1. Класифікація видів економічного аналізу

І. Просторова форма (ознака):

• Зовнішнійекономічнийаналізбазується на інформації яку одержує держава для контролю за динамікоюринковихрегуляторів (виконаннядержконтракту, сплатаподатків, ціноутворення.Такийаналіз проводиться як силами зацікавленоїсторони, або аудиторами);

• Внутрішній- спрямований на комплекснедослідженняекономічногорозвиткуоб’єктівгосподарювання, виявленнярезервівпідвищенняефективностіпідприємства;

ІІ. Часовівидиекономічногоаналізу:

1. Стратегічний (перспективний, прогнозний) суть його у проекціїминулого і теперішнього стану економіки на перспективу з урахуваннямможливихзмін;

2. Оперативний (поточний) - полягає у забезпеченніуправління поточною інформацією про змінуекономічноїситуації, встановлення причин цихзмін. Виступає як система повсякденного контролю відхиленняфактичнихпоказниківвідпрогнозованихнормативів;

3. Ретроспективний (наступний, підсумковий) — суть полягає в системному комплексному дослідженнірезультатівгосподарськоїдіяльності, діагностиканевикористанихресурсів, витраченоївигоди, виявленняпрорахунків;

4. Тематичний і комплексний;

5. Управлінський і фінансовий:

• Управлінський - направлений на забезпеченняефективногоуправління;

• фінансовий - аналізфінансовихрезультатів, фінансового стану, інвестиційноїдіяльності;

6. Функціонально-вартісний - суть полягає у комплексному дослідженніфункційоб’єкта з метою мінімізаціївитрат, зниженнюсобівартості;

7. Централізований,децентралізований

8. Немеханізований-на базі ЕОМ

9. Періодичний,одноразовий

10. Техніко-економічний,соціально-економічний.

2.Економічна характеристика собівартостіпродукції і валовихвитрат як фактору прибутковостіпідприємства

Собівартістьпродукції — цегрошова форма витрат на підготовкувиробництва, виготовлення і збутпродукції.

Собівартостьє узагальнюючим, якіснимпоказникомдіяльностіпідприємства, показникомйогоефективності.

Розрахуноксобівартостіпродукціїдозволяєвизначитифінансовий результат виробничо-господарськоїдіяльностіпідприємства. Зниженнявитрат на виробництвопродукції, тобтозниженняїїсобівартості, є важливим фактором збільшенняприбуткувідреалізації.

Валовівитрати–сума будь-якихвитратплатникаподатку у грошовій, матеріальнійабонематеріальнійформах,здійснюваних як компенсаціявартостітоварів, якіпридбаються таким платникомподатку для їхподальшоговикористання у власнійгосподарськійдіяльності.

Якщозростаєрівеньвитрат-то скорочуєтьсярентабельністьпідприємства,яка є основнимпоказникомефективностідіяльності п-ств.Інавпаки.

3.Задача

Проаналізувати продуктивність праці на основі даних таблиці.

Фактично за рік відпрацьовано 3500 людино-годин, при плані 4000 людино-годин.

Більше одного року працює 15 чоловік, на протязі року розрахувалося без поважних причин 4 чоловіка. Загальна чисельність – 20 чоловік.

Розв'язування:

1. К_{плинності} = 4/20 = 0,2

2. К_{стабільності}=15/20=0,75

3. К_{укомплектованості штатів} =3500/4000=0,88

Білет 27

Білет 28

1.Значення економічного аналізу.

Термін аналіз походить від грецького analyzis – "розділення", "розчленування". Поняття аналізу багатогранне. Залежно від мети, методів і прийомів проведення, галузі застосування, використаного інструментарію його розглядають з декількох боків:

1) розчленування об'єкта (подумки або насправді) на складові елементи;

2) всебічне розбирання, розглядання, наприклад творів мистецтва, процесів, рішень;

3) уточнення логічної форми (структури) міркування у формальній логіці;

4) як синонім наукового дослідження взагалі або метод вивчення об'єкта шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей, складових;

5) визначення складу речовини.

