- •Тема 1. Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Поняття небезпеки, безпеки, безпеки життєдіяльності, національної безпеки.
- •Поняття ризику, аварії, катастрофи, надзвичайної ситуації і надзвичайного стану.
- •Потенційні, перманентні і тотальні небезпеки.
- •5.Граничнодопустимий рівень негативного чинника (гдр)
- •Структура негативних чинників: прості, складні і похідні.
- •5. Походження негативних чинників: активні, пасивні і пасивно-активні.
- •6.Природа дії негативних чинників: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
- •7.Аксіома про потенційну небезпеку. Людина в системі «людина-машина-середовище життєдіяльності».
- •13.Сучасні проблеми забезпечення життєдіяльності в нормальних умовах середовища проживання.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Класифікація природних небезпечних явищ за місцем локалізації.
- •Землетруси. Правила безпеки під час землетрусу.
- •Буревії. Правила безпеки під час буревію.
- •Блискавка. Правила безпеки під час блискавки.
- •Природні пожежі. Правила безпеки під час природної пожежі.
- •Біологічні небезпеки
- •Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області.
- •Тема 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 8. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •Оцінка стану постраждалого під час нещасних випадків.
- •Ознаки клінічної та біологічної смерті.
- •4. Правила виконання серцево-легеневої реанімації для осіб різного віку.
- •5.Причини і ознаки при непритомності, допомога.
- •7.Причини асфіксії, допомога.
- •11.Ознаки та допомога при травмах черевної порожнини і внутрішніх кровотечах.
- •12.Ознаки та допомога при вивихах і переломах. Перша допомога при вивихах
- •13.Основні способи іммобілізації потерпілого при різних видах травм.
- •14.Допомога при ураженнях електричним струмом.
- •16.Хімічні опіки та їх нейтралізація.
- •17.Допомога при потраплянні невідомої речовини в організм людини.
- •18Допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •19.Допомога при харчових отруєннях.
- •20.Ознаки та допомога при укусах небезпечних тварин, отруйних змій, комах.
14.Допомога при ураженнях електричним струмом.
знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);
- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;
- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку
- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;
- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)
- викличте швидку допомогу.
15.Небезпека термічних опіків і допомога при них. Опік - пошкодження тканин організму, викликане дією високої температури або дією деяких хімічних речовин ( лугів, кислот, солей важких металів та ін.) Розрізняють 4 ступені опіку:
1почервоніння шкіри,
2утворення пухирів,
3омертвіння всієї товщі шкіри,
4обвуглювання тканин.
При опіках І і ІІ ст. слід негайно покласти на уражене місце вологу прохолодну "примочку", (змочену водою, слабким розчином марганцевокислого калію). Ні в якому разі не використовувати примочку зі спиртом, горілкою, одеколоном! Антисептик (або чиста вода) має бути прохолодним (ні в якому разі не льодяними). Після промивання можна застосувати пантенол, левіан, диоксизоль, та забинтувати уражене місце або прикрити серветками. Дати випити постраждалій людині знеболюючі (анальгін, солподеїн, кетанов, нурофен та інш., пам`ятайте, таблетовані препарати діють із затримкою приблизно 30 хвилин).
Заборонено обпечену ділянку змащувати салом, маслом, олією, яйєчним білком чи жовтком, кефіром, та подібними речовиннами (жири, масла, барвники(зеленка,..)). Також комбустіологи категорично проти (при ПМД) застосування інших лікувальних мазей, особливо водонерозчинних.
При ІІІ-IV ст. на уражені місця накладають стерильні вологі пов'язки з антисептиком. Обов`язкове введення адекватної дози знеболюючих. Необхідно якомога швидше транспортувати такого постраждалого в медичний заклад (лікарня), де є комбустіологічне (опікове) відділення. При можливості, дуже добре дати постраждалому випити багато (500-1000 мл) рідини (вода, полівалентні сольові комбіновані розчини (регідрон, поляризуюча суміш, 2% водний розчин соди).
16.Хімічні опіки та їх нейтралізація.
Хімічний опік - Пошкодження тканин організму, викликане дією деяких хімічних речовин (лугів, кислот, солей важких металів та ін.)
Перша допомога при хімічних опіках передбачає можливе раннє припинення дії хімічної речовини і зниження його концентрації. Для цього необхідно якнайшвидше розпочати промивання ураженої поверхні проточною водою і проводити його протягом 10-15 хв і більше в тих випадках, якщо допомогу надають із запізненням. Винятком є хімічні опіки, при яких контакт агресивного речовини з водою протипоказаний внаслідок виникнення екзотермічної реакції. Алюміній і його органічні сполуки (діетілалюмінійгідріт, тріетілалюміній тощо) при з'єднанні з водою спалахують.
При попаданні води в концентровану сірчану кислоту і негашене вапно відбувається реакція з виділенням тепла, що може привести до додаткового термічного пошкодження. Після промивання водою необхідно нейтралізувати залишки хімічних речовин, так як деяка частина цих речовин проникає в глиб тканин навіть при струменевому зрошенні їх водою.
Подальше спільне і місцеве лікування хімічних опіків принципово не відрізняється від лікування термічних опіків, але при цьому необхідно враховувати їх токсичний вплив на внутрішні органи. Так, наприклад, фосфор та його сполуки, пікринова кислота володіють нефротоксичними властивостями, таніновая кислота викликає ураження печінки.