Вітамін в12 (кориноїди кобаламіни, антианемічний вітамін)

Молекула вітаміну В₁₂ складається з двох частин: кориноїдно-порфіриноподібної (хромофорної), яка містить кобальт, і нуклеоти-дної . Циклічна коринова система через пірольні кільця координацій­но зв'язана з атомом кобальту і за своєю хімічною структурою по­дібна до порфіринової макроциклічної системи гема.

Біологічна дія вітаміну В₁₂. У тканинах кобаламін утворює коферментні форми.

Недостатність вітаміну В₁₂ часто не є наслідком недостатнього його споживання з їжею, а зумовлена «неповноцінністю» шлункової секреції. Для ефективного всмоктування вітаміну В₁₂, який надхо-дить з їжею, необхідний внутрішній фактор, або фактор Кастла глікопротеїнової природи, котрий продукується обгорточними клітинами шлунка. Тому при недостатності шлункової секреції або частковій резекції шлунка можливий вияв гіповітамінозу.

Недостатність кобаламінів проявляється у вигляді мегалобластичної анемії (порушення дозрівання нормобластів) і перніціозної анемії (хвороба Аддісона-Бірмера). Крім цього, з’являються скарги на порушення функцій травного тракту, порушення нервової діяль-ності, серцево-судинної системи.

Джерела надходження вітаміну В₁₂. Вітамін В₁₂ міститься в дріжджах, молоці, печінці, нирках. Рослинна їжа бідна на цю сполуку. Синтезується кишечними мікроорганізмами.

Вітамін с (аскорбінова кислота, антискорбутний вітамін)

Аскорбінова кислота за структурою близька до гексоз. Вона може окислюватись, віддаючи два атоми водню і перетворюватися в дегідроаскорбінову кислоту (γ-лактон-2,3-дикето-L-гулонова кислота):

Біологічна дія аскорбінової кислоти пов'язана із її участю в окис-лювально-відновлювальних реакціях, що зумовлено особливостями структури і властивістю легко віддавати і приєднувати атоми водню.

Аскорбінова кислота бере участь у наступних процесах біологічного окислення: 1) гідроксилювання деяких ароматичних амінокислот під час синтезу медіаторів серотоніну і норадреналіну; 2) гідроксилювання стероїдів (біосинтез кортикостероїдів); 3) гідроксилювання β-бутиро-бетаїну під час синтезу карнітину; 4) гідроксилювання залишків проліну і лізину в проколагені (утворення колагену); 5) гідроксилювання вітамі-ну Д₃ у кальцитріол; 6) відновлення фолієвої кислоти під час утворення коферментних форм; 7) підтримка сульфгідрильних груп ферментати-вних білків у відновленому стані, що забезпечує активацію ряду ферме-нтів (наприклад, сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази, лужної фо-сфатази та ін.); 8) відновлення іонів Fe³⁺ до Fe²⁺ у кишечни-ку (обов'язкова умова всмоктування заліза), крім того, вивільнення за-ліза з транспортної форми в крові (комплекс з трансферином), що при-скорює його надходження у тканини; 9) окислення аскорбінової кислоти в радикал монодегідроаскорбінової кислоти забезпечує в синергізмі з α-токоферолом усунення вільних радикалів і, отже – стабільність біо-логічних мембран; 10) прискорює окислення НАДН₂ у реакціях тканин-ного дихання, окислення глюкози в пентозному циклі (через НАДФ).

Слід зазначити, що в реакціях гідроксилювання аскорбінова кис-лота, ймовірно, бере участь як кофактор відповідних гідроксилаз.

Таким чином, аскорбінова кислота необхідна для синтезу нейромедіаторів, кортикостероїдів, процесів кровотворення і утворення гемоглобіну, синтезу колагену – основної міжклітинної речовини сполучної тканини, нуклеїнових кислот.

Вітамін С позитивно впливає на імунні реакції організму, сприяє синтезу антитіл, підвищенню реактивності, фагоцитарної активності лейкоцитів, стійкості організму до захворювань.

Недостатність аскорбінової кислоти. С-Вітамінна недостатність (гіповітаміноз) найчастіше розвивається у вигляді прихованої (латен-тної) форми, першими ознаками якої є зміни з боку ЦНС і шкіри: сон-ливість, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, дратівливість, невизначені болі в ногах, симптоми фолікулярного гіперкератозу, ціа-ноз губ, обличчя та ін.

