Фотоперіодизм

Одним із факторів, що змінюються найбільш точно і регулярно, є тривалість світлового дня, ритм чергування світлового і темнового періодів доби. Саме цей фа4тор служить більшості живих організмів для орієнтації в порі року.

Реакція організмів на сезонні зміни тривалості дня дістала назву ф о т о п е р і о д и з м у. Його прояв залежить не від інтенсивності освітлення, а лише від ритму чергування темнового і світлового періодів доби.

Щоб підготуватись до несприятливих умов чи навпаки до інтенсивної діяльності , організму потрібен значний час, а здатність реагувати на зміну тривалості дня забезпечує завчасні перебудови організму і підігнаність циклу до сезонних змін умов.

Розрізняють два типи фотоперіодичної реакції: короткоденний і довгоденний.

Відомо, що тривалість світлового дня, крім пори року, залежить від географічної місцевості.

Короткоденні види живуть і ростуть переважно у низьких широтах, а довгоденні – у помірних і високих. Отже, тип фотоперіодизму – це екологічна, а не систематична особливість виду.

У довгоденних рослин і тварин дні, що збільшуються навесні і раннім літом, стимулюють процеси росту і підготовку до розмноження.

Фотоперіодизм рослин і тварин – спадково закріплена, генетично зумовлена властивість.

Д ля практичних цілей тривалість світлового дня змінюють при вирощуванні культур у закритому ґрунті; керуючи тривалістю освітлення, збільшують несучість курей, регулюють розмноження хутрових звірів.

4. Популяції Основні особливості популяцій.

Популяція (лат. "популюс" – народ, населення, термін запозичений в 1903 р. у демографії Іогансеном). Екологічну популяцію, таким чином, можна визначити як населення одного виду на певній території.

Популяція – це сукупність особин одного виду, здатна до самовідновлення і відмежована від інших аналогічних сукупностей цього ж виду екологічними чи біологічними бар’єрами, що ускладнює обмін генетичною інформацією.

Критерії виділення популяцій:

а) наявність ареалу і відповідної множини;

б) можливість самовідновлення;

в) можливість обміну генетичним матеріалом у групі;

г) наявність і характер бар’єрів.

Популяції як групові об’єднання мають ряд специфічних властивостей, не характерних кожній окремо взятій особині.

1. Чисельність – загальна кількість особин на виділеній території.

2. Щільність популяції – середнє число особин на одиницю площі або обсягу простору, який займає популяція, або маса членів популяції в одиниці простору.

3. Народжуваність та імміграція – кількість нових особин, що з’явилися за одиницю часу внаслідок розмноження та проникнення з інших популяцій.

4. Смертність та еміграція – показник, що визначає кількість особин у популяції, котрі загинули або емігрували з даної популяції за одиницю часу.

5. Приріст популяції – різниця між народжуваністю і імміграцією та смертністю і імміграцією. Приріст може бути як позитивний, так і негативний.

6. Темп росту – середній приріст за одиницю часу.

Класифікація популяцій.

В. Н. Беклемішев в залежності від взаємодії популяцій з середовищем виділив такі їх види:

1. Незалежні популяції – такі, що мають достатньо високий потенціал розмноження, завдяки чому постійно відновлюються втрати особин без надходження їх ззовні, тобто без імміграції.

2. Напівзалежні популяції. Вони можуть існувати тільки при розмноженні власних особин при низькій їх чисельності. Надходження особин ззовні виразно впливає на поліпшення стану популяцій.

3. Залежні популяції. У них народжуваність не компенсує втрат. Такі популяції існують лише за умови надходження особин із сусідньої популяції.

4. Псевдопопуляції. Вони поширені там, де група особин не має змоги розмножуватись у даному місці. Такі популяції утворюються внаслідок міграцій особин із сусідніх популяцій.

5. Періодичні популяції – періодично виникають за межами поширення виду, або в біотопах, які ще не повністю заселені. Поява їх пов’язана з періодичним виникненням сприятливих умов. З погіршенням умов середовища такі популяції зникають.

6. Геміпопуляції – стан популяції, коли диференціюються потреби на різних фазах життєвого циклу у певного виду (фази розвитку комах).