Стратегія "гнучкої ціни"

Залежно від змін кон'юнктури ринку відбуваються постійні зміни ціни. Ця стратегія виправдана у випадках:

а) різких коливань цін за короткий період;

б) якщо більша частка у продажу товару належить імпорту;

в) потреби протистояти новим конкурентам, які мають намір проникати на цей ринок.

Головними умовами впровадження цієї стратегії є:

• скорочення центрального апарату керівництва фірми;

• надання самостійності низовій ланці керівництва і зростання довіри до неї;

• зміна ієрархії керівництва;

• підвищення оперативності керівництва.

Роль торговельного підприємства зростає, якщо воно оперативно змінює ціни залежно від кон'юнктури ринку, надає послуги виробнику у просуванні товару на ринок.

Стратегія "переважної ціни"

Ця стратегія дає змогу виробникам зберігати окремі переваги на ринку порівняно з іншими, а тим більше новими конкурентами. Суть стратегії у створенні перешкод конкурентам у просуванні на ринок їх товару або намаганні зробити невигідним інвестування коштів у розвиток виробництва цього виробу.

Ефект досягається за таких двох умов, якщо:

а) підприємство займає провідне місце на ринку цього товару;

б) товар достатньо відомий споживачу, і він має прихильність до нього.

У цих випадках навіть незначне зниження ціни призводить до того, що для конкурента стає невигідним просування на цей ринок. Ця стратегія є стратегією захисту підприємств-виробників.

Торговельне підприємство може одержати додатковий прибуток за рахунок:

• реалізації разом з товаром відомої фірми виробів менш престижних фірм, одержуючи від останніх частину прибутку від реалізації товару;

• надання додаткових послуг при реалізації товарів;

• скорочення витрат і часткового покриття їх виробником.

Стратегія ціни на знятий з виробництва товар, або випуск якого припинено

Важливою умовою для проведення цієї стратегії є наявність на ринку споживачів, яким цей товар потрібен (тобто наявність попиту на нього), а також збереження попиту на товар навіть у випадку раптового припинення виробництва. Як приклад, можна навести попит на запасні частини до автомобілів, виробництво яких припинено, а їх власники не хочуть розлучатися з ними. Інколи власники машин згодні заплатити за запасні частини значно більшу ціну, ніж вони коштують.

Торговельне підприємство може мати прибуток за рахунок зміни ціни під впливом попиту і пропозиції, вивчення кон'юнктури ринку на такі товари й оперативного реагування на її зміни.

Стратегія "зниженої ціни"

На ринку є товари, які доповнюють один одного, і вони можуть бути реалізовані за звичайними цінами разом з товарами, ціни на які знижені. Головна мета — зниженими цінами привернути увагу споживачів до своїх товарів з подальшою їх реалізацією за звичайними. Цього можна досягти різними методами:

• продажу виробу у кредит;

• передачі товару в оренду на довгий строк за спеціальним пільговим відсотком;

• продажу товару протягом певного часу (2—3 тижні) за пільговим кредитом, з подальшим її скасуванням.

Стратегія "договірної ціни"

Суть цієї стратегії в тому, що споживачу при придбанні товару надають додаткові знижки порівняно зі звичайною роздрібною ціною. Наприклад, при придбанні двох товарів споживач отримує третій безкоштовно. Така стратегія ціноутворення може застосовуватись як для всіх, так і для окремих споживачів. Для цього встановлюється шкала можливих знижок (або надбавок) для різних ринків або його сегментів, часу продажу, модифікації товарів. Ця стратегія має найбільший ефект в таких випадках, коли:

• є чітка межа між ринковими сегментами, попитом населення, споживачами, тобто коли товари диференційовані;

• неможливо реалізувати товари з сегментів із низькими цінами в сегментах з високими;

• неможливо реалізувати конкурентами товари з низькими цінами в секторах ринку, в яких підприємство реалізує товари за високими цінами;

• додаткові витрати з реалізації товарів відшкодовуються за рахунок збільшення їх продажу.