светом. В комнате темно, а она светится. Это хорошо: не потеряешь и даже читать можно! Барби всегда приятно теплая, как живая. Ее можно брать на улицу и греть руки. Можно рядом с теплой Барби положить птичьи яйца и из них вылупятся птенцы или цыплята. Можно прислонить к аквариуму - и Барби будет подогревать воду для рыбок. Барби прозрачная. Видно, как у нее бьется сердце, по сосудам течет кровь, можно изучать анатомию. Перегорает. Понятно, надо, чтобы у Барби были запасные части: набор рук, ног, голов, платьев. Барби-конструктор.

Теперь посмотрим, какие идеи подарит нам воздушный шарик. Летающая Барби. Барби-ангел, с крылышками. Барби-лебедь, Барби-стрекоза, Барби-парашютистка. Барби летает как белка-летун или как летучая мышь, у нее есть красивые прозрачные перепонки от кончиков пальцев на руках до кончиков пальцев на ногах.

Надувная Барби. Можно сделать стройную Барби, можно сделать толстую Барби, можно сделать плоскую Барби для переноски. При надувании отдельно головы меняется выражение лица. При "передуве" Барби начинает пищать, предупреждая: "Я скоро лопну". С надутой Барби можно играть в ванне, учиться плавать.

Что дает сравнение с телевизором. Пусть Барби каждое утро показывает упражнения утренней зарядки, аэробики, асаны йоги. Пусть Барби возмущенно кричит, когда ее начинают ломать или при ней ссорятся. Можно использовать комбинацию свойств. Как правило, среди нелепиц попадаются оригинальные идеи, которые не подарит метод проб и ошибок.

Метод фокальных объектов является прекрасным методом развития воображения, ассоциативного мышления и серьезного изобретательства.

Предложения, развивающие метод. Детям очень нравится, когда "в фокус" помещают их самих. Очень весело проходит совершенствование одежды, например чулок, колготок, сапог. Можно заранее определить класс объектов на втором шаге. Метод можно использовать для придумывания оформления магазинов, выставок, подарков.

До начала проведения сеанса генерирования идей можно подумать с детьми, что у выбранного фокального объекта хорошо и что плохо, кому хорошо, а кому плохо, почему хорошо, а почему плохо и т. д. А потом приступать к фантазированию. Лучшие выдумки надо похвалить.

34. Комбинация приемов. "Высшим пилотажем" фантазирования является использование многих приемов одновременно или последовательно. Использовали один прием и к тому, что получилось, добавляют новый прием. Это уводит очень далеко от начального объекта и куда приведет - совершенно неизвестно. Очень интересное занятие, попробуйте. Но это под силу только смело мыслящему человеку. Задание. Возьмите какой-нибудь сказочный объект (Буратино, Колобок) и примените к нему последовательно 5-10 приемов фантазирования. Что получится?

35. Красивые древние фантазии с превращениями. В качестве примеров великолепной фантазии вспомним мифы древних греков и римлян, в которых люди превращаются в растения. Прекрасный юноша Кипарис нечаянно убил своего любимца оленя. Он упросил серебролукого Аполлона позволить ему грустить вечно, и Аполлон превратил его в стройное дерево кипарис. С тех пор кипарис считается грустным могильным деревом.

У другого прекрасного юноши Нарцисса сложилась другая судьба. По одной версии, Нарцисс увидел свое отражение в реке, влюбился в него и умер от любви к себе. Боги превратили его в ароматный цветок. По другой версии, Нарцисс посмел не ответить на любовь женщины, и, по требованию других отвергнутых мужчинами женщин, он был превращен в цветок. Еще по одной версии этого мифа у Нарцисса была нежно им любимая сестра-близнец. Сестра неожиданно умерла. Тоскующий Нарцисс увидел свое отражение в ручье, подумал, что это его сестра, долго смотрел на свое отражение и умер от горя. По четвертой версии, увидев свое отражение в реке и влюбившись в него, Нарцисс понял безнадежность этой любви и закололся. Из капель крови Нарцисса выросли цветы, названные его именем.

