Відділ якості та охорони вод.

Відділ виконує дослідження з проблем комплексного і раціонального використання водних ресурсів, оцінки якості води водних об’єктів, охорони вод, відтворення поверхневих і підземних водних ресурсів та впровадження результатів досліджень у виробництво.

• Встановлення закономірностей зміни якості води в залежності від гідрологічних умов і водності річок; - Встановлення закономірностей розвитку гідрологічних явищ і процесів в природних і штучних водних об’єктах з врахуванням антропогенних впливів і сучасних тенденцій зміни клімату; - Розробка наукових та методологічних основ регулювання стоку і русел річок, оцінка рівнів паводкової небезпеки і ризику; дослідження, моделювання і прогнози динаміки руслових процесів в басейнах гірських та рівнинних річок.

• Здійснення моніторингу вод та аналіз інформації про їхній стан, виявлення основних причин (джерел) погіршення екологічного стану водних об’єктів, прогнозування змін гідрологічного режиму і екологічного стану водних об’єктів та розробляння науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення стійкості річкових екосистем; - Наукове обґрунтування проектних рішень та перевірка передбачених проектами заходів на зрошувальних і обводнювальних системах, водосховищах і каналах, що запобігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозії ґрунтів, а також забрудненню поверхневих та підземних вод;

4. Інститут «Укрводпроект»

Інститут було засновано у 1936 р. В червні 1953 р. перейменовано в «Укрдіпроводгосп». За період з 1953 по 1959 рік за проектами інституту було побудовано в Україні зрошувальні системи на площі 99,8 тис. га; осушувальні системи на площі 139,2 тис. га.

В період з 1960 по 1965 рік інститут розробив проекти таких крупних меліоративних систем, як Північно-Кримська, Каховська, Бортницька, Татарбунарська, Трубізька та ін.

З грудня 1965 р. інститут переходить у підпорядкування створеному Міністерству меліорації та водного господарства УРСР, розширюється, створюються його філії у 14 областях України, експедиційні загони.

Продовжується проектування зрошувальних та осушувальних систем. Зокрема, з 1965 по 1970 рр. було розроблено проекти Північно-Рогачицької, Червонознам’янської, Південно-Бузької, Берегівської систем, каналів Дніпро-Донбас, Північно-Кримського та ін.

Було створено Схеми комплексного використання водних ресурсів річок Дунай, Західний Буг, Горинь, розроблено гідровузли водосховищ Криму.

З 1962 р. інститут виконує розробку гідровузлів за кордоном (Алжир, Туніс).

В другій половині 70-х років інститут виконує розробку техніко-економічного обґрунтування перекриття Дніпро-Бузького лиману, розробляє технічний проект каналу Дунай-Дніпро, схеми комплексного використання річок Дністра, Південного Бугу, Тиси, Десни.

Після аварії на Чорнобильській АЕС інститут виконав значний обсяг робіт по ліквідації наслідків аварії – розробив проекти водозабірних споруд, захисних споруд на річках Дніпро та Прип’ять.

В 1997 р. інститут реорганізовано в ВАТ «Укрводпроект», що є правонаступником інституту «Укрдіпроводгосп».