Вітамін в6 (піридоксин, адермін)

Термін піридоксин об'єднує три близькі речовини – піридоксол, піридоксаль і піридоксамін. Вони є похідними піридину:

В організмі всі три форми вітаміну можуть переходити одна в одну:

Біологічна дія.

Транспортна: участь у процесі активного перенесення де-яких амінокислот через клітинні мембрани.

Каталітична: піридоксальфосфат є простетичною групою ряду ферментів, які каталізують найважливіші процеси білкового обміну, зокрема, перетворення амінокислот шляхом переаміну-вання (кофермент амінотрансфераз), декарбоксилювання (кофе-рмент декарбоксилаз), десульфування і рацемізації. Бере участь у знешкодженні біогенних амінів (кофермент амінооксидаз), у син-тезі складних білків гемпротеїнів (кофермент синтетази δ-аміно-левулінової кислоти), метаболізмі амінокислоти триптофану (пе-ретворення її в нікотинову кислоту і серотонін), біосинтезі сфін-голіпідів, у глікогенолізі (кофактор фосфорилази глікогену) тощо. На сьогодні встановлені функції понад 50 різноманітних піридок-сальфосфатних ферментів.

Недостатність вітаміну В₆. У дорослих людей специфічний пато-логічний синдром, зумовлений нестачею піридоксину, не розвива-ється. Піридоксинова недостатність частіше проявляється у немовлят як наслідок уродженої патології ферментних систем, котрі містять ПАЛФ, або в умовах незбалансованого штучного годування. До та-ких ферментопатій належать піридоксинзалежний судомний синд-ром (зниження синтезу γ-аміномасляної кислоти – медіатора галь-мування в ЦНС), піридоксинзалежна анемія (порушення В₆-залеж-них реакцій метаболізму порфіринів і гему) та ін.

Джерела надходження вітаміну В₆. Надходить вітамін В₆ до організму людини з такими продуктами, як пшенична і кукурудзяна мука, крупа, дріжджі, печінка, нирки, м'ясо, риба. Синтезують його кишкові бактерії.

Вітамін Вс, в9, в10 (фолієва кислота, фолацин, птероїлглутамінова кислота)

Терміни фолієва кислота, фолацин, фолати – взаємозамінні і характеризують групу сполук зі схожою структурою і функцією (від лат. folium – листя). Молекула фолієвої кислоти складається з трьох компонентів: похідного птеридину (2 гетероциклічних кі-льця: А – піримідину, В – піразину), п-амінобензойної кислоти і глутамінової кислоти:

Біологічна дія фолацину. У тканинах під впливом редуктази фо-лієва кислота відновлюється в 5, 6, 7 і 8 положеннях і перетворюєть-ся на тетрагідрофолієву (фолінову, фолінієву) кислоту, яка у 100 разів активніше фолієвої і називалася ще цитроворум-фактором.

Тетрагідрофолієва кислота - переносник одновуглецевих груп: метильної (-СН3), метиленової ( -СН₂- ), формільної. За участю фолієвої кислоти відбувається синтез азотистих основ нуклео-тидів і нуклеїнових кислот, метіоніну, гліцину, креатину та ін. Найбі­льше виразно фолацин стимулює еритропоез, лейкопоез, тромбопоез, оновлення білків у тканинах, які швидко регенерують.

Недостатність фолієвої кислоти проявляється розвитком різних видів злоякісних анемій - макроцитарної, спру, Аддісона-Бірмера; лейко- і тромбопеній, що пов'язано з пригніченням проліферації кровотворних клітин. Спостерігаються також зміни слизових оболо­нок; у дітей - гіпотрофія, відставання в рості.

Джерела надходження фолієвої кислоти. Фолієва кислота широко розповсюджена в живій природі. На неї багаті продукти рослинного (салат, капуста, томати, шпинат) і тваринного (печінка, м'ясо, яєчний жовток) походження. Ще одним джерелом фолатів є мікрофлора кишечника, яка здійснює їх синтез.