3.1.17 Зенкування і підрізування торців

Таблиця 73 - Подача при зенкуванні і підрізуванні торців, мм/об

Діаметр обробки, мм	Оброблюваний матеріал
	Сталь, в до 60 кгс/мм2, мідь і латунь	Сталь в більше 60 кгс/мм2	Чавун, бронза і алюмінієві сплави
Подача на один оборот, мм
10 20 30 40 50 60	0,08-0,12 0,08-0,15 0,10-0,15 0,12-0,20 0,12-0,20 0,15-0,25	0,05-0,08 0,05-0,10 0,06-0,10 0,08-0,12 0,08-0,15 0,10-0,18	0,10-0,15 0,10-0,15 0,12-0,20 0,15-0,25 0,15-0,25 0,20-0,30

Таблиця 74 - Швидкості різання при зенкуванні і цекуванні інструментом із сталі Р9, м/хв

Оброблюваний матеріал	Сталь, в до кгс/мм2, мідь і латунь	Сталь в, зверху кгс/мм2	Алюмінієві сплави	Чавун і бронза
	Робота з охолоджуванням			Робота без охолоджування
Швидкість різання, м/хв	10-18	7-12	40-60	12-25

Примітка: При роботі інструментами із сталі 9ХС швидкості різання умножають на коефіцієнт 0,6-0,7, а при роботі інструментами з вуглецевої сталі – на коефіцієнт 0,5.

3.1.18 Нарізування різі мітчиками

Швидкість різання визначають по таблиці 46, величини врізання і перебігу при нарізуванні різь по таблиці 47.

3.1.19 Розточування

Подачу при розточуванні визначають по таблиці 31, швидкість різання різь по таблиці 32, величини врізання і перебігу – по таблиці 19.

3.2 Нормування стругальних робіт

Порядок встановлення різання такий ж як і на інших верстатних роботах:

а) визначають глибину різання, знаючи припуск на обробку

t = h – h1 мм (30)

де: h – висота поверхні деталі до обробки, мм;

h1 _– висота поверхні деталі після обробки за один прохід, мм.

Практично глибина різання при струганні складає 0,15-8,00 мм, при додаванні пазів – 0,15-0,1 мм.

б) визначає подачу, при цьому чорнова подача не повинна бути більшее глибини різання. Її встановлюють по таблиці 75, подачу при чистовому встановлюють по таблиці 76.

Таблиця 75 - Подача при чорновому струганні S мм/дв.хід

Глибина різання не більше, мм	3	5	8
Подача в мм на подвійний хід	3,5	2,3	1-5,2,5

Таблиця 76 - Подача при чистовому струганні площин і довбанні мм/дв. хід

Оброблюваний матеріал	Характер обробки
	Rz 40	Rz 20	2.5
Сталь Чавун	0,6-0,7 0,6-0,7	0,3-0,5 0,4-0,65	0,14-0,25 0,20-0,35

в) швидкість різання обирають залежно від глибини різання

по таблиці 77.

Таблиця 77 - Швидкість різання при струганні і довбанні стали

в = 50-65 кгс/мм² (різець із сталі Р18)

Подача за подвійний хід, в мм	Швидкість різання м/мм при глибині різання, мм
	1	2	3	5	8	10
0,2 0,4 0,6 1 1,5 2	50 41 37 32 - -	45 37 33 28 24 22	42 35 31 27 23 21	39 32 29 24 20 19	36 30 29 22 18 16	35 29 26 21 17 15

Знайдену швидкість різання коректують поправочними коефіцієнтами для заданих умов обробки, які вказані в таблицях 78, 79 і 80.

Таблиця 78 - Поправочні коефіцієнти на швидкість різання, що враховують

оброблюваний матеріал – Км

Сталь, в кгс/мм2			Чавун, НВ
40-50	50-65	65-75	120-160	160-200	Понад 200
1,24	1,0	0,84	0,82	0,65	0,48

Таблиця 79 - Поправочні коефіцієнти на швидкість різання,

що враховують матеріал різця – Кмр

Матеріал різця	Коефіцієнти
Р9 – Р18	1,0
У10А – У12А	0,5
Т15К6 (при обробці стали)	1,7
ВК6 (при обробці чавуну	2,8

Таблиця 80 - Поправочні коефіцієнти на швидкість різання в залежності

від характеру заготовки – Кх

Матеріал	Зварювальна кірка, сторонні включення	Листи, поковки, відливання	Прокат
Сталь	0,7	0,8	0,9
Чавун	0,5	0,75	-

Скоректовану швидкість різання визначають за формулою:

V_К = V_Т ^. Км ^. Кмр ^. Кх м/хв (31)

Де: V_Т - теоретична швидкість різання, прийнята по таблиці, м/хв

г) по скоректованій швидкості різання визначає число подвійних ходів різця в хвилину за формулою:

n_т = 1000 ^. V_К / Z (1 + m) дв.ходів/хв

Де: Z – розрахункова довжина ходу різця, мм;

n_т – теоретичне число подвійних ходів в хвилину;

m – відношення швидкості робочого ходу до швидкості холостого ходу,

звичайно це відношення складає 0,75, тому:

n_т = V_К / Z 570 подв. ходів/хв (32)

Розрахункова довжина ходу різця Z визначається за формулою:

Z = l + l₁ + l₂ мм

Де: l – довжина оброблюваної поверхні, мм;

l₁ – величина подовжнього врізання (таблиця 81), мм;

l₂ – величина подовжнього перебігу (таблиця 81), мм.

Таблиця 81 - Подовжнє врізання і перебіг, мм

Глибина різання, мм	Довжина оброблюваної поверхні, мм	l1 + l2 мм
До 2	До 100	35
2-4	101-200	50
4-6	201-300	60

Розрахункове число подвійних ходів в хвилину порівнюють з паспортними даними верстата і приймають найближче менше.

д) визначають фактичну швидкість різання:

V = Z n /570 м/хв (33)

Де: U – фактична швидкість різання, м/мін;

Z – розрахункова довжина ходу різця, мм;

n – число подвійних ходів в хвилину, прийняте по паспорту верстата.

Далі розраховують сумарну ширину обробки, в мм:

В = (В1+ В2) + Н мм

Де: В1– довжина бічного врізання різця (таблиця 82), мм;

В2 – довжина бічного сходу різця (таблиця 82), мм;

Н – ширина струганої поверхні, мм.

Таблиця 82 - Величина бічного врізання і сходу різця, мм (по ширині обробки)

Характер обробки	Глибина різання не більше, мм
	3	5	8	12	20
Обробка прохідними різцями	5	7	11	15	23

Після встановлення режиму різання (глибини різання і швидкості різання) переходить до розрахунку основного часу за формулою:

t = B i /n S хв. (34)

де: B – сумарна ширина струганої поверхні, мм;

n - число подвійних ходів повзуна (або стовбура) в хвилину;

S – подача інструменту, мм/подвійний хід;

i – число проходів.

Допоміжний час визначають по таблицях 83 і 84.

Таблиця 83 - Допоміжний час на установку і зняття деталі

при обробці на поперечно-стругальних верстатах, хв.

Спосіб установки деталі	Характер вивіряння	Маса деталі не більше, кг
		3	5	10	30	50
У лещатах з гвинтовим затиском	Без вивіряння З вивірянням по розмітці	0,30 0,87	0,32 0,97	0,40 1,30	0,5 1,5	- -
У лещатах з пневматич. затиском	Без вивіряння З вивірянням по розмітці	0,20 0,82	0,23 0,90	0,33 1,25	0,38 1,4	- -
На косинці з кріпл. болтами і планками	Без вивіряння З вивірянням по розмітці	- -	2,15 2,00	2,80 3,00	4,6 4,8	5,2 5,3
На столі з кріпл. болтами і планками	Без вивіряння З вивірянням по розмітці	0,70 1,85	0,80 2,05	1,00 2,60	1,9 3,5	2,3 4,6
Збоку столу з кріпл. болтами і планками	Без вивіряння З вивірянням по розмітці	0,80 1,45	1,05 2,15	1,30 2,85	2,4 4,4	2,9 4,9

Таблиця 84 - Допоміжний час, пов'язаний з проходом

Найменування проходів	Час на один прохід,
Перший прохід по 8,9 квалітетам	0,85
Перший прохід по 11,12 квалітетам	0,65
Подальші проходи	0,25

Остаточно-допоміжний час визначають за формулою 24.

Додатковий час складає 9% від оперативного і визначається за формулою 1.

Підготовчо-завершальний час визначають по таблиці 85.

Штучний час визначають за формулою 3, норму калькуляційного часу – за формулою 5.

Таблиця 85 - Підготовчо-завершальний час при обробці

на поперечно-будівельних верстатах, хв..

Спосіб установки деталі	Час, хв.
У лещатах з гвинтовим затиском	10
У лещатах з пневматичним затиском	8
На косинці з кріпленням болтами і планками	16
На столі з кріпленням болтами і планками	14
Збоку столу з кріпленням болтами і планками	19