3.3.Аналіз результатів впровадження тренінгу подолання та попередження виникнення емоційного вигорання в педагогів

Повторне дослідження емоційного вигорання серед педагогів показало наступні результати. Результати дослідження представлені в таблиці результатів повторного дослідження емоційного вигорання (Див. дод. К).

Рис. 3.1. Порівняння результатів дослідження фази напруги

Як видно з Рис. 3.1. Порівняння результатів дослідження фази напруги спостерігаються зміни в результатах дослідження після проведеного тренінгу. При повторному дослідженню було ви явлено , уже не в 75% досліджуваних не сформована напруги ,а вже у 90%. Ті досліджувані в котрих фаза напруги знаходилась на стадії формування при повторному досліджені дані змінились. Лише в 10% досліджуваних так і спостерігається сформована фаза напруги.

Рис. 3.2. Порівняння результатів дослідження фази резистенції

Як видно з Рис. 3.2. Порівняння результатів дослідження фази резистенції результати дослідження покращились на 5% фаза резистенції є не сформованою у 90% досліджуваних, стадія резестенції сформована лише у 10%.

Рис. 3.3. Порівняння результатів дослідження фази виснаження

Як видно з Рис. 3.3. Порівняння результатів дослідження фази виснаження при повторному дослідженні результати не змінилися.

Висновки до третього розділу

На підставі запропонованого нами тренінгу щодо подолання комунікативних бар’єрів ,що описаний в третьому розділі нами було зроблено наступні висновки:

1.Метою тренінгу є сприяти осмисленню персоналом сутності емоційного вигорання, а також забезпечити набуття умінь та навичок профілактики і подолання емоційного вигорання. 2.Основні завдання тренінгу: 1) Аналіз змісту емоційного вигорання 2) Набуття умінь та навичок профілактики і подолання емоційного вигорання. 3) Навчитися замінювати негативні емоції позитивними 4) Навчитися брати відповідальність за своє життя і формувати на цій основі позитивне мислення 5) Сприяти позитивному сприйняттю «свого «Я». 6) Тренувати навички відповідальної поведінки 3.Запропонований тренінінг був спрямований на подолання та попередження виникнення емоційного вигорання у педагогів виявився ефективним, допоміг усвідомити сутность емоційного вигорання, а також забезпечити набуття умінь та навичок профілактики і подолання емоційного вигорання у педагогі.

Висновки

У процесі дипломної роботи було здійснено: дослідження й аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми психологічних особливостей професійної деформації особистості педагога, проведено експериментальне дослідження психологічних особливостей професійної деформації особистості педагога, досліджено типи темпераментів педагогів, здійснено кількісний та якісний аналіз експериментального дослідження психологічних особливостей професійної деформації особистості педагога, розроблено та впроваджено рекомендації щодо психологічної профілактики та корекції негативних проявів синдрому емоційного вигоряння у педагогів.

На підставі проведеного теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми психологічних особливостей професійної деформації особистості педагога та емпіричного дослідження нами було зроблено наступні висновки:

1. Професійна деформація особистості – зміна якостей особистості (стереотипів сприйняття, ціннісних орієнтацій, характеру, способів спілкування і поведінки), які наступають під впливом тривалого виконання професійної діяльності. Внаслідок нерозривної єдності свідомості і специфічної діяльності формується професійний тип особистості.

2. Виникнення професійної деформації особистості пов'язаний не лише з віковими, гендерними, національно-культурними аспектами особистості, а також з фізіологічними ознаками – типом нервової системи, збуджуваністю , вразливістю, емоційністю та рівнем стійкості до стресу, фрустрації. Саме тип темпераменту особистості говорить про те, яка особистість більш схильна до виникнення професійного вигорання.

3.Переважаючим типом темпераменту серед осіб, які проходили дослідження є флегматик, це 35% досліджуваних, а сангвініками виявились 30% досліджуваних, а холериками – 25% досліджуваних педагогів, а серед представників меланхоліків виявилось лише 10% досліджуваних. Такі типи темпераменту як меланхолік і холерик має більшу схильність до виникнення емоційного вигорання ніж флегматик і сангвінік.

4. Результати дослідження стадій емоційного вигорання показали, що фаза напруги та резистенції виявились серед представників меланхоліків та холериків.

5. .Дослідження стилю поведінки у конфліктній ситуації показали,що переважаючим стилем поведінки у конфліктній ситуації є змагання це 30% досліджуваних,уникнення 20%,співробітництво 20%,компроміс 15% і пристосування 15%.

6.Гіпотеза нашого дослідження припускала, що виникнення синдрому емоційного вигорання педагогів пов'язаний не лише з віковими, гендерними, національно-культурними аспектами особистості, а також з фізіологічними ознаками – типом нервової системи, збуджуваністю та рівнем стійкості до стресу, фрустрації. Результати дослідження за двома методиками дають змогу говорити про те що наша гіпотеза є правдивою.