Фрагмент № 3

Тема. Розповідання української народної казки «3ачарована дівчина»

Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору, закріплювати знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народної казки: своєрідність початку, закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: вміння виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, порівнян­ня, епітети. Розвивати мовленнєві творчі здібності, уміння скла­дати невеликі твори за заданою темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.

Матеріал: ілюстрації до казки, картки-завдання.

Методичний коментар: протягам заняття вихователь звертав увагу дітей на особливості української народної казки в порівнянні з російсь­кими.

Хід (Див дод. №3)

Вихователь читав дітям казку. Після розповідання казки вихователь звернув увагу дітей на те, що в казках завжди щаслива кінцівка, які б пригоди не траплялися з героями, попросила пригадати, як трагічно починаються та закінчуються україн­ські та російські казки та якими словами. Бесіда за змістом казки включала не тільки запитання, але й творчі завдання, вправи. Вихователь стимулював творчі прояви дітей, допомагав Їм висловити свої припущен­ня у зв'язному висловлюванні.

Також йшла активна робота над ознайомленням дітей малими фольклорними формами.

Дітей вчили розуміти значення образних висловів, стимулювали до фантзуваня створенням спеціальних умов до само­стійного складання загадок; промовлялок, лічилок, складання невеличких історій за змістом прислів'їв та приказок, скоромовок. Занят­тя передбачали численні лексико-граматичні вправи, інтелектуално­творчі завдання, а також елементи художньої творчості.

Наведемо приклад такого заняття з включенням гри-фантазування.

Фрагмент №4

Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».

Мета: продовжувати вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомлен­ню Їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислі­в'Їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів’їв.

Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.

Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кож­на 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.

Хід заняття (Див. дод.№4)

На початку занятгя вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював - ще можна відга­дати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонува­лися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.

Методика работы Джанни Родари адресована в первую очередь школьникам — тем, кто уже не отождествляется с Буратино или Мальвиной, кто может взглянуть на самого себя с некоторой степенью отстраненности. Поэтому, если методику Родари и можно использовать, то только в работе со старшими дошколятами, и то тщательно отбирая приемы и обосновывая отбор. Но знать основы «Грамматики фантазии» необходимо всем педагогам, причастным к развитию речи детей. Она на многое открывает

2.3

Динаміка показників рівня розвитку мовленнєвих творчих здібностей в експериментальній і контрольних групах.

рчості.

Слід відзначити і таку форму роботи, як інтеґровані заняття, побудовані на принципі інтеґрації трьох видів мистецтва — зображувального, музичного і художньої літератури. Взаємодія, взаємопроникнення різних видів мистецтв і різноманітної художньо-творчої діяльності дорослих і дітей у навчальний процес — основне правило в побудові інтеґрованих занять із дітьми. Умовою успішної, вдалої організації таких занять є їхній оптимальний темп, який забезпечується раціональною зміною різних видів діяльності, чергуванням активних і пасивних форм пізнання, динамічності і статичності в руховому режимі заняття. Враховуючи психофізіологічні особливості дошкільників, основним видом діяльності, у межах якої проводяться інтеґровані заняття, є гра: гра-заняття, гра-казка, гра-подорож. Темами інтеґрованих занять можуть бути: “Чарівні мандри Плями”, “Листочки-мандрівники”, “Якими бувають хмарки”, “Осіння казка. Пейзаж по контуру”, “Ковдра доброго і злого чарівника”, “Візерунки Діда Мороза”, “Танок сніжинок”, “Кімнатні рослини і їхні характери”, “На іншій планеті. Що я бачу в ілюмінатор космічного корабля”, “Тиха-тиха казка”, “Бабусина казка”, “Де живуть чарівники”.

Так от, методика роботи педагога над розвитком спрямованого творчого фантазування будується так, що засобами дитячої художньої діяльності формуються в дітей самостійність, ініціативність, творча активність; методика сприяє зниженню напруженості, скованості. Робота може бути продуктивною лише при повному контакті педагога з дітьми, знанні дорослими індивідуальних особливостей кожної дитини, при гнучкому плануванні педагогом системи роботи, коли при врахуванні особливостей дітей на ходу коректується весь задуманий сценарій заняття. Індивідуально-творча середа повинна дозволяти дитині самостійно реалізовувати свій творчий потенціал, входити в образ художника, актора, архітектора, скульптора, музиканта і розгортати художньо-творчий процес — малювання, ліплення, конструювання, музичну і словесну імпровізацію.

Поглиблена робота з обдарованими вимагає розробки індивідуальної програми розвитку дитини. Передує складанню такої програми діагностування, що проводиться психологом та педагогом. Діагностичні дані дають чітку картину особистісно-індивідуального статусу дитини, визначають потенціал її розвитку та прогноз.

Програма розвитку має відповідати таким критеріям:

• концентрація на дитині, яка вчиться, а не на середньостатистичному вихованцеві, який має відповідати програмовим вимогам;

• творчість і лідерство, можливість творчої оригінальної праці і самостійної організації вихованцем свого оточення;

• створення простору для високого рівня мислення (обдарованість проявляється на складних завданнях);

• включення у систему навчання батьків здібних дітей;

• надання дитині змоги спілкуватися з інтелектуально обдарованими;

• неперервний розвиток професійного рівня педагогів, які працюють з обдарованими.