
- •Завдання і методологічні основи аналізу фонду оплати праці.
- •Характеристика основних причин виникнення економічної кризи та розробка заходів для фінансового оздоровлення підприємства.
- •1. Методика аналізу товарооборотності
- •2. Характеристика економічних методів боротьби із дебіторською заборгованістю.
- •3. Задача
- •1.Економічна характеристика взаємозв'язку показників торгово- комерційного процесу
- •2.Факторний аналіз і резерви зростання прибутку підприємства.
- •3.Задача
- •1 Характеристика методів екномічного аналізу порівняння і групування.
- •2 Факторний аналіз і резерви зростання доходу
- •1. Характеристика економіко - математичних і соціальних методів економічного аналізу.
- •2. Завдання і методика аналізу доходу
- •1. Методика розрахунку індексів і характеристика співставлених показників
- •2. Організація з/пл, оцінка коштів під-ва, які направляються на споживання.
- •3. Задача
- •Традиційні методи економічного аналізу.
- •3.Метод середніх величин:
- •7.Моделювання
- •Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу прибутку і рентабельності.
- •1.Характеристика предмету і принципів економічного аналізу
- •2. Завдання аналізу виробничих запасів і оцінка ефективності їх використання.
- •1 Оргаеізація і етапи економічного аналізу
- •40. Оцінка ефективності вик ористання основних фондів
- •Класифікація видів економічного аналізу
- •2.Економічна характеристика собівартостіпродукції і валовихвитрат як фактору прибутковостіпідприємства
- •3.Задача
- •1.Значення економічного аналізу.
- •2.Завдання і методологічні основи аналізу собівартості продукції.
- •3.Задача
1 Оргаеізація і етапи економічного аналізу
Для забезпечення ефективності аналітичної роботи її потрібно добре продумати, спланувати й організувати.
При здійсненні аналізу діяльності підприємств і об'єднань виділяють три етапи роботи.
Перший етап (підготовчий) включає в себе роботи організаційного характеру, що гарантують достатню глибину й оперативність аналізу
• Розробка плану та програми аналітичної роботи.
• Вибір і визначення загального стану об’єкта аналізу.
• Формування цілей та завдань аналізу і напрямків використання його результатів.
• Розробка системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об’єкт аналізу.
• Розподіл роботи між аналітиками.
• Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем.
• Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень.
• Визначення конкретних виконавців та розподіл обов’язків між ними, а також інші організаційні питання.
другий - основний етап - це власне аналітичні роботи
• Збирання та опрацьовування необхідної інформації.
• Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.
• Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин.
• Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників.
• Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.
на третьому (підсумковому) етапі узагальнюють і оформлюють результати аналізу, а також розробляють пропозиції щодо їх реалізації.
• Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу.
• Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформляються у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім’я керівника підприємства або особи, за доручення якої проводився аналіз.
• Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за виконанням заходів слід встановити дійовий повсякденний контроль).
• Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.
• Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що їх було висунуто за результатами аналізу.
У процесі аналітичної роботи окремі складові названих етапів можуть повторюватися. Така ситуація стає можливою, наприклад, тоді, коли на якомусь із етапів дослідження виникає необхідність розширити факторне поле аналізу, що потребує нової допоміжної роботи.
Зрозуміло, що межі етапів мають певною мірою умовний характер і є дуже рухливими: за рахунок інтенсифікації робіт на одному з етапів відбувається скорочення на якомусь іншому і т. п. Отже, головним завданням такої поетапної регламентації економічного аналізу є забезпечення дійового поточного контролю за дотриманням якості аналітичної роботи і термінів її виконання.