- •Тема 1. Категорії та поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Поняття небезпеки, безпеки, безпеки життєдіяльності, національної безпеки.
- •Поняття ризику, аварії, катастрофи, надзвичайної ситуації і надзвичайного стану.
- •Потенційні, перманентні і тотальні небезпеки.
- •5.Граничнодопустимий рівень негативного чинника (гдр)
- •Структура негативних чинників: прості, складні і похідні.
- •5. Походження негативних чинників: активні, пасивні і пасивно-активні.
- •6.Природа дії негативних чинників: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
- •7.Аксіома про потенційну небезпеку. Людина в системі «людина-машина-середовище життєдіяльності».
- •13.Сучасні проблеми забезпечення життєдіяльності в нормальних умовах середовища проживання.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Класифікація природних небезпечних явищ за місцем локалізації.
- •Землетруси. Правила безпеки під час землетрусу.
- •Буревії. Правила безпеки під час буревію.
- •Блискавка. Правила безпеки під час блискавки.
- •Природні пожежі. Правила безпеки під час природної пожежі.
- •Біологічні небезпеки
- •Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області.
- •Тема 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •Тема 8. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •Оцінка стану постраждалого під час нещасних випадків.
- •Ознаки клінічної та біологічної смерті.
- •4. Правила виконання серцево-легеневої реанімації для осіб різного віку.
- •5.Причини і ознаки при непритомності, допомога.
- •7.Причини асфіксії, допомога.
- •11.Ознаки та допомога при травмах черевної порожнини і внутрішніх кровотечах.
- •12.Ознаки та допомога при вивихах і переломах. Перша допомога при вивихах
- •13.Основні способи іммобілізації потерпілого при різних видах травм.
- •14.Допомога при ураженнях електричним струмом.
- •16.Хімічні опіки та їх нейтралізація.
- •17.Допомога при потраплянні невідомої речовини в організм людини.
- •18Допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •19.Допомога при харчових отруєннях.
- •20.Ознаки та допомога при укусах небезпечних тварин, отруйних змій, комах.
6.Природа дії негативних чинників: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
7.Аксіома про потенційну небезпеку. Людина в системі «людина-машина-середовище життєдіяльності».
Аналіз суспільної практичної діяльності дає підставу для твердження про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Потенц небезпека полягає в схованому, неявному характері прояви небезпек. Наприклад, ми не відчуваємо до визначеного моменту збільшення концентрації СО2 у повітрі. СО2 не має кольору, запаху і наростаня його концентрації проявляється появою утоми, млявості, зниженням працездатності.
Аналіз системи "людина-машина-середовище" проводить наука - ергономіка. Системи, які можуть функціонувати тільки з участю людини-оператора, називають ергастичними і всі елементи в ній тісно пов'язані. Такі системи набувають властивостей, які відсутні в окремих її елементах - це ефект системності, або синергізму, який зумовлений дією закону переходу кількісних відношень в якісні.Перед усім людина (Л) постійно взаємодіє з середовищем (С) -природним, побутовим, виробничим, соціальним, але і середовище обов'язково впливає на людину - формуються прямі (Пз) та зворотні (Зз) (або реактивні) зв'язки, за схемою:
8.Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек.
Таксономія небезпек – це їх класифікація і систематизація .
Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.
Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
9.Джерела походження небезпек: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані.
10.Види небезпек: бактеріологічна, біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна і екологічна, їх характеристики.
11.Надзвичайні ситуації природного, техногенного, соціально-політичного, військового характеру, їх критерії.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спору дах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
11.Рівні надзвичайних ситуацій: загальнодержавний, регіональний, місцевий, об’єктовий, їх критерії.
12.Об’єкт підвищеної небезпеки.
Об’єкт підвищеної небезпеки – це об’єкт на якому переробляються, використовуються і виробляються одна або декілька небезпечних речовин у кількості, що перевищує нормативно встановлені порогові маси.
