
- •Тема: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •Брестський мир та унр
- •Умови Брестського миру між унр і країнам Четверного союзу Основні положення
- •Результати і наслідки
- •Політика уцр у січні—квітні 1918 р.
- •Причини падіння уцр і встановлення влади гетьмана п. Скоропадського
- •Домовленості між п. Скоропадським (Українською Народною Громадою) і німецько-австрійським командуванням в Україні
- •Установлення влади п. Скоропадського
- •Закон про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.) Основні положення
- •Внутрішня політика гетьмана п. Скоропадського Промисловість
- •Сільське господарство
- •Збройні сили
- •Національно-культурна політика
- •Зовнішня політика гетьмана п. Скоропадського
- •Директорія унр Український національний союз та створення Директорії
- •Трудовий конгрес (23—28 січня 1918 р.)
- •Зовнішня політика Директорії унр Мета зовнішньої політики Директорії
- •Шляхи реалізації
- •Внутрішня політика Директорії унр
- •Основні події Другої радянсько-української війни
- •Причини поразки Директорії
- •Акт Злуки унр та зунр (22 січня 1919 р.)
- •Причини поразки та історичне значення зунр Причини поразки
- •Історичне значення
- •Більшовицький режим в Україні в 1919 р.
- •Перший «зимовий похід» армії унр
- •Створення кп(б)у Основні підходи при створенні кп(6)у
- •Причини війни
- •Мета протиборчих сторін
- •Результати та наслідки
- •Ризький мир (18 березня 1921 р.)
- •Основні умови
- •Основні причини поразки Української революції і визвольних змагань
- •2,5 Тис. Делегатів, більшовиків - трохи більше 100.
- •Х арківський з'їзд рад
- •Склад народного секретаріату
- •IV універсал центральної ради. Передумови прийняття IV універсалу
- •IV універсал центральної ради
- •Історичне значення IV універсалу
- •"Закон про національну персональну автономію"
- •Наступ більшовицьких військ на київ
- •Збройне повстання у києві
- •Вступ військ муравйова до києва
- •Склад делегації центральної ради
- •П ричини поразки Центральної Ради
- •Українська гетьманська держава та павло скоропадський
- •Погляди павла скоропадського
- •Останні роки життя п. Скоропадського
- •Перші кроки гетьмана павла скоропадського
- •А грарна політика Павла Скоропадського
- •Становище у промисловості
- •Банківсько-фінансова система
- •Національно-культурна політика
- •Збройні сили української держави
- •Б оротьба проти гетьманського режиму
- •Склад директорії унр
- •Західно - українська народна республіка (зунр)
- •Повстання у львові
- •Утворення західно – української народної республіки
- •Аграрна реформа
- •Створення української галицької армії
- •Злука унр і зунр
- •Заколот отамана м. Григор'єва
- •Українські соціалістичні партії в 1918—1920 рр.
- •Р адянсько-польська війна та її наслідки для україни. Варшавська угода (між унр і польщею)
- •Ставлення до варшавської угоди
- •Н ота керзона
- •Ризький мир
- •Фактори, які впливали на розвиток української культури в 1917—1920 рр.
- •Освітня політика
- •Основні тенденції релігійного життя
- •Культура і духовне життя україни
- •Фактори, що стимулювали духовне життя суспільства
- •Вища школа
- •Література
- •Скульптура
- •Головні політичні сили національної революції
- •Причини поразки національно-визвольної боротьби українського народу
- •Наслідки національно-визвольної боротьби народу за незалежності
- •Історичне значення боротьби українського народу за незалежність
Основні причини поразки Української революції і визвольних змагань
Низький рівень національної самосвідомості українців і. наслідок, слабка соціальна база визвольного руху. Революцію очолила українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була нечисленний а селянство - політично несвідоме, неосвічене, неорганізоване, розпорошене. Робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України. Відсутність єдності в діях українських національних сил які не пішли на компроміс в ім'я загальнонаціональна інтересів. УЦР була усунута шляхом перевороту П. Скоропадського; влада гетьмана була повалена в результаті повстання, організованого Директорією УНР; українські комуністи визнавали лише радянську форму правління; не було єдності між УНР і ЗУНР.
Несприятлива міжнародна ситуація, відсутність зовнішньої підтримки. Боротьбу проти української революції вели набагато могутніші зовнішні сили.
1-й ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД
[4-6 (17-19) грудня 1917 р. в Києві]
2,5 Тис. Делегатів, більшовиків - трохи більше 100.
Незважаючи на спроби більшовиків рішенням з'їзду передати всю владу радам та проголосити радянську владу в Україні, з'їзд:
1. Підтвердив волю українського народу, виявлену на виборах до Установчих зборів.
2. Висловив вотум довіри Центральній Раді.
3. Керівництво з'їзду перебрали есери та обрали головою з'їзду М Грушевського.
Х арківський з'їзд рад
За рішенням ЦК РСДРП(б), коли стало зрозуміло, що на з'їзді в Києві більшовики не зможуть провести свої рішення, фракція більшовиків у складі 124 душ (від 49 рад на чолі з В. Затонким) залишила всеукраїнський з'їзд рад у Києві та переїхала до Харкова, де приєдналася до з'їзду рад Донецько-Криворізького басейну і проголосила себе 1-м всеукраїнським з'їздом рад.
(Були присутні 200 делегатів від 82 рад із 300, що існували в Україні)
11-12 (24-25) Грудня 1917 р. з'їзд проголосив:
Про встановлення радянської влади в Україні.
Україну проголошено Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів із поширенням на неї чинності ленінських декретів.
Розпорядженню Центральної Ради і Генерального секретаріату скасовувались.
Було обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК), який проголошувався вищою державною владою в Україні.
ЦВК було обрано у складі 41 особи (35 більшовиків, 4 лівих есерів і лівий український есер, 1 меншовик-інтернаціоналістів).
Головою ЦВК( було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва, якого з березня 1918 р. заступив В. Затонський.
ЦВК затвердь перший радянський уряд України - Народний секретаріат.
Контроль за діяльністю уряду здійснював надзвичайний комісар України призначений більшовиками з Петрограда, — Т. Орджонікідзе (Серго).
Висновок
Порушуючи правові норми, як і в Росії, більшовицька меншість проголосила владу над більшістю. Це підтвердили і вибори до українських Установчих зборів, що відбулися наприкінці 1917р. Зі 172 депутатських місць більшовики отримали лише 34.
"ВСЕУКРАЇНСЬКА" СЕЛЯНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ (грудень 1917р., м. Харків)
Лише 80 із 300 депутатів приїхали до Харкова. Не було депутатів правобережних губерній і Таврії.
Було схвалено політику ЦВК, Народного секретаріату, підтримано рішення Харківського з'їзду рад.
Розглянуто проект декрету про землю.
Конференція делегувала 20 своїх представників до ЦВК.