Завдання

до схеми аналізу професійної компетентності викладача-практиканта (магістра)

1 .На основі спостереження за педагогічною діяльністю викладача-практиканта на занятті оцінити за 10 бальною шкалою кожний з параметрів його професійної компетентності.

2.Визначити загальну суму балів за схемою, що свідчитиме про відповідний рівень професійної компетентності:

15–45 балів – неприпустимий рівень

46 – 75 балів – критичний рівень

76–120 балів – середній рівень

121–135 балів – високий рівень

136–150 балів – рівень майстерності

3. Проаналізувати яскравість вияву кожної компоненти професійної компетентності. Акцентувати увагу на тих параметрах, що потребують корекції або розвитку, а також на позитивних рисах професійної компетентності . Проілюструвати наявність останніх декількома короткими прикладами з відкритого заняття, проведеного магістром-практикантом.

4. Сформулювати рекомендації щодо подальшої професійної викладацької діяльності викладача-практиканта.

Вимоги до оформлення результатів аналізу професійної компетентності викладача-практиканта

1. На титульній сторінці зазначити назву звіту «Аналіз професійної педагогічної компетентності викладача-практиканта», яким було проведено заняття на тему «…».

Дані магістра, педагогічна діяльність якого аналізувалася, подаються у такому вигляді:

• ініціали;

• група;

• тема заняття, що аналізувалося. Повністю вказати прізвище, ім’я, по-батькові, групу, факультет, автора звіту.

2. Обсяг звіту 2–3 сторінки.

3. До звіту додається опрацьована схема аналізу професійної компетентності викладача.

4.Дані звіту мають бути завірені підписом його автора та керівника практики з місця її проходження .

6.6. Індивідуальне педагогічне завдання

Індивідуальна науково-дослідна робота магістра під час проходження стажувальної педагогічної практики на v курсі спрямована на апробацію його можливостей як науковця, тому передбачає застосування цілісного спектру дослідницьких вмінь узагальнених у вигляді індивідуального науково-дослідного завдання.

В цілому індивідуальне науково-дослідне завдання є одним з видів самостійної навчальної діяльності студента і забезпечує реалізацію загальної дидактичної мети – розвиток у нього досвіду і вмінь самостійної науково-дослідної діяльності у руслі обраного фаху та оволодіння методиками наукових досліджень.

Навчальна мета індивідуального завдання полягає у тому, щоб студент:

• організував свою пошукову діяльність як самостійний дослідник, що сам визначає предмет та об’єкт наукового аналізу, конкретизує їх через мету і завдання, яких досягає обраним ним інструментарієм;

• поетапно розгорнув цілісну логіку наукового пошуку від характеристики актуальності обраної ним проблеми до висунення гіпотези до експериментального її доведення або заперечення;

• зіставив, у межах визначеної проблеми її теоретичну сутність і наукові трактування та емпіричну, самостійно отриману інформацію;

• апробував свої можливості у напрямі проектування та прогнозування ефективності педагогічно доцільних дій, підходів, необхідних змін елементів навчально-виховного процесу у частині досліджуваної ним проблеми.

У ході виконання індивідуального науково-дослідного завдання студент виробляє наступні конкретні науково-педагогічні вміння (і реалізовує їх у професійній сфері): бачення проблем теорії і практики навчально-виховного процесу і співвіднесення їх із конкретним емпіричним досвідом; висунення педагогічно доцільних ідей, уявне або реальне створення середовища для їх реалізації та передбачення можливих наслідків; визначення конкретних кроків щодо реалізації ідей і послідовності їх впровадження; бачення і здатність робити оптимальний вибір у спектрі методик дослідної діяльності.

У якості оптимальних методів емпіричної складової наукового дослідження рекомендовано використовувати, на вибір студента, анкетування, бесіди, інтерв’ю, спостереження, контент-аналіз змісту учнівських (студентських) навчальних, творчих завдань, есе та якісні методи – описово-інтерпретаційний аналіз результатів спостережень і вивченого конкретного досвіду з свідчень учнів, студентів, вчителів, викладачів, їхніх розповідей тощо.