
- •1. Роль теорії держави і права в системі юридичних наук.
- •2. Поняття і особливості методології теорії права і держави
- •3. Поняття держави та її ознаки
- •4. Поняття і ознаки функцій держави
- •5. Поняття форми держави : зміст, основні складові, практичне значення
- •6. Форма правління: поняття, основні різновиди
- •7. Форма державного устрою: поняття, види
- •8. Форма державно-правового режиму (види)
- •10. Механізм держави: основні структурні елементи
- •12. Загальне праворозуміння : основні сучасні підходи.
- •13. Право: поняття і основні ознаки
- •14. Право та його функції. Соціальна цінність права
- •15. Поняття правової системи. Основні елементи
- •16. Система права та її елементи
- •17. Система законодавства (поняття, принципи)
- •18. Правові відносини: поняття, структура, зміст.
- •19. Юридичні факти: поняття та види.
- •21. Поняття джерела права їх співвідношення з поняттям форм права.
- •22. Принципи права та правова доктрина як специфічні джерела права.
- •23. Дія нормативних актів у часі, у просторі та за колом осіб
- •24. Поняття реалізації правових норм. Основні форми
- •26. Тлумачення: способи тлумачення нормативних актів
- •27. Поняття інтерпретаційно-правового акту, його ознаки
- •28. Застосування норм права як специфічна форма їх реалізації.
- •31. Методи та види правового регулювання.
- •32. Способи та типи правового регулювання
- •33. Правопорушення: поняття, види, склад.
- •34. Поняття юридичної відповідальності, її види та функції.
Теорія держави та права україни
1. Роль теорії держави і права в системі юридичних наук.
Теорія держави і права — узагальнююча загальнотеоретична наука відносно інших юридичних наук, яка інтегрує їх досягнення.
Роль теорії держави і права як самостійної галузі наукового знання та місце в системі юридичних наук характеризуються тим, що вона є:
• загальною наукою, тобто призначена вивчати ті закономірності державно-правової дійсності, які "працюють" в усіх галузях юридичного знання;
• узагальнюючою наукою, тобто її висновки за своєю природою є інтегративними, це систематизовані знання, накопичені окремими юридичними науками;
• методологічною наукою, оскільки її висновки як загальнотеоретичні фундаментальні положення застосовуються під час вирішення конкретних питань у межах окремих юридичних наук.
2. Поняття і особливості методології теорії права і держави
Методологія теорії держави і права являє собою сукупність особливих прийомів, способів, засобів наукового пізнання дійсності. Якщо предмет науки показує, що вивчає наука, то метод - як, яким чином вона це робить.
В основі методології науки теорії держави і права лежить принцип об'єктивної істини, що ставить на чільне місце вироблення об'єктивно достовірного наукового знання. Вивчення держави і права будується з різних філософських, світоглядних та ідеологічних позицій.
Серед приватних методів теорії держави і права виділяються:
метод порівняльного правознавства - зіставлення державно-правових явищ різних спільнот (макросравненіе) або в рамках тільки однієї спільноти (мікросравненіе), виявлення загальних закономірностей і специфіки їх розвитку;
метод історичного правознавства - державно-правові явища розглядаються в динаміці, з моменту їх виникнення аж до теперішнього часу;
метод аналізу і синтезу - процеси уявного розкладання цілого на складові частини і возз'єднання цілого з частин, а також класифікація об'єктів дослідження;
соціологічний метод - спостереження, анкетування, статистичний аналіз, збір і математична обробка вихідних даних, наприклад, у правоохоронній сфері, державно-правовий експеримент;
формально-юридичний метод - дослідження та тлумачення нормативного матеріалу, текстів джерел права.
3. Поняття держави та її ознаки
держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами. До основних ознак держави відносять: - суверенітет; - територіальне розселення населення країни; - наявність апарату управління і примусу; - здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки; - здатність збирати податки, робити позики і давати кредити; - спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення. Суверенітет держави - це верховенство, самостійність, повнота, єдиність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах. Населення в державі розселене по всій її території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політично-територіальні одиниці. Політична влада держави, її суверенітет поширюється на всіх людей, що живуть на її території. Держава має спеціальний апарат - систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, поліція (міліція), виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації. Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права. Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій державного механізму, які не виробляють товарів і не надають платних послуг.