Вітамін в3 (пантотенова кислота, пантотен)

Пантотенова кислота (ПАК) - від грецького pantoten - усюди -похідне (3-аланіну і а, _-дигідрокси-Р,Р-диметилмасляної кислоти:

Біологічна дія. Найбільш вивченими біологічно активними фор-мами пантотенової кислоти є кофермент А – КоАSH та 4-фосфопантетеїн.

У складі коензиму А (КоА—SH) пантотенова кислота входить до складу ферментів, які каталізують реакції анетилювання і переацетиювання, синтез і розщеплення жирів, багато реакцій трикарбонового циклу, синтез стероїдів, гемоглобіну, ацетилхоліну. Ацетил-КоА бере участь у синтезі окремих амінокислот, холіну, гістаміну та деяких інших важливих для організму речовин.

Реакції ацетилювання і переацетилюванпя відіграють важливу роль у знешкодженні токсичних речовин, які потрапляють в організм (алкоголю, отруйних речовин, лікарських.препаратів). Пантотенова кислота бере безпосередню участь в обміні піровиноградної кислоти, поліпшує засвоєння глюкози, каталізує синтез пептидів і білків.

Недостатність ПАК. Симптомокомплекс В₃-вітамінної недоста-тності вивчено на тваринах і людях-добровольцях, оскільки у люди-ни ознаки гіповітамінозу не виявлені. Відзначались затримка росту, падіння ваги, порушення серцевої діяльності, зниження резистент-ності організму (порушення антитілоутворення і недостатність ад-реналових залоз), неврологічні (синдром жару у ступнях) і гастроінтестинальні розлади, ураження шкіри (дерматити, депігментація), випадіння і посивіння волосся. В цілому порушення обміну вітаміну В₃ супроводжують досить широкий перелік захворювань.

Джерела надходження пантотенової кислоти. Лікарські препарати. Джерелом пантотенової кислоти для людини є кишечні бактерії і продукти харчування. З харчових продуктів твариного і рослинного походження найважливішими за вмістом пантотенової кислоти є печінка (70 -/г), внутрішні органи тварин (30—40 !г)1 яйця (63 /г), молоко (2,9 /г), зернові, особливо гречка (36 /г), овочі і фрукти (6,2—9,7 !г).

Добова потреба людини в пантотеновій кислоті становить 7—10 мг і повністю задовольняється за рахунок харчових продуктів та синтезу її мікрофлорою кишок.!

У клінічній практиці застосовується кальцію пантотенат як засіб метаболічної терапії при інтоксикаціях отрутами і лікарськими пре-паратами, ураженні печінки, атонії кишечника, дистрофії серцевого м’язу, різноманітних неврологічних синдромах (абстинентний синд-ром, алкогольний делірій), у дерматології (зовнішньо – препарат «Пантенол» аерозоль).

Вітамін В₅

(нікотинова кислота, ніацин, протипелагричний вітамін, вітамін РР)

За хімічною природою вітамін В₅ є нікотиновою кислотою (піридин-3-карбонова кислота), яка в організмі легко перетворюється в нікотинамід

Це біла кристалічна речовина, слабкокисла на смак, без _запаху. добре розчинна у воді (1 г в 100 мл). Нікотинова кислота порівняно з іншими вітамінами має найвищу стійкість проти дії зовнішніх факторів. Вона не руйнується при автоклавуванні, дії сонячного світла і лужних розчинів. Ці властивості нікотинової кислоти забезпечують збереження її при переробці та зберіганні продуктів харчування. Поза організмом нікотинова кислота може утворюватись при окисленні нікотину.

В основі біологічної дії вітаміну РР лежить його участь у синтезі коферментних систем деяких ферментів, які каталізують різноманітні метаболічні реакції в багатьох ланках обміну речовин. Як і інші вітаміни, вітамін В₅ в першу чергу є частиною комплексної системи, яка бере участь в окислювально-відновних процесах організму. Нікотинамід входить до складу багатьох ферментів дегідрогеназ у формі динуклеотиду, тому їх називають ще піридиннуклеотидами. Це нікотинамідаденіндинуклеотид (НАД+) і нікотинаміладеніндинукеотидфосфат (НАДФ+).

