2. Якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600,2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Банк отримувача коштів за платіжною вимогою-дорученням під час зарахування коштів отрмувачу на його поточний рахунок виконує таку проводку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або 1500 «Кореспондентські рахунки, шо відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на раху­нок отримувача.

Списання коштів з рахунку платника, що здійснюється на основі платіжної вимоги може бути примусове або договірне.

Примусове списання - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, перед­бачених законом. Стягувач - це особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з ра­хунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом.

3. Облік розрахунків з використанням чеків.

Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому від­крито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека. Фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 відсот­ків від суми цього чека).

Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором НБУ чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері, брошуруються в розра­хункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, об­лік яких банки ведуть окремо від чекових книжок.

Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку і обліковуються на рахунку 9821 «Бланки суворого обліку».

Видача банком чекової книжки клієнту відображається такими бухгалтерськими проводками:

1. На суму коштів, що бронюється на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками»:

а) суб'єктів господарювання:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках суб'єктів господарювання»;

б) фізичних осіб:

Дт 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»;

2. На суму комісійної винагороди за видачу чекової книжки:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 6119 «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами»;

3. На умовну оцінку виданої чекової книжки (1 чекова книжка прирівнюється до 1 грн.):

Дт 9910 «Контррахунок».

Кт 9821 «Бланки суворого обліку».

Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.. Один або кілька чеків на ім'я че­кодавця (фізичної особи) банк-емітент може видати на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена ним готівкою.

Строк дії чекової книжки - один рік, а чека, який видається фізичній особі для од­норазового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або чека не враховується. Чеки, виписані після зазначеного строку, уважаються недійс­ними і до оплати не приймаються. Строк дії невикористаної чекової книжки може про­довжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відміт­ку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

5а. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після пере­вірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та зарахо­вує їх на рахунок чекодержателя. При цьому виконується така бухгалтерська проводка:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

5б. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в різних банках, то банк че­кодержателя інкасує прийняті чеки разом з другим та третім примірниками реєстру чеків до банку-емітента.

При цьому виконуються такі бухгалтерські проводки:

1. Прийняття банком розрахункових чеків на інкасо:

Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо»

Кт 9910 «Контрархунок»;