Теорія держави та права україни

1. Роль теорії держави і права в системі юридичних наук.

Теорія держави і права — узагальнююча загальнотеоретична наука відносно інших юридичних наук, яка інтегрує їх досягнення.

Роль теорії держави і права як самостійної галузі наукового знання та місце в системі юридичних наук характеризуються тим, що вона є:

• загальною наукою, тобто призначена вивчати ті закономірності державно-правової дійсності, які "працюють" в усіх галузях юридичного знання;

• узагальнюючою наукою, тобто її висновки за своєю природою є інтегративними, це систематизовані знання, накопичені окремими юридичними науками;

• методологічною наукою, оскільки її висновки як загальнотеоретичні фундаментальні положення застосовуються під час вирішення конкретних питань у межах окремих юридичних наук.

2. Поняття і особливості методології теорії права і держави

Методологія теорії держави і права являє собою сукупність особливих прийомів, способів, засобів наукового пізнання дійсності. Якщо предмет науки показує, що вивчає наука, то метод - як, яким чином вона це робить.

В основі методології науки теорії держави і права лежить принцип об'єктивної істини, що ставить на чільне місце вироблення об'єктивно достовірного наукового знання. Вивчення держави і права будується з різних філософських, світоглядних та ідеологічних позицій.

Серед приватних методів теорії держави і права виділяються:

метод порівняльного правознавства - зіставлення державно-правових явищ різних спільнот (макросравненіе) або в рамках тільки однієї спільноти (мікросравненіе), виявлення загальних закономірностей і специфіки їх розвитку;

метод історичного правознавства - державно-правові явища розглядаються в динаміці, з моменту їх виникнення аж до теперішнього часу;

метод аналізу і синтезу - процеси уявного розкладання цілого на складові частини і возз'єднання цілого з частин, а також класифікація об'єктів дослідження;

соціологічний метод - спостереження, анкетування, статистичний аналіз, збір і математична обробка вихідних даних, наприклад, у правоохоронній сфері, державно-правовий експеримент;

формально-юридичний метод - дослідження та тлумачення нормативного матеріалу, текстів джерел права.

3. Поняття держави та її ознаки

держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами. До основних ознак держави відносять: - суверенітет; - територіальне розселення населення країни; - наявність апарату управління і примусу; - здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки; - здатність збирати податки, робити позики і давати кредити; - спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення. Суверенітет держави - це верховенство, самостійність, повнота, єдиність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах. Населення в державі розселене по всій її території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політично-територіальні одиниці. Політична влада держави, її суверенітет поширюється на всіх людей, що живуть на її території. Держава має спеціальний апарат - систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, поліція (міліція), виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації. Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права. Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій державного механізму, які не виробляють товарів і не надають платних послуг.