1. Методика аналізу товарооборотності

Товарооборотність є якісним показником товарних запасів, яка характеризує швидкість реалізації середнього товарного запасу, розраховується в днях і в оборотах. Від швидкості товарооборотності залежить швидкість оборотності оборотних засобів, так як в торгівлі основою оборотних засобів є товарні запаси. Товарні запаси і Товарооборотність аналізують в комплексі.

Основним завданнями аналізу товарооборотності є виявлення прискорення (уповільнення) товарооборотності. Для цього використовують метод порівняння фактичних даних з нормативом( нормативом товарооборотності може бути норматив товарних запасів).

Якщо Товарооборотність прискорюється це впливає на покращення фінансового стаї.. підприємства, зменшується потреба в оборотних коштах, в банківських процентах, скорочуються витрати, збільшується прибуток, зростають відрахування в бюджет, покращується вся фінансова ситуація.

АНАЛІЗ ТОВАРООБОРОТНОСТІ:

1. Товарооборотність в днях:∑ТЗ=(Х1/2+Х2+Х3+Хn/2)n-1___тис.

2. Тоб(днях)=п.1/норматив ТЗ___дні

3. Відхилення товарооборотності в днях:+-ΔТоб в днях-норматив тов..запасів(30 днів)

4. ∑ вивільнених з обороту обор.коштів в результаті прискорення товарооборотності: п.3*середній товарооборот

5. Тов-ть в разах (оборотах)=Т/∑ТЗ

2. Характеристика економічних методів боротьби із дебіторською заборгованістю.

Напрямки боротьби з дебіторською заборгованістю В умовах ринкових відносин пріоритет надають економічним методам, суть цих методів полягає в тому що використовується система знижок при скороченні термінів оплати, широко використовують практику способів розрахунків. Наприклад 2/10 п/30 - це говорить про те, якщо підприємство розраховується на протязі 10 днів то йому надається знижка 2%, майже знижки немає після 30 днів можуть піти санкції. При цьому враховується рівень інфляції і вибирається найбільш оптимальним варіант.

Методику аналізу розглянемо на прикладі. Виберемо найбільш ефективний варіант розрахунків.

Показники	Варіант 1. Термін О) їла їй ЗО днів знижка 10%.	Варіант 2. Термін оплати до 45 д. без знижки.			Відхилення +; .
1. Індекс цін (Іц).			1.25	1.56		40.31
2. Коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей. (Кп)			0.8	0.641		-0.209
3.Втрати від інфляції з кожної тисячі грн. договірної ціни.			200	359		+209
4. Втрати від надання 10% знижки з кожної тис.грн. договірної ціни.			100	-		-
5. Результат політики надання знижки, при скороченні терміну оплати.			300	359		+59

Розраховуємо коефіцієнт падіння купівельної спроможності 1/1,25=0,8; 1/1,56=0,641. Втрати від інфляції 1000-(100х0,8)=200; аналогічно другий варіант 1000-(100х0,641)=359грн. Втрати від надання знижки 1000x10%/100—100 гри. Результат політики цін 200+100=300; 359+0= 354 гри

Задача. Проаналізувати ліквідність балансу. Розрахувати коефіцієнти ліквідності. Сума короткотермінових зобов’язань - 6000тис.грн., грошові кошти – 420тис.грн., цінні папери – 980тис.грн., сума дебіторської заборгованості – 500тис.грн., матеріальні затрати – 9200тис.грн.

Коефіцієнт ліквідності:

Абсолютної:

Проміжної:

Загальної:

Ліквідність недостатня

Білет 6

1. Резерви зростання товарообороту, збільшенню реалізації і покращення структури.

Для підвищення ефективності діяльності торгівельного підприємства необхідно виявити резерви зростання товарообороту такими заходами можуть бути:

-розширення матеріально-технічної бази;

-підвищення кваліфікації праівників;

-організація стимулювання праці працівника;

-забезпечити культуру обслуговування;

-впровадження відрядної формиоплати праці

-з/п має знаходитись в прямій залежності від виконання товарообороту;

-впровадження прогресивних форм торгівлі, передових технологій реалізації товарів, оу- хау, досвіду інших підприємств в організації комерційної роботи.