Прекрасные примеры фантазии. Одна версия красивее другой. Попробуйте и вы предложить свои не менее драматичные или трогательные версии о Нарциссе.

Легенда о Дафне. Преследуемая влюбленным в нее Аполлоном, юная нимфа Дафна взмолилась о помощи к богам и была превращена в лавр, ставший священным деревом Аполлона. С тех пор победителей на мусических (музыкальных) соревнованиях в честь Аполлона награждали лавровым венком. В античном искусстве Дафну (Дафнию) изображали в момент, когда, настигаемая Аполлоном, она превращается (прорастает) в лавр.

Отчаянный юноша Фаэтон не сумел справиться с конями солнечной упряжки своего отца, бога солнца Гелиоса, за что был поражен молнией Зевса. Гелиады, сестры Фаэтона, так горестно оплакивали смерть брата, что боги превратили их в тополей, листья которых всегда грустно шумят. Слезы Гелиад стали янтарем.

Основным средством работы с детьми является педагогический поиск. Педагог не должен давать готовые знания, раскрывать перед ним истину, он должен учить ее находить. Если ребенок задает вопрос, не надо тут же давать готовый ответ. Наоборот, надо спросить его, что он сам об этом думает. Пригласить его к рассуждению. И наводящими вопросами подвести к тому, чтобы ребенок сам нашел ответ. Если же не задает вопроса, тогда педагог должен указать противоречие. Тем самым он ставит ребенка в ситуацию, когда нужно найти ответ, т.е. в какой – то мере повторить исторический путь познания и преобразования предмета или явления.

На первом этапе дети знакомятся с каждым компонентом в отдельности в игровой форме. Это помогает увидеть в окружающей действительности противоречия и научить их формулировать.

Игра “Да-Нетки” или “Угадай, что я загадала”

Например: воспитатель загадывает слово “Слон”, дети задают вопросы (Это живое? Это растение? Это животное? Оно большое? Оно живет в жарких странах? Это слон?), воспитатель отвечает только “ да” или “нет”, пока дети не угадают задуманное.

Когда дети научатся играть в эту игру, они начинают загадывать слова друг другу. Это могут быть объекты: “Шорты”, “Машина”, “Роза”, “Гриб”, “Береза”, “Вода”, “Радуга” и т.д. Упражнения в нахождении вещественно – полевых ресурсов помогают детям увидеть в объекте положительные и отрицательные качества. Игры: “Хорошо – плохо”, “Черное – белое”, “Адвокаты – Прокуроры” и др.

Игра “Черное-белое”

Воспитатель поднимает карточку с изображением белого домика, и дети называют положительные качества объекта, затем поднимает карточку с изображением черного домика и дети перечисляют отрицательные качества. (Пример: “Книга”.Хорошо – из книг узнаешь много интересного . . . Плохо – они быстро рвутся . . . и т.д.)

Можно разбирать в качестве объектов: “Гусеница”, “Волк”, “Цветок”, “Стульчик”, “Таблетка”, “Конфетка”, “Мама”, “Птичка”, “Укол”, “Драка”, “Наказание” и т.д.

Игра “Наоборот” или “перевертыши” (проводится с мячом).

Воспитатель бросает мяч ребенку и называет слово, а ребенок отвечает словом, противоположным по значению и возвращает ведущему мяч (хороший – плохой, строить - разрушать выход - вход,...)

Игры на нахождение внешних и внутренних ресурсов

Пример “Помоги Золушке”

Золушка замесила тесто. Когда надо было раскатать его, то обнаружила, что скалки нет. А мачеха велела к обеду испечь пироги. Чем Золушке раскатать тесто?

