Фрагмент №1

Тема: «Складання колективної казки про пригоди ведмедика і жовтого зайчика»

Мета: вчити дітей складати сюжетну розповідь за допомогою струк­турно-логічної схеми, дотримуватися основної сюжетної лінії, характе­ризувати головних героїв. Розвивати уяву, фантазування, підвести дітей до пошуку різноманітних способів розгортання сюжету.

Вид творчості: колективний

Матеріал: іграшкові ведмедик та зайчик, кольорові олівці, аркуші паперу.

Хід заняття (Див. дод. №1)

Вихователь демонстрував дітям дві іграшки - ведмедика та жовтого зайчика, пропонував уважно їх розглянути, розповісти про них: хто з них старший, який в кожного вигляд, що їм найбільше подобається робити, чому в зайчика такий не звичайний колір. Можливо, з ним трапилася над­звичайна пригода, друг ведмедик вирішив допомогти зайчикові стати знову таким, як завжди.

У процесі переказу, складання самостійних висловлювань дітей тре­нували у вживанні простих і складних синтаксичних конструкцій, різно­манітних типів. Використовували такі прийоми, як складання дітьми плану переказу і переказ за планом, який спочатку оформлювався в малюнках, потім діти називали кожну смислову части­ну розповіді та перекюували її за словесним планом. Ускладненим варіа­нтом був вибірковий переказ, причому робили вибірку цілого тексту. Ми заохочували дітей до виконання творчих завдань, що спрямовували дитину на вільний переказ.

У роботі з жанром казки особлива увага приділялася діалогу дійових осіб, їхнім рухам, міміці. Адже більшість казок для маленьких дітей вио­кремлює велика кількість діалогів, саме вони допомагають дитині само­стійно зробити висновок про характер, наміри, зовнішність тих чи інших дійових осіб, зрозуміти та оцінити їхні вчинки тощо. Через спілкування героїв казки відбиваються основні події твору. Крім того більшість каз­кових діалогів легко відтворюються у процесі виконавчої діяльності, пе­реказу. Дітей учили драматизувати казки, передавати характер персонажів, вживати образну лексику, засоби виразності. Важливе значення мала робота над змістовою стороною слова. На матеріалі спеціально підібраних, невеликих за об'ємом, але виразних поезій, оповідань, загадок із дітьми проводилися лексичні вправи, спря­мовані на добір епітетів, означень до заданого слова, синонімів, антоні­мів; граматичні вправи на словоутворення, словозміну. На заняттях діти активно використовувалися також вправи, спрямовані на формування певного лексичного поля. Вміння добирати слова, які "дружать", тобто слова-синоніми з даним словом, найбільш точно відображають зміст думки, є дуже важливим для побудови самостійного висловлювання.

Фрагмент № 2

Тема: «Ґудзик. Складання колективної казки «Про чарівний ґудзик»».

Мета: вправляти дітей у доборі різних груп слів до заданого слова, вчити. усвідомлювати пряме та переносне значення слів. Уточнити уяв­лення дошкільнят про жанрові та композиційні особливості казкового жанру. Вміти складати казку з опорою на літературознавчі уявлення. Роз­вивати творчу уяву, дивергентне мислення дітей.

Вид творчості: колективна

Хід заняття (Див. дод. №2)

Логіка побудови заняття була така, що голов­ному творчому завершенню скласти казку - передували численні цікаві лексичні, граматичні вправи, які допомагали актуалізувати необхідний для творення словник, активізуючи, збуджували мислення, уяву, емоційний стан дітей. Все це дозволяло разігріти їх, викликати сильне бажання придумувати, створити атмосферу радісної фантазуючої гри.

Зазначимо, що на інших заняттях ми теж використовували прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки. Потім вихователь, зазвичай, про­понував дітям назвати свій епізод ключовим словом, реченням і визна­чити по черзі розповідали казку ще раз.

Наведемо приклад гри-фантазування.