Від структури товарообороту залежить валовий дохід підприємства, з допомогою маркетигових досліджень необхідно систематично слідкувати за ринком товарів, так як прибутковості реалізації окремих товарів періодично змінюється і залежить це як від внутрішніх тік і зовнішніх факторів. Наприклад податкова і цінова політика держави.

Суть економічного аналізу асортиментної структури товарообороту полягає в тому, щоб з допомогою вище перерахованих заходів забезпечити реалізацію високорентабельних оварів. Сьогодні є проблема в торгівлі – визначення собівартості реалізації окремих груп товарів, так як облік затрат ведеться на загальному рах.44.

Для нормалізації товарних запасів і прискорення товарооборотності слід провести такі заходи:

-маневрування товарних запасів, товарообмінні операції;

-зниження цін на товари;

-реклама товарів;

-осн. фактором прискорення товарооборотності є оптимізація товарних запасів і зростання товарообороту.

Товарне забезпечення є матеріальною основою виконання товарообороту. Для забезпечення плану надходження товарів перш за все необхідно вишукати додаткові джерела фінансових ресурсів для покращення товарного забезпечення (знайти кошти). Можна передбачити заходи по залученню в товарооборот товарів, які може випустити місцева промисловіть.

В даний час важливим є переорієнтуватись на реалізацію товарів вітчизняного виробника, це дасть певний економічний ефект як для держави так і для підприємства через певні податкові, цінові пільги.

2. Аналіз реалізації продукції, товарів та виконання договірних зобов’язань

Реалізація продукції — важлива заключна стадія кругообороту коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить безперервність виробничого процесу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність.

Завдання аналізу реалізації продукції:

оцінка виконання завдань з реалізації за обсягом, асортиментом, строками, якістю продукції;

установлення динаміки обсягу реалізації продукції;

визначення впливу факторів на відхилення за обсягом реалізації;

оцінка наслідків виконання завдань з реалізації продукції.

Для аналізу використовують дані:

ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»;

ф. № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємств»;

бізнес-план підприємства;

дані бухгалтерського обліку;

матеріали податкового обліку з податку на додану вартість;

матеріали маркетингової служби підприємства, фінансового та юридичного відділів.

Оцінку виконання планових завдань з реалізації, вивчення динаміки обсягу реалізації продукції проводять за показником виторгу від реалізації продукції.

Аналіз реалізації продукції проводиться в кілька етапів. Спочатку дають оцінку виконання планових завдань з реалізації продукції. Для цього фактичні показники виторгу від реалізації продукції порівнюють із плановим завданням, визначають абсолютне відхилення та відсоток виконання плану.

Наступний етап аналізу передбачає вивчення динаміки реалізації продукції. Фактичні показники виторгу від реалізації продукції звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками відповідних попередніх періодів. Визначають темп зростання, темп приросту, абсолютний приріст обсягу реалізації.

Потрібно порівняти також фактичні темпи зростання обсягу реалізації з плановими.

Значне перевищення фактичного темпу над плановим дає підставу вважати, що в плані не повністю були враховані можливості і резерви збільшення обсягу виробництва.

На відхилення за обсягом реалізації продукції впливає низка факторів:

маркетингова політика підприємства, її гнучкість, активність;

рівень виконання завдань з випуску продукції за обсягом, асортиментом та якістю;

зміна залишків готової продукції на складі на початок і кінець звітного періоду;

зміна залишків товарів відвантажених на початок та кінець звітного періоду;

ритмічність виробництва;

забезпеченість підприємства тарою, транспортними засобами;

чітка система організації збуту продукції, контролю за ходом випуску, відвантаження продукції, оформлення розрахунків і надходження платежів від покупців;

витрати на доставку продукції; збутові знижки за прямими зв'язками та ін.

Для вивчення впливу окремих факторів на відхилення за обсягом реалізації продукції необхідно насамперед розглянути співвідношення обсягу реалізованої та випущеної промислової продукції за планом та звітом і зіставити заплановану й фактичну зміну за звітний період залишків нереалізованої продукції. Зміна залишків нереалізованої продукції визначається як різниця в обсягах випуску і реалізації продукції.

У ході аналізу доцільно вивчити обґрунтованість плану реалізації, його взаємозв'язок з планами виробництва, собівартості продукції, відвантаженням та залишками нереалізованої продукції. Оцінку цих показників проводять за допомогою балансу товарної продукції.

