Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екологія,31-Б, 41-Б.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
569 Кб
Скачать
☆

5. Методи прикладної екології:

а) створення геоінформаційних систем і технологій для розв’язання екологічних питань різних масштабів і в різних сферах діяльності;

б) комплексний еколого-економічний аналіз стану різних об’єктів, територій, галузей виробництва;

в) геоекологічні методи дослідження, геоекологічний моніторинг з метою зменшення негативного впливу забрудників на довкілля;

г) технологічні методи екологізації різних виробництв з метою зменшення їх негативного впливу на довкілля;

д) медико-екологічні методи вивчення впливу різних чинників на здоров’я людей;

е) методи екологічного контролю стану довкілля: екологічна експертиза, екологічний аудит, екологічна паспортизація.

Основні закони екології.

Американський еколог Б. Коммонер у 1974 р. дуже вдало сформулював свої чотири закони, які, по суті, об’єднують і собі по кілька найважливіших закономірностей і екологічних особливостей природи. Це, радше, екологічні аксіоми:

Перша аксіома: "Все пов’язано з усім" про всезагальний зв’язок речей і явищ в природі і людському суспільстві. І природа, і суспільство перебувають в єдиній мережі системних взаємозв’язків. Наприклад, все живе на Землі залежить від єдиного потоку сонячної енергії, від його ритмів. Глобальні кругообіги речовин, вітри, океанічні течії, міграції птахів і риб, переноси насіння і спор, діяльність людини – все це зв’язує простір, віддалені екосистеми і надає біосфері цілісності.

  1. Друга аксіома: "Все повинно кудись діватись" про закони збереження у природі. На відміну від людського виробництва, у природі не буває сміття. Опале листя, екскременти, трупи тварин стають їжею для інших організмів – комах, бактерій, грибів, червів – розкладаються ними до простих з’єднань і знову вживаються рослинами. В біосфері завжди спостерігається кількісний баланс швидкостей синтезу живої речовини та її розкладання, що свідчить про високий ступінь замкненості колообігу речовини у біосфері.

Третя аксіома: "Ніщо не дається задарма" (або "за будь-які втручання і збитки природі треба платити" або "природа за все віддячить") вказує на те, якою ціною дістається людству науково технічний прогрес.

Четверта аксіома: "Природа знає краще". Свідчить про незрівнянні переваги природних конструкцій над людськими. Все , створене природою, пройшло надзвичайно жорсткий конкурс на місце в біосфері впродовж тисяч і мільйонів років природного добору та адаптацій. При цьому головним критерієм добору була вписаність у глобальний біотичний колообіг, збільшення його ефективності, заповнення всіх екологічних ніш. Кожен біологічний вид, що порушував цей закон, еволюція рано чи пізно безжально зменшувала, знаходячи організми – замісники. Людська цивілізація дуже швидко і грубо порушує замкненість біотичного кругообігу, і це не може залишитись безкарним.

2. Екологічні фактори.

С е р е д о в и щ е і с н у в а н н я ж и в и х о р г а н і з м і в.

С е р е д о в и щ е і с н у в а н н я – це та частина природи, яка оточує живий організм і з якою він безпосередньо взаємодіє.

На нашій планеті живі організми освоїли 5 основних середовищ існування, які дуже відрізняються один від одного специфікою своїх умов:

  • водне;

  • наземне;

  • повітряне;

  • ґрунтове;

  • живі організми.

Водне середовище існування

Вода як середовище життя має ряд специфічних властивостей, таких, як велика густина, надзвичайні перепади тиску, порівняно малий вміст кисню, сильне поглинання сонячного проміння та ін. Водойми й окремі ділянки їх різняться, окрім того, сольовим режимом, швидкістю горизонтальних переміщень (течій), вмістом завислих часток. Для життя придонних організмів мають значення властивості ґрунту, режим розкладання органічних решток… Тому поряд з адаптаціями до загальних властивостей водного середовища його мешканці повинні бути пристосовані і до окремих умов. Мешканці водного середовища мають в екології загальну назву гідробіонтів. Вони населяють Світовий океан, континентальні водойми і підземні води. У будь-якій водоймі можна виділити різні за умовами зони.

Адаптації гідробіонтів.

Способи орієнтації тварин у водному середовищі різноманітні.

Життя в постійних сутінках або в темряві надзвичайно обмежує можливості зорової орієнтації гідробіонтів. У зв’язку з швидким згасанням світлових променів у воді навіть тварини з добре розвиненими органами зору орієнтуються з допомогою їх лише на близькій відстані.

Звук поширюється у воді швидше, ніж у повітрі. Орієнтація на звук розвинена у гідробіонтів у цілому краще, ніж зорова. Ряд гідробіонтів відшукує їжу й орієнтується за допомогою ехолокації – сприйняття відбитих звукових хвиль (китоподібні). Багато з них сприймають відбиті електричні імпульси, виробляючи при плаванні розряди різної частоти. Орієнтацією на глибині служить сприймання гідростатичного тиску (статоцисти, газові камери…)

Найдавніший спосіб орієнтації, властивий всім водяним тваринам, - сприйняття хімізму середовища. Хеморецептори багатьох гідробіонтів надзвичайно чутливі. У тисячокілометрових міграціях, які характерні для багатьох видів риб, вони орієнтуються в основному по запахах, з дивовижною точністю знаходячи місця нерестовищ або намулу.

Фільтрація як тип живлення.

Деяким гідробіонтам властивий особливий характер харчування – це відціжування завислих у воді часточок органічного походження і численних дрібних організмів.