Ответы детей: надо пойти к соседям, попросить у них; сходить в магазин, купить новую; можно пустой бутылкой; или найти круглое полено, помыть его и им раскатать; резать тесто маленькими кусочками, а потом чем – нибудь тяжелым прижимать.

На втором этапе детям предлагаются игры с противоречиями, которые они решают с помощью алгоритма.

Пример: “Учеными выведена новая порода зайца. Внешне он, в общем – то, такой же, как и обычные зайцы, но только новый заяц черного цвета. Какая проблема возникнет у нового зайца? Как помочь новому зайцу выжить?”

Ответы детей: (На черного зайца легче охотиться лисе . . .Особенно его хорошо видно на снегу . . .

Теперь ему только под землей надо жить . . .Или там, где вообще нет снега, а только черная земля . . . А гулять ему теперь надо только ночью . . .Ему надо жить с людьми, чтобы они заботились о нем, охраняли его . . .)

Начало мысли, начало интеллекта там, где ребенок видит противоречие, “тайну двойного”. Воспитатель должен всегда побуждать ребенка находить противоречия в том или ином явлении и разрешать.

Разрешение противоречий – это важный этап мыслительной деятельности ребенка. Для этого существует целая система методов и приемов, используемая педагогом в игровых и сказочных задачах.

Метод фокальных объектов (МФО) – перенесение свойств одного объекта или нескольких на другой.

Например, мяч. Какой он? Смеющийся, летающий, вкусный; рассказывающий на ночь сказки . . .

Этот метод позволяет не только развивать воображение, речь, фантазию, но и управлять своим мышлением. Пользуясь методом МФО можно придумать фантастическое животное, придумать ему название, кто его родители, где он будет жить и чем питаться, или предложить картинки “забавные животные”, “пиктограммы”, назвать их и сделать презентацию.

Например “Левообезьян”. Его родители: лев и обезьянка. Живет в жарких странах. Очень быстро бегает по земле и ловко лазает по деревьям. Может быстро убежать от врагов и достать фрукты с высокого дерева . . .

Метод “Системный анализ” помогает рассмотреть мир в системе, как совокупность связанных между собой определенным образом элементов, удобно функционирующих между собой. Его цель – определить роль и место функций объектов и их взаимодействие по каждому подсистемному и надсистемному элементу.

Например: Система “Лягушонок”, Подсистема (часть системы) – лапки, глаза, кровеносная система, Надсистема (более сложная система, в которую входит рассматриваемая система) – водоем.

Воспитатель задает вопросы: “Что было бы, если бы все лягушки исчезли?”, “Для чего они нужны?”, “Какую пользу они приносят?” (Дети предлагают варианты своих ответов, суждений). В результате приходят к выводу, что все в мире устроено системно и если нарушить одно звено этой цепочки, то непременно нарушится другое звено (другая система).

Методика ММЧ (моделирование маленькими человечками) – моделирование процессов, происходящих в природном и рукотворном мире между веществами (твердое –жидкое –газообразное)

Игра “Кубики” (на гранях которого изображены фигурки “маленьких” человечков и знаковые взаимодействия между ними) помогает совершать малышу первые открытия, проводить научно – исследовательскую работу на своем уровне, знакомиться с закономерностями живой и неживой природы. С помощью таких “человечков” дети составляют модели “Борща”, “Океана”, “Извержение вулкана” и т.д.

Приемы фантазирования:

Сделать наоборот. Этот прием изменяет свойства и назначение объекта на противоположные, превращает их в антиобъекты.

Пример: антисвет делает предметы невидимыми, в то время, когда свет делает предметы видимыми.

Увеличить – уменьшить. Применяется для изменения свойства объекта. С его помощью можно изменять размер, скорость, силу, вес предметов. Увеличение или уменьшение может быть в неограниченных пределах.

Динамика – статика. Применяется для изменения свойств объекта. Предварительно необходимо определить, какие свойства объекта являются постоянными (статичными), а какие переменными (динамичными). Чтобы получить фантастический объект, нужно по приему “динамика” превратить постоянные свойства в переменные, а по приему “статика” – переменные свойства в постоянные.