Функції, виконувані цими коферментами, можна умовно розділити на три групи:

1. Функція переносників водню в окислювально-відновлювальних реакціях.

НАД і НАДФ є коферментами дегідрогеназ, які беруть участь у всіх етапах окислення вуглеводів, жирних кислот, гліцерину, амінокислот, включаючи перетворення субстратів у циклі Кребса. Найважливіша біологічна функція нікотинамідних коферментів пов’язана з їх участю у тканинному диханні, спряженому з синтезом АТФ.

Крім того, відновлена форма НАДФ використовується як донор водню в синтетичних відновлювальних реакціях (синтез жирних кис-лот, стероїдів тощо).

2. Субстратна функція (для синтетичних реакцій). НАД є субстратом для ДНК-лігазної реакції, обов’язкової при реплікації і репарації.

Він необхідний також для синтезу полі-АДФ-рибози, яка є одним із регуляторів матричного синтезу нуклеїнових кислот, а у зв’язку із цим – і біосинтезу білків.

3. Регуляторна функція в якості алостеричного ефектору певнихферментів циклу Кребса, глюконеогенезу, пентозного шунту.

Нікотинова кислота бере участь у вивільненні гістаміну у ткани-нах і активації системи кінінів, поліпшує мікроциркуляцію, що сприяє ослабленню явищ гіпоксії. Доведено активуючий вплив ніацину на фібринолітичну систему і гіполіпідемічну дію.

Утворення в організмі метильованих похідних вітаміну В₅ певним чином антагоністично впливає на обмін ліпотропних факторів (меті-онін, холін та ін.), які перешкоджають жировій інфільтрації печінки. Під його впливом активується дія інсуліну, що сприяє нагромадженню глікогену в neчінці, поліпшується використання глюкози в організмі.

Недостатність вітаміну В₅ виявляється симптомокомплексом, що називається пелагрою (pelle agra – шорстка шкіра, італ.). Найсуттєвіші ознаки пелагри: дерматит (шкіра на відкритих, ділянках тіла червоніє, стає _шорсткою, попокривається пухирцями, які лопаються, утворюючи_виразки, темно-коричневі плями. Особливо уражаються кисті рук, шия, шкіра ^обличчя) при підвищеній чутливості шкіри до впливу ультрафіолетової частини спектру (фотосенсибілізація); порушення з боку травного тракту (фуксиноподібний язик, діарея, геморагії на протязі усього травного тракту); деменція (зниження розумових здібностей, пов’язане з ураженням центральної нервової системи). При пелагрі майже не змінюється швидкість окислювальних ферментативних реакцій у тканинах. Деякі симптоми пелагри пояснюються порушенням субстратної функції вітаміну В₅, а звідси – процесів реплікації і репарації при діленні клітин тканин, які швидко проліферують (шкіра, слизові оболонки та ін.).

Джерела надходження вітаміну В₅. Лікарські препарати. Найбагатше джерело ніацину – м’ясні продукти, особливо печінка і рослинні продукти (зернобобові, висівки, дріжджі). У молоці і яйцях майже не міститься, хоча ці продукти виявляють антипелагричну дію за рахунок високого вмісту амінокислоти триптофану – попере-дника нікотинової кислоти. У дорослих приблизно 3% триптофану перетворюється в печінці й еритроцитах у ніацин. З 60 мг цієї аміно-кислоти утворюється 1 мг вітаміну В₅ за обов’язковою участю кофе-рментних форм вітамінів В₂ і В₆.

Нікотинамід і нікотинова кислота використовуються як лікарсь-кі препарати при пелагрі, а також при дерматитах, ураженнях пери-феричних нервів, інфекційних захворюваннях. Призначають нікоти-нову кислоту також при спазмах судин кінцівок, головного мозку і як гіполіпідемічний засіб при атеросклерозі, захворюваннях печінки.