Суть франчайзинга як специфічної форми ведення бізнесу історія розвитку франчайзинга

Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, в той час як в розвинутих країнах він століттями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах. Першим прикладом франчайзингу в США можна рахувати законодавче управління прав приватному бізнесу в таких сферах, як залізничні дороги і банки. Отримане від уряду виключне право давало стимул приватному бізнесу вкладати значні капітали в розвиток цих підприємств, хоч в даному випадку і зберігався певний державний контроль за роботою залізничних доріг і банків. При цьому надавалися певні привілеї тим, хто міг забезпечити необхідні послуги. Наприклад, передача права на землекористування лицю, яке забезпечить постачання армії, або передача повноважень певному лицю на збір податків від імені уряду.

Таким чином, приватний бізнес на цьому дозволив відносно швидко і якісно розвивати підприємства різних сфер послуг без залучення державних засобів. Ще більш цікаві приклади використання франчайзинга приватним бізнесом були в 50 – х роках XIX століття, коли в США були надані виключні права виробникам.

В цей час ряд великих підприємств, наприклад, компанія Зінгер, франчазує право на продажу своїх виробів (швейних машин) по всій території США. В той час покупка такого обладнання в магазині була незвичайною і домогосподарки віднеслися скептично до “механічного” обладнання. До того ж їх чоловіки повинні були виложити велику суму за “не корисну” в їх розумінні річ, яка має тільки одне достоїнство – полегшення труда їх дружин. Єдиний спосіб продажу такого товару – це “агресивний” продавець, здатний принести товар прямо до покупця і показати чудеса, які ця машина може творити. Оскільки грошей у компанії для найму продавців не було, молодий Зінгер придумав систему, коли незалежні продавці (дилери) могли купити право на продажу швейних машин на визначеній території. Дилери платили 60 доларів за машину, а продавали за 125 доларів. На протязі декількох років сотні дилерів стали багатими людьми.

Одна з перших франчайзингових систем була застосована компанією General Motors. В 1898 році молода компанія, яка не має залишкового наявного капіталу, необхідного для відкриття магазинів, почала продаж правових двигунів через систему дилерів. Ця система по цей день залишається основним способом продажу автомобілів. Одним з перших франшизи виявилися власники магазинів з продажу велосипедів і магазинів ширвжитку. З 50 – х років нашого століття в багатьох країнах особливо швидко почала розвиватися франчайзингова система створення готелів і ресторанів. Цьому сприяло поява в США закону про товарний знак. підприємство – виробник продукції, робіт або послуг, яке мало серед конкурентів свої індивідуальні особливості, достатньо високу репутацію якості обслуговування, на певних умовах набувало товарний знак (товарну марку). Власником товарного знаку могли бути видані ліцензії іншим фірмам на певний відрізок часу, на протязі якого власник контролює якість товар або послуг, які продаються під його товарним знаком.

Продаж іншим підприємствам права на використання свого товарного знаку під різностороннім контролем і під захистом закону дозволяла власнику розширювати границі свого бізнесу без великих капітальних і текучих затрат. Поступово на цій основі стали складатися визначенні правила ведення справ власника товарного знаку (франчайзера), тобто складалися відношення франчайзинга.

Розвиток мережі підприємств, працюючих по системі франчайзингу, мало і свої проблеми. Велика частина їх була пов’язана з тим, що деякі франчайзери прагнули продати більше ліцензій франчайзі, ніж дозволяли об’єми продаж товарів і послуг населенню, а також можливості навчання і допомоги франчайзі.

Помилки, чинені франчайзерами по відношенню до франчайзі, періодично призводили до судових розглядів, залучаючи, таким чином, увагу адміністрації і органів місцевої влади. В результаті норми законодавства, що приймалися в 60-ті та 70-ті роки стосувалися проблем франчайзингу в конкретних галузях промисловості, наприклад, в автомобільній і автосервісній.

В даний час в практиці бізнесу набагато менше зловживань, пов’язаних з франчайзингом, і він являється основою багатьох підприємств. Одним з найбільш наглядних і переконливих прикладів розвитку і становлення франчайзингової системи являється діяльність всесвітньо відомої фірми “МакДональдс”, яка в даний час може розглядатися, як безперечний лідер в індустрії швидкого харчування.

Успіх “МакДональдса” визначила, в першу чергу, фанатична віра в ідею забезпечення високого рівня якості обслуговування. В той же час, коли інші франчайзери просто дублювали основні напрями свого бізнесу, компанія “МакДональдс” послідовно покращувала кожний аспект своєї діяльності.