Пример: Компьютер, измененный по приему “динамика”, мог бы изменять форму ( превращать во что -нибудь). А человек, измененный по приему “статика”, имел бы всю жизнь, начиная с годика, одинаковый рост (рост взрослого человека).

Особый этап работы педагога – тризовца – это работа со сказками, решение сказочных задач и придумывание новых сказок с помощью специальных методик.

Коллаж из сказок .

Придумывание новой сказки на основе уже известных детям сказок. “ Вот что приключилось с нашей книгой сказок. В ней все страницы перепутались и Буратино, Красную Шапочку и Колобка злой волшебник превратил в мышек. Горевали они, горевали и решили искать спасение. Встретили старика Хоттабыча, а он забыл заклинание . . .” Дальше начинается творческая совместная работа детей и воспитателя.

Знакомые герои в новых обстоятельствах. Этот метод развивает фантазию, ломает привычные стереотипы у детей, создает условия, при которых главные герои остаются, но попадают в новые обстоятельства, которые могут быть фантастическими и невероятными.

Сказка “Гуси – лебеди”. Новая ситуация: на пути девочки встречается серый волк.

Сказка от стишка (Э. Стефановича)

- Не знахарка, не ведьма, не ворожка,

Но обо всем, что в Миске, знает Ложка.

(Ранним утром ложка из обыкновенной превратилась в волшебную и стала невидимкой . . .)

Спасательные ситуации в сказках

Такой метод служит предпосылкой для сочинения всевозможных сюжетов и концовок. Кроме умения сочинять, ребенок учится находить выход из , порой, трудных обстоятельств.

“Однажды котенок решил поплавать. Заплыл он очень далеко от берега. Вдруг началась буря, и он начал тонуть . . .” Предложите свои варианты спасения котенка.

Сказки, по-новому. Этот метод помогает по – новому взглянуть на знакомые сюжеты.

Старая сказка – “Крошечка -Хаврошечка” Сказка по – новому – “Хаврошечка злая и ленивая”.

Сказки от “живых” капель и клякс.

Сначала надо научить детей делать кляксы (черные, разноцветные). Затем даже трехлетний ребенок, глядя на них, может увидеть образы, предметы или их отдельные детали и ответить на вопросы: “на что похожа твоя или моя клякса?” “Кого или что напоминает?” далее можно прейти к следующему этапу – обведение или дорисовка клякс. Образы “живых” капель, клякс помогают сочинить сказку.

Моделирование сказок

Вначале необходимо обучить дошкольников составлению сказки по предметно – схематической модели. Например, показать какой – то предмет или картинку, которая должна стать отправной точкой детской фантазии.

Пример: черный домик (это может быть домик бабы Яги или кого – то еще, а черный он потому что тот, кто живет в нем – злой . . .)

На следующем этапе можно предложить несколько карточек с уже готовым схематичным изображением героев (люди, животные, сказочные персонажи, явления, волшебные объекты). Детям остается только сделать выбор и придумывание сказки пойдет быстрее. Когда дети освоят упрощенный вариант работы со схемами к сказке, они уже смогут самостоятельно изобразить схему к своей придуманной сказочной истории и рассказать ее с опорой на модель.

Работа педагога – тризовца предполагает беседы с детьми на исторические темы: “Путешествие в прошлое одежды”, “Посуда рассказывает о своем рождении”, “История карандаша” и т.п. рассматривание объекта в его временном развитии позволяет понять причину постоянных совершенствований, изобретений. Дети начинают понимать что изобретать – это значит решать противоречие.

На прогулках с дошкольниками рекомендуется использовать различные приемы, активизирующие детскую фантазию: оживление, динамизацию, изменение законов природы, увеличение, уменьшение степени воздействия объекта и т.д.

