
- •1. Методи педагогічних досліджень. Повна характеристика пед. Експерименту.
- •2. Організація самостійної роботи студентів . Аналіз різних варіантів її здійснення.
- •3. Основні проблеми розвитку школи і освіти в Україні.
- •4. Діагностика рівнів засвоєння знань на прикладі конкретної теми.
- •5. Структура особистості. Об’єкт і предмет педагогіки під кутом зору структури особистості за Рубінштейном.
- •6. Дидактичні змінні пари.
- •7. Дидактична система. Характеристика її компонентів.
- •8. Технологічність навчального процесу. Приклади технологій.
- •9. Аспекти педагогіки. Їх характеристика і взаємозв’язок.
- •10. Дидактичний цикл. Характеристика його компонентів.
- •11. Соціально-економічні і педагогічні засади реформування школи.
- •12. Визначення темпу засвоєння знань (на прикладі конкретної теми).
- •13. Таксономія блума
- •14. Проектне навчання. Продуктивне навчання
- •15. Процес навчання як взаємопов’язана діяльність учителя та учнів
- •16. Ушинський про народність у вихованні
- •17. Рівні засвоєння знань
- •18.Зміст освіти. Теорії освіти. Структура змісту.
- •19.Системний підхід у навчанні. Системна призма.
- •20. Методи навчання Їх класифікація на основі самостійно-пізнавальної діяльності.
- •21. Діяльнісний підхід у навчанні.
- •22.Сучасні засоби навчання.
- •23. Технології диференційованого навчання.
- •24. Учіння – діяльність суб’єкта навчання. Характеристика його компонентів.
- •25. Технологія проблемного навчання.
- •26. Принципи навчання та їх характеристика. Історико-логічний характер принципів навчання.
- •27. Зовнішня диференціація навчання.
- •28. Вивчення темпу рівнів засвоєння знань (на прикладі конкретної теми).
- •29. Технологія в. Ф. Шаталова.
- •30. Неурочні форми організації навчання.
- •31. Організація самостійної роботи студетів.
- •32. Проектне та продуктивне навчання.
- •33. Метод системної призми.
- •34. Диференційоване навчання
- •35. Національна система виховання
- •36. Основи морального виховання
- •37. Основи розумового виховання
- •38. Основи фізичного виховання
- •39. Основи громадянського виховання
- •40.Методи виховання,їх х-тика.
- •42.Національна доктрина розвитку освіти
- •45.Теорія коллективу Макаренка
- •46. Я. А. Коменський – засновник педагогіки нової доби.
- •47. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання
- •48. Дидактична система у вищій школі.
- •49. Активні методи навчання у вищій школі.
- •50. Технічні засоби навчання. Комп’ютерні системи навчання.
- •51. Тести у вищій школі
- •52. Професійна діяльність викладача вузу і проблеми педагогічної майстерності
- •53. Проектування освітнього процесу як дидактична задача
- •54. Характеристика традиційних педагогічних технологій
- •55. Інноваційні технології навчального процесу
- •56. Діагностика якості освіти
- •57. Проблеми якості сучасної освіти.
27. Зовнішня диференціація навчання.
Диференціація - шлях гуманізації освіти. Диференційоване навчання - це така організація навчального процесу, при якій створюються умови, які дають змогу кожному учневі розкрити всі свої потенціальні навчальні можливості. Навчання, у ході якого усім дітям ставляться однакові вимоги, нехтує індивідуальними особливостями дітей. Отже, диференціація навчання - форма організації навчальної діяльності школярів, при якій враховуються їхні схильності, інтереси і здібності, що проявилися.
Що ж служить підставою для диференціації? Головною підставою служить різниця в розвитку дітей, що впливає на успішність навчання в школі. Можна виділити дві сфери людини, які найбільш впливають на навчання: мотиваційна сфера (розвиток пізнавальних потреб) і інтелектуальна сфера (рівень розумового розвитку людини).
Нині розрізняють зовнішню, профільну і внутрішню, рівневу диференціацію. Зовнішня диференціація проявляється в існуванні різних типів шкіл, які дають принципово відмінну освіту: елітну і масову. Внутрішня диференціація - це дидактична диференціація.
Отже, терміном «зовнішня диференціація» позначають таку організацію навчального процесу, за якої для задоволення різнобічних інтересів, здібностей і нахилів учнів створюються спеціальні диференційовані класи, школи. Термін «внутрішня диференціація» застосовують до такої організації навчального процесу, за якої розвиток індивідуальності здійснюється в умовах роботи вчителів у звичайних класах.
Зовнішня диференціація - це така організація навчально-виховного процесу, при якій врахування індивідуальних особливостей учнів здійснюється у спеціально організованих класах, групах, школах. Тобто комплектування цих шкіл, класів, груп учнями здійснюється на основі певних критеріїв. Такими критеріями є задатки, нахили, здібності, майбутній професійний інтерес. Нині зовнішня диференціація проявляється у широкій мережі гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл, класів з поглибленим вивченням предметів, профільних класів, класів з випереджальним розвитком, класів вирівнювання, класів за рівнем знань, факультативів, курсів за вибором. Це без сумніву, - позитивні моменти в житті сучасної школи.
Отже, зовнішня диференціація - це розподіл учнів на основі не тільки інтелектуального розвитку, але і по інтересах до якого-небудь виду діяльності, до предмета. У сучасних школах можна спостерігати формування класів, орієнтованих на вивчення гуманітарних, математичних, природних областей знань, орієнтованих на одержання допрофесійної підготовки по якій-небудь професії і т.д. Зовнішню і внутрішню диференціацію можна спостерігати паралельно.
Зовнішня диференціація навчання здійснюється за двома напрямами:
- шляхом створення класів і шкіл на основі спеціальних здібностей, інтересів і професійних нахилів учнів (профільні та спеціалізовані навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих предметів);
- шляхом створення шкіл і класів за певним рівнем загального розумового розвитку учнів і стану здоров'я учнів (школи для обдарованих дітей та підлітків, школи для дітей з відхиленням у здоров'ї, класи вирівнювання).
Отже, при зовнішній диференціації комплектування класів, груп, шкіл здійснюється на основі певного критерію. Основним документом, який регламентує діяльність школи в контексті зовнішньої диференціації, є Базовий навчальний план. Форми реалізації зовнішньої диференціації - профільні класи, класи з поглибленим вивченням предметів, спеціальні класи, групи і школи.