МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсової роботи

для студентів за напрямом підготовки 6.051701

«Харчова технологія та інженерія»

всіх форм навчання

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

автоматизації та

комп’ютерно-

інтегрованих

технологій

Протокол № 10

від 14.01.2013р.

Київ нухт 2013

Автоматизація виробничих процесів: Метод. рекомендації до виконання курсової роботи для студ. для студентів за напрямом підготовки 6.051701 «Харчова технологія та інженерія» всіх форм навчання

. /Уклад: О.Й. Рішан. – К.: НУХТ, 2013. – 49 с.

Рецензент Б.М. Гончаренко, д-р техн. наук

Укладач: О.Й. Рішан, канд. техн. наук

Відповідальний за випуск І.В. Ельперін, канд.техн. наук, проф.

Вступ

Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів напряму “Харчова інженерія” передбачено виконання курсової роботи з дисципліни «Автоматизація виробничих процесів». Ця курсова робота є основою для розробки розділу з автоматизації у дипломному проекті.

У методичних рекомендаціях наведені загальні вимоги, обсяг, структура, зміст, методика і правила оформлення курсового проекту.

При підготовці методичних рекомендацій враховані досягнення в галузі розробки, проектування і впровадження в експлуатацію систем автоматизації технологічних процесів, основні напрямки і тенденції розвитку АСУТП конкретних виробництв.

Під час виконання курсового проекту студент повинен виявити свою обізнаність щодо:

- можливостей сучасних систем автоматизації;

- основних принциів побудови сучасних АСУТП;

Студент повинен вміти:

• формувати завдання на розробку системи автоматизації конкретного технологічного процесу;

• розробляти схему автоматизації; вибирати контури регулювання неохідних технологічних параметрів;

• розробляти загальний вигляд головної мнемохеми автоматизованого робочого місця оператора-технолога.

Розробка матеріалів курсової роботи виконується виходячи з основного положення, що сучасна система автоматизації у більшості випадків складається із датчиків; виконавчих механізмів і регулюючих органів; мікропроцесорного контролера (МПК) і автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора технолога, створеного на базі персонального комп‘ютера (РС) або мікропроцесорної операторської панелі.

Загальна структурна схема розподіленої системи автоматизації

Центральною частиною системи автоматизації є мікропроцесорний контролер (МПК) на який подаються сигнали від первинних вимірювальних перетворювачіа (датчиків Д), які встановлюються на технологічному об‘єкті і за допомогою яких вимірюються значення технологічних параметрів.

Мікропроцесорний контролер обробляє отриману інформацію і, у відповідності з заданим алгоритмом управління, виробляє управляючі сигнали, які подаються на виконавчі механізми, які під’єднані до регулюючих органів (клапанів, заслінок, засувок). Регулюючі органи змінюють витрату матеріальних або теплових потоків, які подаються на об‘єкт автоматизації і підтримують технологічні параметри на заданому технологічним регламентом рівні. Крім того МПК може керувати включенням або відключенням двигунів, насосів, конвеєрів.

Для забезпечення можливості оператору-технологу спостерігати за технологічним процесом і у разі необхідності втручатись в управління ним у сучасних системах передбачено створення автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора-технолога на базі персонального комп’ютера у промисловому варіанті або мікропроцесорної операторської станції, які підключаються до МПК і на яку встановлюються мнемосхеми, за допомогою яких оператор спостерігає за процесом. З АРМа оператора-технолога оператор може втручатись у системи управління (змінювати задані значення регульованих змінних).

Основними завданнями операторських станцій є:

- відображення значень технологічних параметрів на мнемосхемах

- відображення стану (включено – відключено) двигунів, насосів, конвеєрів, тощо);

- відображення виникнення аварійних ситуацій, або вихід значень технологічних параметрів за припустимі межі;

- можливість збереження значень (архівування даних)

- можливість зміни завдань для технологічних параметрів

- можливість переходу на ручний режим роботи.