Для забезпечення успішного виконання плану з реалізації продукції важливо проводити попередній аналіз, у ході якого вивчається забезпечення виконання плану реалізації продукції. Такий аналіз проводиться за даними оперативного планування, обліку відвантаження продукції й очікуваного отримання коштів за відвантажену продукцію.

Оцінка виконання договірних зобов'язань із поставок продукції є важливим об'єктом аналізу діяльності підприємств.

Аналіз передбачає дослідження та оцінку:

обґрунтованості та напруженості договірних зобов'язань;

виконання договірних зобов'язань і поставок продукції в цілому, за асортиментом, якістю і строками поставок;

змін у структурі поставок продукції на експорт;

причин відхилень у виконанні договірних зобов'язань;

впливу невиконання зобов'язань із договорів поставки на економічні показники діяльності підприємства.

Інформаційною базою аналізу є дані оперативного та статистичного обліку, відділу збуту, маркетингу, працівники якого повинні організувати контроль за виконанням договірних зобов'язань у розрізі окремих договорів, видів продукції, строків поставки Крім того, використовують дані про сплачені підприємством штрафи, пені та неустойки, які дають інформацію про невиконання або порушення договорів поставок.

У ході аналізу вивчається виконання плану поставок продукції за місяць із наростаючим підсумком за період з початку року.

Вивчається обґрунтованість та напруженість договорів поставок. Насамперед дають оцінку відповідності суми, на яку укладено договори поставок, виробничій потужності підприємства. Обчислюють коефіцієнт напруженості як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами (фактично поставленої) до виробничої потужності підприємства. Цей коефіцієнт порівнюють з фактичним виконанням договірних зобов'язань.

Кнап = ППд" : М Квик = ППдф : М

де ППдп і ППдф — вироблено продукції для укладення договоре і фактичні поставки продукції за договорами, тис. грн;

М— потужність підприємства, тис. грн.

Оскільки договір вважається виконаним тільки тоді, коли виконуються усі умови поставки, то аналіз передбачає оцінку рівня виконання зобов'язань із поставок відповідно до передбачених асортименту, якості і строків.

Аналітичному дослідженню підлягає вивчення динаміки та оцінка змін у структурі поставок продукції на експорт. Експортну продукцію оцінюють за конкретними цінами звітного року, переведеними в державну валюту за курсом Національного банку України на дату виписування розрахункових документів.

Фактичний обсяг поставленої продукції за звітний період у розрізі держав-імпортерів порівнюють з аналогічним показником за попередні періоди, визначають динаміку поставок експортної продукції. Окрім того, вивчають, які зміни відбулися в структурі поставок. У ході аналізу досліджується раціональність кооперованих поставок, можливість усунення зустрічних перевезень.

Одним із завдань аналізу є вивчення причин недопоставки продукції. Такими причинами можуть бути:

невиконання завдань з випуску продукції за обсягом, асортиментом;

порушення ритмічності виробництва;

погіршення якості продукції, зниження її конкуренто-спроможності;

недостатньо чітка робота відділу збуту (маркетингу);

коригування завдань з випуску та реалізації продукції;

неузгодженість роботи окремих цехів та підрозділів;

відсутність добре налагодженої системи обліку, контролю, аналізу та ін.

За результатами аналізу розробляють заходи щодо безумовного виконання договірних зобов'язань.

3. Проаналізувати чисельність працівників підприємства на основі даних таблиці. Фактично за рік відпрацьовано 3500 людино-годин, при плані – 4000 людино-годин. Більше 1 року працює 15 чоловік, на протязі року розрахувалося без поважних причин 4 чоловіки.

Показники	План	Факт	Відхилення
Товарооборот тис.грн.	800,0	816,0	+16
Чисельність загальна	20	21	+1
Чисельність працівників виробництва	18	18	-

Білет 7

1.Основні завдання і напрями аналізу товарообороту.

Значення економічного аналізу роздрібного товарообороту випливає із його завдань, до яких відносять:

1) виявлення тенденцій і закономірностей зміни товарообороту і відповідності його попиту населення;

2) оцінку відхилень товарообороту від прогнозованих, індикативно-планових чи інших нормативних орієнтирів;

3) кількісне вимірювання і узагальнення впливу факторів, які обумовлюють ці відхилення;

4) виявлення резервів подальшого росту товарообороту, підвищення якості обслуговування покупців; 5) розробку заходів, спрямованих на усунення виявлених у процесі аналізу недоліків і максимальну мобілізацію резервів зростання роздрібного товарообороту за рахунок більш ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, покращення торговельно-технологічних процесів і менеджменту;

6) обгрунтування тактики поточного коригування відхилень від індикативно-планових орієнтирів, а також регулюючих стратегій на більш віддалену перспективу та інших управлінських рішень, що приймаються за наслідками аналізу.

2. АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ І ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

Ефективність господарської діяльності може бути оцінена цілим рядом абсолютних і відносних показників, найважливішим з яких є прибуток. Саме прибуток є кінцевою метою і основним критерієм діяльності підприємства. Розмір прибутку в абсолютній величині покладений в основу підрахунків відносних показників рентабельності .  Показники рентабельності дозволяють дати відповідь на питання: куди краще вкласти капітал. До основних показників цього блоку відносяться рентабельність власного капіталу та рентабельність авансованого капіталу. Економічна інтерпретація цих показників очевидна - скільки гривень припадає на одну гривну власного (авансованого) капіталу. При розрахунку використовують балансовий або чистий прибуток.  Аналізуючи рентабельність у просторово - часовому аспекті, слід мати на увазі три ключові особливості цих показників, які є важливими для формулювання обгрунтованих висновків.  

Перша зв’язана з часовим аспектом діяльності підприємства. Так, коефіцієнт рентабельності продукції визначається результативністю роботи звітного періоду; він не відбиває можливий ефект довгострокових інвестицій. Коли підприємство переходить на нові перспективні технології чи види продукції, які вимагають значних інвестицій, значення показника можуть знизитись. Але якщо стратегія перебудови вибрана вірно, то понесені витрати в майбутньому виправдають себе, тобто зниження рентабельності не можна розглядати як негативну характеристику поточної діяльності.

Друга особливість визначається проблемою ризику. Це означає, що можна приймати рішення, орієнтовані на отримання високого прибутку, хоч би і ціною великого ризику, або навпаки, не ризикувати і не отримувати прибутку.  

Третя особливість зв’язана із проблемою оцінки. Так, чисельник і знаменник показника рентабельності власного капіталу виражені у грошових одиницях різної купівельної властивості. Чисельник показника, тобто прибуток, динамічний, він відбиває результати діяльності і ціни на товари і послуги, що склалися в основному за звітний період. Знаменник показника, тобто власний капітал, складається на протязі декількох років. Він виражений у обліковій оцінці, яка може суттєво відрізнятися від поточної оцінки. Крім того, облікова оцінка власного капіталу не має ніякого відношення до майбутніх доходів. Дійсно, не все може відображене у балансі; наприклад, престиж фірми, торгова марка, суперсучасні технології, кваліфікований управлінський персонал не мають грошової оцінки.  Отже, до показників рентабельності відносяться: 1.Загальна рентабельність підприємства (або рентабельність авансованого капіталу):  ЗР = Валовий прибуток ´ 100% / Середня вартість майна (35) 2.Рентабельність власного капіталу:  РВК = Валовий прибуток ´ 100 / Власний капітал (36) 3.Рентабельність основних засобів і інших позаоборотних активів:  РОЗ = Валовий прибуток ´ 100 / Середня вартість основних фондів (37) 4.Рентабельність продаж: РП =Валовий прибуток від реалізації продукції ´ 100 /Чиста виручка від реалізації (38)  Рентабельність продаж показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Її зростання на кінець року може бути наслідком збільшення попиту на продукцію даного підприємства. Оцінка ділової активності .  Показники цієї групи характеризують результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана у результаті порівняння діяльності підприємства з іншими підприємствами по сфері вкладення капіталу. Такими якісними критеріями є: широта ринків збуту продукції; наявність продукції, що поставляється на експорт; репутація підприємства, що виражається у популярності клієнтів, які користуються послугами підприємства, та ін.  Для цього розраховують показники, які характеризують ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.  Зростання коефіцієнту свідчить про збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження - про зростання покупок у кредит. Середній строк повернення боргів підприємства складає 85 днів на початок 03 року. .Оборотність власного капіталу:  ОВК = Чиста виручка/ Середня величина власного капіталу (49)  На 1.01.02 : Зростання показника відбиває підвищення рівня продаж. Оборотність запасів визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої величини запасів по балансу.