- •Асистентська практика
- •2. Мета і завдання практики
- •3. Організація і керівництво практикою
- •4. Програма асистентської практики
- •1) Ознайомлення з базою практики, аналіз науково-методичної бази викладацької діяльності кафедри.
- •2) Участь у викладацькій діяльності кафедри, у виховній роботі зі студентами.
- •3) Аналіз ефективності викладацької діяльності.
- •4) Виконання індивідуального пошукового завдання.
- •5) Захист практики
- •5. Критерії оцінювання практики
- •Оцінювання педагогічної практики:
- •Основні критерії оцінювання асистентської практики
- •6. Методичні рекомендації
- •6.1. Загальні настанови
- •6.2. Методичні вказівки до підготовки і проведення семінарського заняття
- •Види семінарських занять
- •Алгоритм підготовки до семінарського заняття:
- •Структура семінарського заняття
- •Структура конспекту семінарського заняття
- •V. Повідомлення домашнього завдання (2-3 хв.).
- •6. 3 Методичні вказівки до підготовки і проведення лекції
- •6.3.1. Основні властивості лекції як форми навчання
- •Вимоги до проведення лекції:
- •Структура лекції
- •6.3.2. Підготовка викладача до проведення лекції
- •6.3.3. Розроблення плану-конспекту лекції
- •V. Рекомендована література:
- •Vі. Основні питання, що розглядаються під час лекції: Хід лекції:
- •6. 3.4. Методичні поради щодо проведення лекції
- •6.4 Аналіз навчального заняття
- •6.5. Аналіз професійної компетентності
- •Завдання
- •Вимоги до оформлення результатів аналізу професійної компетентності викладача-практиканта
- •6.6. Індивідуальне педагогічне завдання
- •Структура та етапи виконання навчально-дослідного завдання
- •Критерії оцінювання
- •Орієнтовна тематика теоретичних або практичних проблем індивідуального пошукового завдання
- •Дослідження особистісно-індивідуального та соціального розвитку студентів.
- •Дослідження особливостей педагогічної діяльності викладача
- •Рекомендована література (основна)
- •Заліковий лист результатів асистентської практики
6.3.2. Підготовка викладача до проведення лекції
Підготовка до лекції – це напружена, складна, відповідальна діяльність викладача, що потребує значної концентрації зусиль і вияву майстерності. Цей процес вимагає тривалого часу і передбачає не тільки написання тексту лекції, але й психологічну підготовку педагога до її проведення; глибоке осмислення мети лекції, сутності головних положень, ідей; «внутрішнє переживання» її змісту; вироблення педагогом власних переконань у його значущості, впевненості у своїх знаннях; оволодіння майстерністю виступу і взаємодії з аудиторією.
Процес підготовки лекції складається з таких етапів:
визначення теми, її місця в навчальному курсі, зв’язку з попередніми і наступними темами; коротке, чітке, лаконічне формулювання теми;
постановка та осмислення мети лекції як очікуваних результатів, яких бажає досягнути лектор (формування наукових понять, знань, оволодіння принципами, орієнтирами виконання дій тощо);
виокремлення основних питань, головної ідеї, що пронизує усю лекцію, осмислення задуму лекції;
опрацювання необхідної науково-теоретичної літератури, навчально-методичних посібників, сучасних наукових досліджень;
визначення обсягу навчальної інформації, зокрема обсягу матеріалу з кожного питання, відбір доцільної і важливої наукової і навчальної інформації;
складання плану лекції;
уявлення про конкретну студентську аудиторію, для якої готується лекція, характерні особливості студентів відповідного курсу, усвідомлення специфіки їхнього фаху, своєрідності поведінки під час лекції, кількості людей в аудиторії;
структурування змісту навчальної інформації за питаннями, дотримання логіки, послідовності, системності, продумування питань для дискусії, діалогу, аргументів для доказу тверджень, прикладів з практичної діяльності із врахуванням фаху і специфіки студентської аудиторії, відбір доцільних методів, прийомів;
приговорювання подумки й осмислення змісту навчальної інформації з різних точок зору, усвідомлення власного розуміння навчального матеріалу;
підбір і підготовка наочного матеріалу;
написання повного тексту лекції із використанням чітких визначень і формулювань;
усне проголошення змісту лекції (особливо для викладачів-початківців) або окремих фрагментів; вироблення, коректування моделі, стилю, манер ораторського виступу і взаємодії зі студентами.
6.3.3. Розроблення плану-конспекту лекції
І. Мета: Вказати, виходячи із змісту робочої програми курсу, конкретний
результат, який планується досягти.
Навчальна мета передбачає формування у студентів:
_ наукових (методологічних знань про …;
_ розуміння понять (теорій тощо) ;
_ осмислення закономірностей (теорій, підходів тощо);
_ умінь дискусії (діалогу) з проблем … ;
_ ціннісних уявлень про … ;
_ особистісного ставлення до … ;
_ особистісних поглядів стосовно … ;
_ критичного ставлення до проблем …
Навчальна мета може включати декілька завдань як освітнього, так і виховного
і розвивального напрямів.
П. Методи, прийоми, засоби:
Зазначити, які методи, прийоми, засоби навчання застосовуються під час лекції
для досягнення визначених завдань.
Методи, прийоми передачі та обміну словесною інформацією:
_ розповідь;
_ бесіда (репродуктивна, пошукова, проблемна, аутентична - обговорення
особистісних поглядів, життєвих міркувань студентів тощо);
_ мозкова атака (брейнстормінг);
_ дискусія;
_ діалог;
_ кейс-метод (розповідь про подію, що сталась у житті людини);
Методи, прийоми переконування:
_ апеляція до висловлювань відомих людей;
_ проведення доказів;
_ висловлювання аргументів «за» і «проти»;
_ апеляція до позитивних і негативних емоцій студентів;
_ діагностичне питання.
Методи, прийоми розвитку мислительних дій:
_ аналіз;
_ синтез;
_ порівняння;
_ розрізнення;
_ аналогія;
_ узагальнення;
_ екстраполяція;
_ міркування (просте, складне, вільне, доказове);
_ дедукція;
_ індукція.
Ш. Наочність: Таблиці, схеми, графіки, макети, приладдя, тощо.
Технічні засоби навчання: кодоскоп, діапроектор, комп’ютери тощо.
ІV. Основні питання лекції: (не більше чотирьох на одну лекцію).