Например, воспитатель обращается к детям: “давайте оживим дерево: кто его мама? Кто его друзья? О чем оно спорит с ветром? Что может нам рассказать дерево?” Можно использовать прием эмпатии. Дети представляют себя на месте наблюдаемого: “А что, если ты превратился в цветок? О чем ты мечтаешь? Кого боишься? Кого любишь?”

В развитии мыслительной деятельности дошкольников особую роль играют занимательные задачи и развивающие игры, способствующие развитию творческого и самостоятельного мышления, рефлексии, а в целом – формированию интеллектуальной готовности к обучению в школе.

Подготовительный этап можно начать с игровых упражнений типа “Дорисуй”, “Дострой”, “Составь картинку из геометрических фигур”, “На что это похоже?”, “Найди сходства”, “Найди различия”.

Для дальнейшего развития творчества, воображения, самостоятельности, внимания, сообразительности предлагаются задания со счетными палочками. Сначала простые (“построй домик из 6, 12 палочек), затем посложнее (какую палочку надо преложить так, чтобы домик смотрел в другую сторону?). На основном этапе целесообразно использовать игры – головоломки ( арифметические, геометрические, буквенные, со шнурками), шахматы; сочинять загадки и составлять и отгадывать кроссворды.

Загадка – это серьезное упражнение для ума, важнейший путь пополнения знаний и средство упражнения в остроумии.

“Загадалки-узнавалки”

Кто стучит, как в барабан На сосне сидит . . .(дятел)

Ай, какой я молодец, Красный, круглый.(помидор)

Такие загадки очень нравятся детям, они поднимают эмоциональный настрой, учат сосредотачиваться, проявлять умственную активность.

Обучать детей классифицировать, устанавливать причинно – следственные связи помогают игры – упражнения: “Что лишнее?”, “Что вначале, что потом?”, “Какую фигуру надо поставить в пустую клетку?”

Игры: “Логический поезд”, “Большое Лу – Лу”.

Дети составляют логическую цепочку слов из картинок, объясняя, чем они связаны.

Пример: книга – дерево – липа – чай – стакан – вода – река – камень – башня – принцесса и т.д.

При подготовке детей к школе целесообразно использовать упражнения и задачи:

• На общее развитие;

• На проверку инерции мышления;

• На использование приемов фантазирования.

Участвуя в “тренажерах ума”, дети получают необходимые навыки использования приемов и методов ТРИЗ. Комплекс упражнений “Тренажер ума”:

Тренажер 1.

1. Повтори слова в том же порядке (не больше 6 слов)

Окно, корабль, ручка, пальто, часы;

2. Вспомни, как выглядит твоя кухня. Не заходя туда, перечисли 10-15 предметов, которые находятся на виду (при этом можно уточнить детали: цвет, размер, форму, особые приметы).

3. Одно из этих слов лишнее. Какое? - Хлеб, кофе, утюг, мясо. Почему?

Тренажер 2. (Упражнения с числами)

1. Как получить числа: 0, 2, 5 ..., пользуясь числами и математическими знаками.

2.Продолжи цифровой ряд 2, 4, 6, ...

3. Какое число должно находиться вместо вопросительного знака? (Считать по столбикам)

3	5	8
6	1	?
1	4	1

4. Игра “Скелет”

Предлагаются определенные сочетания согласных букв.

Например: КНТ или ЗБ. Чтобы найти слово, надо добавить в него гласные.

Могут получиться слова: КНТ (канат, кнут, кант) ЗБ (зуб, зоб, изба, зябь)

5. Трудное задание (после прогулки)

1. Сколько ты встретил или видел мужчин, женщин, детей?

2. Какие машины стояли, какие проехали мимо?

3. Гулял ли кто-нибудь с собакой? Опиши ее.

4. Были ли на улице велосипедисты?

5. Были ли люди с детскими колясками?

Рассмотри рисунок и составь рассказ.

