- •Тема 1. Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Поняття небезпеки, безпеки, безпеки життєдіяльності, національної безпеки.
- •Поняття ризику, аварії, катастрофи, надзвичайної ситуації і надзвичайного стану.
- •Потенційні, перманентні і тотальні небезпеки.
- •5.Граничнодопустимий рівень негативного чинника (гдр)
- •Структура негативних чинників: прості, складні і похідні.
- •5. Походження негативних чинників: активні, пасивні і пасивно-активні.
- •6.Природа дії негативних чинників: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
- •7.Аксіома про потенційну небезпеку. Людина в системі «людина-машина-середовище життєдіяльності».
- •13.Сучасні проблеми забезпечення життєдіяльності в нормальних умовах середовища проживання.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Класифікація природних небезпечних явищ за місцем локалізації.
- •Землетруси. Правила безпеки під час землетрусу.
- •Буревії. Правила безпеки під час буревію.
- •Блискавка. Правила безпеки під час блискавки.
- •Природні пожежі. Правила безпеки під час природної пожежі.
- •Біологічні небезпеки
- •Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області.
- •Тема 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 8. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •Оцінка стану постраждалого під час нещасних випадків.
- •Ознаки клінічної та біологічної смерті.
- •4. Правила виконання серцево-легеневої реанімації для осіб різного віку.
- •5.Причини і ознаки при непритомності, допомога.
- •7.Причини асфіксії, допомога.
- •11.Ознаки та допомога при травмах черевної порожнини і внутрішніх кровотечах.
- •12.Ознаки та допомога при вивихах і переломах. Перша допомога при вивихах
- •13.Основні способи іммобілізації потерпілого при різних видах травм.
- •14.Допомога при ураженнях електричним струмом.
- •16.Хімічні опіки та їх нейтралізація.
- •17.Допомога при потраплянні невідомої речовини в організм людини.
- •18Допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •19.Допомога при харчових отруєннях.
- •20.Ознаки та допомога при укусах небезпечних тварин, отруйних змій, комах.
Тема 8. Невідкладна допомога при нещасних випадках
Послідовність дії під час надання невідкладної долікарської допомоги.
Усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнення від дії електричного струму, винесення з отруєної атмосфери, загашення одягу, що палає, витягання з води тощо).
Оцінити стан потерпілого, визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його порятунку.
Виконати необхідні для рятування потерпілого дії в порядку терміновості, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку тощо.
Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.
Викликати швидку медичну допомогу або лікаря або ж організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.
Оцінка стану постраждалого під час нещасних випадків.
Ознаки клінічної та біологічної смерті.
Основні ознаки клінічної смерті:
- відсутність пульсації над магістральними артеріями (сонною та стегновою),
- стійке розширення зіниць з відсутністю фотореакції,
- відсутність самостійного дихання. Допоміжні ознаки:
-зміна забарвлення шкіри (мертвотно-сіра чи синюшна),
- відсутність притомності,
- відсутність рефлексів та втрата м'язового тонусу.
Якщо вчасно не застосувати методи оживлення, то після клінічпої смерті наступає біологічна смерть, для якої характерне незворотнє порушення процесу обміну речовин. Біологічна смерть є остаточною і з цього стану повернутись до нормального стану є неможливо.
4. Правила виконання серцево-легеневої реанімації для осіб різного віку.
Основні реанімаційні заходи (ОРЗ) або неспецифічна реанімація. Проводиться незалежно від причини зупинки кровообігу і включає в себе підтримку кровообігу (зовнішній масаж серця з частотою 80-100 компресії в хвилину слід виробляти, поклавши хворого на тверду поверхню), а також забезпечення прохідності дихальних шляхів і достатнього рівня вентиляції легенів (штучна вентиляція легенів - 12 вдихів за хвилину методами «рот у рот», «рот у ніс» або з допомогою дихального мішка). Починати реанімацію слід зі вдиху, а потім, в тому випадку якщо реанімацію проводить одна людина, здійснювати 12-15 компресії на 2 вдиху, якщо ж дві людини - 5 компресії на один вдих. Імовірність збереження життя пацієнта в разі зупинки кровообігу обернено пропорційна часу, який пройшов до моменту початку реанімаційних заходів.
5.Причини і ознаки при непритомності, допомога.
Фізіологічними причинами непритомності можуть бути порушення роботи серця, хронічне захворювання легенів, поширене серед курців, цукровий та серцево-судинна недостатність та інші захворювання.
Напад втрати свідомості викликається тим, що звужується кровотік до головного мозку. Такому хворому потрібно терміново надати допомогу. Тому хворого потрібно укласти так, щоб його ноги знаходилися вище тулуба. Відчиніть двері, послабити комір, щоб він не утруднював вільне дихання. Дати понюхати нашатирний спирт, але тільки дуже обережно, щоб він не зміг потрапити на слизові оболонки і не викликав би опік. Окропити обличчя водою. Якщо протягом декількох хвилин хворий не приходить до тями, потрібно терміново викликати «швидку допомогу».
6.Невідкладна допомога при травмах голови і ураженнях головного мозку.
Штучне дихання способом "із рота в рот" чи "із рота в ніс" роблять тільки після ретельного очищення дихальних шляхів, інакше може виникнути закупорка трахеї і бронхів сторонніми тілами.
При масивних кровотечах з ран голови хворому накладають пов'язку, що давить, транспортують на носилках з піднятим узголів'ям у лікарню.
Ніколи не слід витягати з рани кісткові уламки і сторонні тіла, тому що ці маніпуляції нерідко супроводжуються рясною кровотечею.
При кровотечі з зовнішнього слухового проходу робиться його тампонаж. Уводити тампон глибоко в слуховий прохід не рекомендується, тому що можливо інфікувати рани.
При різких рухах потерпілого і судорожних припадках необхідно попередити западання кореня язика, переломи кісток. Для цього нижню щелепу потерпілого зрушують вперед, надавлюючи великими пальцями на її кути. Щоб уникнути ушкоджень кінцівок (під час судорог), їх обережно випрямляють та прибинтовують до носилок.
При черепно-мозковій травмі, коли мається перелом кінцівок, може розвитися травматичний шок, що характеризується важкими порушеннями діяльності центральної нервової системи, кровообігу, подиху, обміну речовин. Протишокова терапія повинна починатися відразу ж на місці події і продовжуватися при транспортуванні хворого.
Хворого із черепно-мозковою травмою варто транспортувати на твердих носилках, зафіксувавши на носилках голову і шию з підкладеними під них чи валиком надувним колом.