Виражена С-вітамінна недостатність, яка зумовлюєтья відсутні-стю в організмі аскорбінової кислоти (авітаміноз), спричиняє захво-рювання, що називається цингою або скорбутом. Цинга проявляєть-ся анорексією, анемією, розхитуванням і випадінням зубів, підшкір-ними крововиливами, набряками і болями в суглобах, ураженням кі-сток, порушенням регенерації тканин.

Основою всіх цих змін є порушення утворення колагену і хондро-ітинсульфату (загальмоване утворення оксипроліну), вторинне під-вищення судинної проникності і зниження згортання крові.

Анемія при цинзі може бути зумовлена порушенням здатності використовувати запаси заліза, а також вторинними порушеннями метаболізму фолієвої кислоти.

Джерела надходження аскорбінової кислоти. Аскорбінова кислота є незамінним фактором харчування для людини, мавпи, морської свинки, індійського плодового кажана, в організмі яких відсутня біологічна система синтезу цього вітаміну. Усі рослини і більшість тварин синтезують аскорбінову кислоту з глюкози. Для людини ж основним джерелом аскорбінової кислоти є свіжі фрукти й овочі.

Багато вітаміну С у шипшині, перці, салаті, капусті, сирій кар-топлі, ягодах горобини, чорної смородини, у плодах цитрусових.

Аскорбінова кислота застосовується для лікування гіповітаміно-зів, стимуляції кровотворення разом із вітамінами В_С, В₁₂ і препара-тами заліза, для стимуляції регенеративних процесів, ураженнях спо-лучної тканини, як капілярозміцнюючий засіб, при інфекційних захво-рюваннях тощо.

Вітаміноподібні водорозчинні речовини

Вітамін Р (рутин, катехіни, вітамін проникності)

Вітамін Р (від англ. permeability - проникність) за хімічною при-родою представлений групою речовин, які містять у своїй структурі скелет хромону або флавону. Цим пояснюється їх загальна назва – «біофлавоноїди»:

Характерною особливістю структури біофлавоноїдів є наявність подвійних зв'язків, а також кето- і гідроксигруп у циклах і в залишках цукрів, що приєднуються до аглікону.

У рослинах виявлено близько 2000 поліфенольних речовин. Вітамінними властивостями володіють флавони, флавоноли, флаво-нони, катехіни, антоціани, деякі кумарини та ін. Найбільшою актив-ністю характеризуються представники флавононів (гесперидин), флавонів (кверцетин, рутин) і катехінів (епікатехін).

Біологічна дія біофлавоноїдів зумовлена, передусім, їх регуляцією проникності кровоносних капілярів. Механізм капілярозміцнюючої дії вітаміну Р остаточно не з'ясований. Існує декілька гіпотез: 1) поліфе-ноли можуть запобігати окисленню катехоламінів, які стимулюють через гіпофіз продукцію кортикостероїдів, необхідних для підтримки тонусу прекапілярних сфінктерів; 2) флавоноїди пригнічують актив-ність ферменту гіалуронідази і тим самим запобігають руйнуванню гіалуронової кислоти, необхідної для стабілізації міжклітинної речо-вини сполучної тканини і зміцнення стінок судин; 3) біофлавоноїди – синергісти вітаміну С у формуванні колагену сполучної тканини. Мо-жливо, що вітамін Р підсилює антигіалуронідазну активність аскорбі-нової кислоти, а не сам пригнічує активність ферменту. Крім того, обидва вітаміни перешкоджають окисленню один одного.

У цілому біологічна дія біофлавоноїдів зумовлена їхньою здат-ністю до окислювально-відновлювальних перетворень. Цим пояс-нюється також активація вітаміном Р тканинного дихання, його ан-тиоксидантні властивості.

Недостатність вітаміну Р в організмі людини і тварин проявля-ється симптомами підвищеної ламкості і проникності капілярів, крапковими крововиливами і кровоточивістю ясен.

Джерела надходження. Лікарські препарати. Вітамін Р міститься у свіжих фруктах і ягодах, ним багаті чорноплодна горобина, чорна смородина, яблука, виноград, цитрусові, листя чаю та ін.

У медичній практиці застосовуються сумарні Р-вітамінні екст-ракти з рослинної сировини, індивідуальні флавоноїди (рутин, квер-цетин), комбіновані препарати, головним чином, з аскорбіновою ки-слотою (аскорутин, галаскорбін).

Призначають їх при захворюваннях, що супроводжуються під-вищенням проникності судин, крововиливами, для профілактики ускладнень при застосуванні антикоагулянтів непрямої дії.