Установлення влади п. Скоропадського

• Березень—квітень 1918 р. Поширення руху заможних селян роти аграрної політики УЦР. З'їзди землевласників у Лубнах (25 березня 1918 р.) та Харкові (6—17 квітня 1918 р.).

• Квітень 1918р. Створення в Києві Української Народної Громади, яка вступила в переговори з німецьким коман­дуванням про зміну влади в Україні шляхом перевороту.

• 26 Квітня 1918 р. Санкціонування німецьким імператором Вільгельмом II зміни влади в Україні.

• 26 —27 квітня 1918р. Роззброєння Синьожупанної дивізії.

• 28 квітня 1918 р. Під час засідання УЦР німецькі солдати заарештували двох міністрів.

• 29 квітня 1918 р. Проведення хліборобського конгресу, на який зібралося 6432 уповноважені представники від вось­ми губерній. Усього в його роботі брали участь 8 тис. деле­гатів, переважно селяни. Конгрес засудив аграрну політику УЦР і обрав П. Скоропадського гетьманом України. Того ж дня в соборі Св. Софії єпископ Никодим миропомазав гетьмана, а на Софійській площі відправив молебень. Тим часом віддані гетьману війська захопили всі урядові будинки в Києві та розігнали УЦР.

Павло Скоропадський (1873—1945) — воєнний, держав­ний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Брав участь у російсько-японській війні (1904—1905), де здобув чин полковника й отримав у нагороду золоту георгіївську зброю.

У роки Першої світової війни дослужився до чина генерал-лейтенанта, командував 34-м корпусом на Волині. Після революції 1917 р. став командуючим 1-го українізованого корпусу російської армії. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва Скоропадського було обрано гетьманом Вільного козацтва. Хоча Скоропадський не брав участі в українському русі, революційні події вплинули на його погляди, він став при­хильником ідеї відновлення Української держави, ство­рення українського війська. Проте в генерала не склалися відносини з УЦР, лідери якої були противниками ідеї ство­рення регулярної армії. 25 грудня 1917 р. П. Скоропадський подав у відставку. У березні 1918 р. він заснував Україн­ську громаду, яка стала центром об'єднання всіх консерва­тивних сил, які були проти соціально-економічних експе­риментів УЦР. За їх допомогою та підтримкою німецького командування Скоропадський здійснив переворот і став гетьманом проголошеної Української Держави. Проте за дев'ять місяців свого правління він не зумів створити міц­ну опору своєму режиму, який був повалений у результа­ті повстання, організованого Директорією. Опинившись в еміграції, Скоропадський жив у Німеччині. Загинув у 1945 р., потрапивши під бомбардування.

Закон про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.) Основні положення

Декларувалося, що влада гетьмана є тимчасовою до об­рання і початку роботи Сейму.

Закріплювалися виняткові повноваження гетьмана: одноосібно затверджував склад Ради Міністрів та її Голову, а також інших урядовців; був головнокомандуючим (Верховний воєвода) української армії і флоту; визначав зовнішньополітичну лінію; оголошував окремі райони на воєнному, облоговому або надзвичайному стані; мав права помилування, засудження, пом'якшення міри покарання, звільнення від судової відповідальності; усі накази або розпорядження гетьмана мали закріплюва­тися Головою уряду або відповідним міністром. Проголошувалися права й обов'язки козаків і громадян, а саме:захист батьківщини; сплата податків, відбуття повинностей; гарантованість прав і свобод законом; проголошувались права на недоторканність особи, житла, свобода пересування і вільного місця проживання, непо­рушність права на приватну власність, свобода зборів, об'єднань, слова та інше в межах законів. Визначалися права і повноваження Ради Міністрів. Визначалися структура і компетенція судової влади.