
- •Тема: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •Брестський мир та унр
- •Умови Брестського миру між унр і країнам Четверного союзу Основні положення
- •Результати і наслідки
- •Політика уцр у січні—квітні 1918 р.
- •Причини падіння уцр і встановлення влади гетьмана п. Скоропадського
- •Домовленості між п. Скоропадським (Українською Народною Громадою) і німецько-австрійським командуванням в Україні
- •Установлення влади п. Скоропадського
- •Закон про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.) Основні положення
- •Внутрішня політика гетьмана п. Скоропадського Промисловість
- •Сільське господарство
- •Збройні сили
- •Національно-культурна політика
- •Зовнішня політика гетьмана п. Скоропадського
- •Директорія унр Український національний союз та створення Директорії
- •Трудовий конгрес (23—28 січня 1918 р.)
- •Зовнішня політика Директорії унр Мета зовнішньої політики Директорії
- •Шляхи реалізації
- •Внутрішня політика Директорії унр
- •Основні події Другої радянсько-української війни
- •Причини поразки Директорії
- •Акт Злуки унр та зунр (22 січня 1919 р.)
- •Причини поразки та історичне значення зунр Причини поразки
- •Історичне значення
- •Більшовицький режим в Україні в 1919 р.
- •Перший «зимовий похід» армії унр
- •Створення кп(б)у Основні підходи при створенні кп(6)у
- •Причини війни
- •Мета протиборчих сторін
- •Результати та наслідки
- •Ризький мир (18 березня 1921 р.)
- •Основні умови
- •Основні причини поразки Української революції і визвольних змагань
- •2,5 Тис. Делегатів, більшовиків - трохи більше 100.
- •Х арківський з'їзд рад
- •Склад народного секретаріату
- •IV універсал центральної ради. Передумови прийняття IV універсалу
- •IV універсал центральної ради
- •Історичне значення IV універсалу
- •"Закон про національну персональну автономію"
- •Наступ більшовицьких військ на київ
- •Збройне повстання у києві
- •Вступ військ муравйова до києва
- •Склад делегації центральної ради
- •П ричини поразки Центральної Ради
- •Українська гетьманська держава та павло скоропадський
- •Погляди павла скоропадського
- •Останні роки життя п. Скоропадського
- •Перші кроки гетьмана павла скоропадського
- •А грарна політика Павла Скоропадського
- •Становище у промисловості
- •Банківсько-фінансова система
- •Національно-культурна політика
- •Збройні сили української держави
- •Б оротьба проти гетьманського режиму
- •Склад директорії унр
- •Західно - українська народна республіка (зунр)
- •Повстання у львові
- •Утворення західно – української народної республіки
- •Аграрна реформа
- •Створення української галицької армії
- •Злука унр і зунр
- •Заколот отамана м. Григор'єва
- •Українські соціалістичні партії в 1918—1920 рр.
- •Р адянсько-польська війна та її наслідки для україни. Варшавська угода (між унр і польщею)
- •Ставлення до варшавської угоди
- •Н ота керзона
- •Ризький мир
- •Фактори, які впливали на розвиток української культури в 1917—1920 рр.
- •Освітня політика
- •Основні тенденції релігійного життя
- •Культура і духовне життя україни
- •Фактори, що стимулювали духовне життя суспільства
- •Вища школа
- •Література
- •Скульптура
- •Головні політичні сили національної революції
- •Причини поразки національно-визвольної боротьби українського народу
- •Наслідки національно-визвольної боротьби народу за незалежності
- •Історичне значення боротьби українського народу за незалежність
Установлення влади п. Скоропадського
Березень—квітень 1918 р. Поширення руху заможних селян роти аграрної політики УЦР. З'їзди землевласників у Лубнах (25 березня 1918 р.) та Харкові (6—17 квітня 1918 р.).
Квітень 1918р. Створення в Києві Української Народної Громади, яка вступила в переговори з німецьким командуванням про зміну влади в Україні шляхом перевороту.
26 Квітня 1918 р. Санкціонування німецьким імператором Вільгельмом II зміни влади в Україні.
26 —27 квітня 1918р. Роззброєння Синьожупанної дивізії.
28 квітня 1918 р. Під час засідання УЦР німецькі солдати заарештували двох міністрів.
29 квітня 1918 р. Проведення хліборобського конгресу, на який зібралося 6432 уповноважені представники від восьми губерній. Усього в його роботі брали участь 8 тис. делегатів, переважно селяни. Конгрес засудив аграрну політику УЦР і обрав П. Скоропадського гетьманом України. Того ж дня в соборі Св. Софії єпископ Никодим миропомазав гетьмана, а на Софійській площі відправив молебень. Тим часом віддані гетьману війська захопили всі урядові будинки в Києві та розігнали УЦР.
Павло Скоропадський (1873—1945) — воєнний, державний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Брав участь у російсько-японській війні (1904—1905), де здобув чин полковника й отримав у нагороду золоту георгіївську зброю.
У роки Першої світової війни дослужився до чина генерал-лейтенанта, командував 34-м корпусом на Волині. Після революції 1917 р. став командуючим 1-го українізованого корпусу російської армії. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва Скоропадського було обрано гетьманом Вільного козацтва. Хоча Скоропадський не брав участі в українському русі, революційні події вплинули на його погляди, він став прихильником ідеї відновлення Української держави, створення українського війська. Проте в генерала не склалися відносини з УЦР, лідери якої були противниками ідеї створення регулярної армії. 25 грудня 1917 р. П. Скоропадський подав у відставку. У березні 1918 р. він заснував Українську громаду, яка стала центром об'єднання всіх консервативних сил, які були проти соціально-економічних експериментів УЦР. За їх допомогою та підтримкою німецького командування Скоропадський здійснив переворот і став гетьманом проголошеної Української Держави. Проте за дев'ять місяців свого правління він не зумів створити міцну опору своєму режиму, який був повалений у результаті повстання, організованого Директорією. Опинившись в еміграції, Скоропадський жив у Німеччині. Загинув у 1945 р., потрапивши під бомбардування.
Закон про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.) Основні положення
Декларувалося, що влада гетьмана є тимчасовою до обрання і початку роботи Сейму.
Закріплювалися виняткові повноваження гетьмана: одноосібно затверджував склад Ради Міністрів та її Голову, а також інших урядовців; був головнокомандуючим (Верховний воєвода) української армії і флоту; визначав зовнішньополітичну лінію; оголошував окремі райони на воєнному, облоговому або надзвичайному стані; мав права помилування, засудження, пом'якшення міри покарання, звільнення від судової відповідальності; усі накази або розпорядження гетьмана мали закріплюватися Головою уряду або відповідним міністром. Проголошувалися права й обов'язки козаків і громадян, а саме:захист батьківщини; сплата податків, відбуття повинностей; гарантованість прав і свобод законом; проголошувались права на недоторканність особи, житла, свобода пересування і вільного місця проживання, непорушність права на приватну власність, свобода зборів, об'єднань, слова та інше в межах законів. Визначалися права і повноваження Ради Міністрів. Визначалися структура і компетенція судової влади.