3. Особливості отримання відбитків з форм різних способів друку.

Інформація, розміщена на друкованій формі, відтворюється на задрукованому матеріалі в результаті перенесення на нього фарби, заздалегідь нанесеною на поверхню форми. У більшості випадків цей процес здійснюється під дією тиску. Загальними закономірностями реалізації такого процесу для всіх класичних способів друку є: нанесення фарби на друкуючі елементи форми, створення контакту тиском між формою і сприймаючою поверхнею, перенесення барвистого шару на сприймаючу поверхню і його закріплення на ній. Барвистий шар повинен прилипати до поверхонь, а при переході з однієї поверхні на іншу - розшаровуватися по товщині.

Тиск у процесі друкування забезпечує необхідний контакт між фарбою, що знаходиться на формі, і поверхнею задрукованого матеріалу (папери, полімерної плівки та ін.), а в офсетного друку - між формою і гумо тканинною пластиною, гумотканинною пластиною і друкувальним матеріалом.

Тиск у кожному конкретному випадку має бути нормованим. При його недостатній величині відбитки виходять непродрукованими, а при надмірній - відбувається спотворення штрихових і растрових елементів (з-за розтягування фарби) та зниження тиражостійкості друкованих форм.

Рис. 2.3. Отримання відбитку в офсетного друку: а - зона контакту; про - розрив барвистого шару; 1 - друкована форма; 2 - друкарська фарба; 3 - друкарський циліндр; 4 - декель; 5 – матеріал

Для отримання відбитку в офсетного друку (див. мал. 2.3) необхідно нанести на друкуючі елементи форми 1 тонкий рівномірний шар друкарської фарби 2, подати на форму папір 5 і здійснити тиск друкарським циліндром 3 з твердою-еластичною покришкою - декелем 4 (від нім. deckel - покришка). Як і в інших способів друку товщина наноситься на форму фарби може регулюватися в певних межах.

Відбитки у процесі флексографічного друку отримують, за тією ж схемою, що і в типографський. Суттєвою відмінністю є те, що флексографічні друковані форми (рис. 1 2.4) служать не тільки для перенесення фарби на матеріал 4. Завдяки своїм пружно-еластичним властивостей вони також виконують функцію декеля. У зв'язку з цим відпадає необхідність у його застосуванні. Крім того, друкування відбувається при відносно малому тиску, що забезпечує велику тиражестійкість друкованих форм. Використання маловязких швидкозакріплюючих фарб дозволяє друкувати з великою швидкістю одну - чи багатокольорову продукцію на різних матеріалах.

Рис. 2.4. Отримання відбитку в флексографічного друку: а - зона контакту; б - розрив барвистого шару; 1 - друкована форма; 2 - друкарська фарба; 3 - друкарський циліндр; 4 – матеріал

Процес отримання відбитків в глибокого друку. (Со)

Основною особливістю процесу друкування є нанесення малов’язкої фарби на всю друковану форму і подальше її видалення ракелем 6 з пробілів і частково з друкуючих елементів. В процесі контакту друкованої форми з задрукованим матеріалом (мал. 2.5, а) фарба прилипає до матеріалу і частина її залишається на ньому (мал. 2.5, б).

Рис. 2.5. Отримання відбитку в глибокого друку: а - зона контакту; б - розрив барвистого шару; 1 - друкована форма; 2 - друкарська фарба; 3 - друкарський циліндр; 4 - декель; 5 - матеріал; 6 – ракель

Отримання відбитку в процесі плоскою офсетного друку (мал. 2.6) базується на тих же явища, що і при високому друці, але володіє деякими особливостями при використанні форм зі зволоженням. Перед накочуванням друкарської фарби 2 на форму 1 наноситься зволожуючий розчин 6. При тиску друкована форма входить в контакт (мал. 2.6, а) з гумотканинною пластиною 4, яка знаходиться на передавальному циліндрі 3 та виконує функцію декеля, і передає на неї фарбу (шляхом ділення іс-ходного шару) і зволожуючий розчин (мал. 2.6, б). У свою чергу, гумовотканинна пластина утворює зону контакту з папером 5, що знаходиться на друкованому циліндрі 7. Папір сприймає з гумотканинних пластини частину барвистого шару.

Складнішим є процес переходу фарби на задруковану поверхню і плівкоутворення в багатокольоровому друці, коли барвисті шари послідовно наносяться один на одного. У цьому випадку тільки перша фарба лягає на поверхю задрукованого матеріалу, а подальша - частково на цю поверхню і на раніше нанесений барвистий шар.