Аналіз дає змогу пізнати окремі боки суспільного, господарського явища чи процесу, абстрактно мислити, однак він не дає можливості характеризувати явище в цілому, в єдності усіх його взаємопов'язаних складових. Підведення підсумків, формулювання висновків дослідження соціальних явищ, процесів, показників потребують проведення певних узагальнень. Виходячи з цього, вважається, що аналіз не віддільний від синтезу. Слід зазначити, що слово "синтез" дослівно з грецької synhesiz у перекладі означає "з'єднання". Тому під терміном синтез розуміють з'єднання (уявне чи реальне) розділених елементів об'єкта в єдине ціле (систему).

Наприклад, при проведенні аналізу основних засобів підприємства вивчають їх наявність, вартість, якісний стан, рух, рівень використання окремо за виробничими підрозділами (відділеннями, цехами, бригадами) та за групами цих засобів, які відображають їх активну і пасивну частини: будівлі, споруди, силові машини і механізми, обладнання, транспортні засоби, багаторічні насадження тощо). Водночас необхідно також узагальнити отримані результати аналізу за всіма основними засобами, за підприємством в цілому, використовуючи при цьому спосіб синтезу. Це дає змогу встановити співвідношення між окремими частинами, групами, видами основних засобів у загальному їх складі, зокрема між активною і пасивною частинами, виробничими і невиробничими, придатними і не придатними до експлуатації, виявити диспропорції, незбалансованість.

Перехід від конкретного аналізу до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою індукції і дедукції. Індукція (лат. inductio – наведення) – це спосіб умовиводу від часткових фактів, положень до загальних висновків. Так, аналіз виробництва зерна у сільськогосподарському підприємстві можна здійснювати "знизу" і "до верху" способом індукції. Для цього необхідно дотримуватися логічної схеми наведеної на рис. 2.1.

Дедукція (лат. deductio – виведення), на відміну від індукції, – це спосіб міркувань від загальних положень до часткових висновків. Наприклад, вищеназваний аналіз виробництва зерна можна проводити і способом дедукції за зворотною схемою (рис. 2.2).

Отже, аналіз – це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленовуванні цілого на складові і вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Є багато видів аналізу, залежно від того, в якій науці чи сфері діяльності його використовують: математичний, хімічний, технічний, фізичний, біологічний, екологічний, статистичний, економічний та ін. Так, математичний аналіз є частиною математики, яка займається дослідженням функцій, методами диференційних та інтегральних обчислень. За допомогою хімічного аналізу визначаються склад та структура речовин, їх пропорції, взаємозв'язок і взаємодія.

В економіці вивчення певного складного явища чи предмета за допомогою аналізу відбувається шляхом розподілу його на складові елементи для виявлення глибинних процесів зміни цих складових під впливом різних чинників, окреслення проблем, упущених можливостей та відпрацювання заходів щодо подальшого вирішення, покращання наявного стану. Так, щоб зрозуміти сутність прибутку необхідно знати, з яких джерел він формується, від чого залежить його розмір, які фактори впливають на це тощо.

Економічний аналіз як наука – це система спеціальних знань з дослідження організації, структури і стану господарського життя або окремої сфери економічної діяльності для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резервів підвищення їх ефективності.

Економічний аналіз – самостійна багатогранна наука, яка має свою теорію, методологію, і розподіляється на низку напрямів: теорія економічного аналізу, аналіз господарської діяльності за об'єктами, видами економічної діяльності

Отже, економічний аналіз, як і будь-яка наука, складається із двох взаємопов'язаних частин – теорії і практики. Теорія (грец. theoria – спостереження, дослідження) означає логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке включає систему керівних ідей у будь-якій галузі знань. Виходячи з цього, теорія економічного аналізу – це неодмінна складова економічного аналізу як науки, що становить сукупність узагальнених наукових положень (системи принципів, ідей), що узагальнюють практичний досвід і відображають закономірності економічних явищ і процесів в аналітичному аспекті.