Например: путешественник собирает рюкзак в поход: приготовил топорик, нож, веревку, не может найти второй ботинок, а часы показывают, что через 15 минут ему выходить ит.д.

Придумай сказку, используя изображенные предметы (колокол, лестница, корона, корзина с яблоками, кувшин, расческа, роза, змея, топор, сундук).

Тренажер 3.

1. Составь рекламное объявление для газеты так, чтобы лова начинались на одну букву.

Пример: продается певчий пушистый попугай Паинька, пятилетний, полузеленый. Предпочитает питаться печеньем, пить пепси-колу. Пожалуйста, приходите посмотреть.

Текст телеграммы: Срочное сообщение: “Сбежала собака Сушка, светло-коричневая, среднерослая. Срочно сообщите. Скучаю”

2. Составь цепочку слов (ассоциация) Исходное слово.

Книга - лист - дерево - липа - чай

Тренажер 4.

Задания на проверку инерции мышления

Требуется быстро отвечать на вопросы заданий. Подумать при этом можно, но не долго.

1. Сколько пальцев на 2-х руках, а на 4-х?

2. На болоте сидит по-французски говорит. Кто это? (объясни с каких пор лягушки стали говорить, да еще и по-французски).

3. К реке подошли два человека. Как им переправиться на противоположный берег. Если имеется ода одноместная лодка. На улице довольно холодно, но еще не совсем зима — речка не замерзла.

4. Как глухонемой в хозяйственном магазине объяснит продавцу, что ему нужен молоток? А как слепому попросить ножницы?

5. Тренажер 5.

Системность и системный разбор.

1. Найди лишнее слово в каждой строчке

Стул, стол, змея, тренога, лошадь (общая подсистема - ноги). Фляга, пустыня, море, аквариум, бутылка (общая подсистема - вода).

2. Предлагаю систему, подбери слова, входящие в эту систему:

Лес - охотник, волк, деревья, кусты, тропа.

Река - берег, рыба, рыбак, вода, тина.

Город - автомобили, здания, улицы, велосипед т.д.

3. Составь цепочку подсистем для системы “настольная лампа”

Это может быть такая цепь: настольная лампа - свет - лампа - стекло и т.д.

Тренажер 6.

Приемы фантазирования.

Прием “Перспективы”

“Посмотри, что получится”. С далекой планеты прилетели инопланетяне и приземлились в нашем городе. У них какие-то коварные планы и для исполнения своих тайных замыслов они отключили свет во всем городе. Город погрузился во мрак: не светят включенные лампы, фонари. Чтобы не дать инопланетянам завладеть городом (страной), надо как-то пробраться туда, где они отключили энергосистему, включить ее и помешать их замыслам. Как это сделать? При этом не попасть в руки инопланетян, а в темноте они ориентируются очень хорошо. Прием “увеличения” или “выдумляжа”.Проснувшись однажды утром, жители нашего города увидели, что трава в городе “выросла до пятого этажа”. Что будет происходить дальше? Кому это понравится, а кому нет? Какие проблемы возникнут у жителей города? Какие будут последствия?

Прием “уменьшения”. Предложить детям уменьшить все автомобили в городе до размеров детских, игрушечных автомобилей. Как тогда люди будут решать проблемы с транспортом? Как использовать уменьшенные автомобили? После практического применения “тренажеров ума” проводится игровой тренинг для проверки способностей усвоения навыков творческого мышления. “ВНИМАНИЕ! РЕЙТИНГ!”

Использование в работе методов и приемов ТРИЗ позволяет отметить, что малыши почти не имеют психологических барьеров, но у старших дошкольников они уже есть. ТРИЗ позволяет снять эти барьеры, убрать боязнь перед новым, неизвестным, сформировать восприятие жизненных и учебных проблем не как непреодолимых препятствий, а как очередных задач, которые следует решить. Кроме того, ТРИЗ подразумевает гуманистический характер обучения, основанный на решении актуальных и полезных для окружающих проблем.