Коли в кінці 40 – х років брати Ричард і Моріс МакДональди, власники невеликого придорожнього кафе замислилися над тим, як покращити обслуговування своїх клієнтів і, звичайно збільшити дохід, вони найшли вигідний спосіб: скоротили число позицій в меню то трьох блюд, стандартизували технологію на основі конвеєрної системи і уніфікували рецептуру організації приготування блюд. Наприклад, гамбургери важили рівно 1,6 унцій і вміщали не більше 19 % жиру. Службовці були одягненні в накрохмалені білі сорочки і виконували один вид роботи: одні знімали гамбургери з сковороди, інші мочали їх кипляче масло і так далі. Подібна організація підвищила ефективність і знизила затрати. Однаковість “МакДональдс” створило нове покоління клієнта, який точно знав, що де б він не був, всюди у “МакДональдс ” прекрасне обслуговування звичний асортимент блюд. Аналогічні підприємства швидкого обслуговування стали з’являтися у великій кількості. Серед них такі, як “Кентуккі Фрейд Чікан”, “Хол ідей ІНК” та інші. Кожний з цих бізнесменів мають свою торгову марку, яку підтримують по всій створеній мережі франчайзинга. Багато бізнесменів, зрозуміли і прийнявши це направлення бізнесу, стали приєднуватися до нього.

Найвищий підйом в розвитку франчайзинга продовжувався на протязі наступних десятиліть до кінця 80-х років. В 1984 році майже третя частинв об’єму продаж в усіх магазинах США (біля 500 млрд. доларів) – була реалізована через франчанзингові фірми.

Франчайзинг створює 13% національного багатства у валовому національному багатстві у валовому національному продукті – це в три рази більше, ніж торгівля автомобілями. Як роботодавець франчайзинг представляє більше семи мільйонів робочих місць, причому дуже багато з них для некваліфікованих робітників, які не мали іншої можливості знайти роботу. По даним міністерства торгівлі США реалізація товарів і послуг компаніями, працюючими по системі франчайзинга, зростає на 10% щомісячно Американський франчайзинг, придбавши великий внутрішній досвід, двинувся за кордон, щоб пустити свої ростки на інших ринках. Багато компаній продали свої франшизи в інших країнах, а деякі з них швидкими темпами розширюють свою міжнародну мережу.

В даний час більше 350 американських фірм і їх франчайзі володіють більше ніж 32000 торгівельних підприємств в інших країнах.

Бурхливий розвиток франчайзингу спостерігається в Канаді, Західній Європі, Японії, державах Тихоокеанського регіону, Австралії, країнах регіону Карибського моря. Франчайзери з інших країн, в свою чергу, приглядаються до ринку США. Очевидно, міжнародний франчайзинг в найближчий час буде розвиватися ще більшими темпами. Франчайзери шукають потенційних франчайзі в закордонних країнах, а багато приватних лиць і фірми шукають франчайзерів з інших країн, щоб придбати їх ліцензію і права і при їх фінансовій підтримці, на їх технології виробництва і обслуговування робити свій прибутковий бізнес.

В Росії справжнім першопрохідником франчайзинга стала науково – виробнича фірма “ДОКА” (м.Тольятті), яка виникла в 1990 році, і з цього моменту, яка виникла в 1990 році і з цього моменту, не дивлячись на всі свої можливості, займалась виключно виробничою діяльністю. Направлення цієї діяльності визначилось також практично в момент виникнення фірми – створення обладнання для мілкого і середнього бізнесу. Галузь, в якій працює НПФ “ДОКА”, на протязі десятиліть розвивалась по так названому залишковому принципу. Якщо і виробник обладнання по переробці сільгосппродукції, то вона була призначена для великих державних заводів. Інше і не вимагалося – шари незалежних товаровиробників тоді просто не існували.

У зв’язку з політичними та економічними змінами в країні, появою незалежних товаровиробників виникло питання про створення доступного за ціною, якістю і швидко відкупного вітчизняного обладнання.

Зараз його катастрофічно не вистачає, і в цьому одна з причин поки що незначної кількості підприємців, працюючих у виробничій сфері, які реально створюють нові та привабливі продукти харчування. Саме тому багато тисяч тон сільськогосподарської продукції не потрапляє до столу споживача, тому убогим та одноманітним залишається наш стіл, якщо сервірувати його виключно вітчизняними продуктами харчування.

У своїй роботі керівництво та співробітники фірми виходять з того, що чим більше буде незалежних товаровиробників, тим більш швидким буде просування громадськості до ринку та реалізація реформ в країні. Одним з принципів, який пропагують співробітники протягом останніх 12 років. Ця тенденція повинна зберегтися і після 2000 року, коли половина усієї роздрібної торгівлі буде припадати на долю франчайзингу (рис. 1).