- •Поняття і значення фінансів.
- •Функції фінансів.
- •Поняття фінансового контролю, його функції та принципи.
- •Фінансовий контроль і контрольна функція фінансів.
- •Фінансова діяльність держави і роль фінансового контролю в її здійсненні.
- •Становлення і розвиток терміну «фінанси» та «фінансовий контроль».
- •Соціальне управління як вид діяльності держави, його види, об’єкти і суб’єкти.
- •Поняття та види функцій управління.
- •Методи соціального управління.
- •Процес соціального управління, його стадії.
- •Контроль як функція управління та як заключна стадія управлінського процесу.
- •Управлінські відносини та їх види.
- •13. Фінансовий контроль як умова реалізації фінансової політики держави.
- •14. Поняття фінансового контролю як інституту фінансового права, його місце в системі права.
- •15. Види фінансового контролю.
- •16. Форми фінансового контролю.
- •17. Методи фінансового контролю.
- •18. Фінансово-контрольні правовідносини, їх зміст та особливості.
- •19. Особливості оптимізації системи органів фінансового контролю згідно Указів Президента «Про оптимізацію системи
- •20. Порядок ведення журналу реєстрації перевірок.
- •21. Координація проведення планових виїзних перевірок органів фінансового контролю.
- •22. Порядок здійснення внутрішнього аудиту в системі центрального органу виконавчої влади.
- •23. Поняття процесу фінансового контролю, його ознаки та стадії.
- •24. Основні стадії процесу фінансового контролю.
- •25. Додаткові стадії процесу фінансового контролю.
- •26. Взаємодія органів фінансового контролю та її форми.
- •27. Повноваження вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •28. Конституційні повноваження Президента України.
- •29. Контрольні повноваження Кабінету Міністрів України.
- •30. Повноваження Комітетів вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •31. Контрольні повноваження Верховної Ради арк.
- •32. Контрольні повноваження Ради Міністрів арк.
- •33. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти фінансового контролю.
- •34. Повноваження Пенсійного Фонду України щодо дотримання фінансової дисципліни.
- •35. Правовий статус та завдання Державної пробірної служби україни.
- •36. Правові основи та порядок здійснення перевірок органами державної пробірної служби україни.
- •37. Історія розвитку законодавства про Рахункову палату.
- •38. Правовий статус Рахункової палати як постійно діючого органу фінансового контролю.
- •39. Представництва Рахункової палати.
- •40. Завдання рахункової палати.
- •41. Функції Рахункової палати.
- •42. Об’єкти контрольних повноважень Рахункової палати.
- •43. Принципи організації і діяльності Рахункової палати.
- •44. Підготовка і проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.
- •45. Правові форми оформлення результатів контрольних заходів Рахункової палати.
- •46. Реалізація матеріалів перевірок Рахунковою палатою.
- •47. Організація контролю Рахунковою палатою за усуненням виявлених в ході перевірок порушень.
- •48. Правовий статус Міністерства Фінансів України, його завдання.
- •49. Функції Міністерства Фінансів України, які передбаченні чинним законодавством.
- •50. Контрольні повноваження Міністерства Фінансів України на кожній стадії бюджетного процесу.
- •51. Державна Казначейська служба як спеціальний орган при Міністерстві фінансів, що здійснює фінансовий контроль, його завдання.
- •52. Функції державної казначейської служби.
- •53. Правовий статус органів Державної фінансової інспекції.
- •54. Завдання та методи контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •55. Функції органів Державної фінансової інспекції
- •56. Права органів Державної фінансової інспекції у здійснені фінансового контролю.
- •57. Державний фінансовий аудит – як метод контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •58. Оформлення результатів державного аудиту.
- •59. Порядок проведення інспектування органів Державної фінансової інспекції.
- •60. Зміст акта ревізії проведеної органів Державної фінансової інспекції
- •61. Реалізація результатів ревізії та державного аудиту.
- •62. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів.
- •64.Права Державних податкових інспекцій під час реалізації контрольної функції.
- •65.Складання протоколу про адміністративне правопорушення.
- •67.Субєкти,що здійснюють недержавний фінансовий контроль та законодавча база їх діяльності.
- •68.Порядок проведення недержавного аудиту.
- •69.Обовязкові випадки проведення ауд. Перевірок відповідно до зу Про ауд.Діяльність
- •70. Оранізіції і особи,що мають право проводити недержавні аудиторські перевірки.
- •71.Відповідальність при здійсненні недержавного аудиту.
- •72.Поняття і види санкцій, що застосовуються органами фінансового контролю.
- •73. Порядок застосування фінансових санкцій органами фінансового контролю.
- •2.Фін.Правові санкції:
- •3.Призупинення бюджетних асигнувань
- •74.Порядок застосування адміністративних стягнень органами фінансового контролю.
- •75. Порядок застосування санкцій органами фінансового контролю за бюджетні правопорушення
- •76. Причини і умови скоєння фінансових правопорушень, проблеми їх профілактики.
- •3) Правові умови.
- •77. Поняття і зміст юридичних санкцій.
- •78.Поняття законності при здійсненні фк.
- •79.Вимоги зміцнення законності.
- •80.Поняття та види гарантій зміцнення законності у фінансовому контролі.
- •81.Соціальні та правові засоби захисту прав посадових осіб органів фінансового контролю.
- •3.Відшкодування заподіяної шкоди.
- •82.Відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю.
13. Фінансовий контроль як умова реалізації фінансової політики держави.
До основних завдань фінансового контролю можна віднести: - забезпечення дотримання діючого законодавства у сфері оподаткування, правильності ведення бухгалтерського обліку та складання і виконання бюджету; - перевірка стану й ефективності використання державних фінансових, трудових і матеріальних ресурсів підприємств, установ і організацій, виявлення резервів росту фінансових ресурсів держави; - притягнення винних осіб до відповідальності за вчинені правопорушення; - розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, створення умов для фінансової стабільності.
Система державних заходів спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання державою для здійснення своїх функцій визначається фінансовою політикою держави. Основне завдання фінансової політики є забезпечення відповідними фінансовими ресурсами бюджетної сфери та програм економічного і соціального розвитку. Фінансово політика держави спрямована на розвиток виробництва, підвищення зайнятості населення, мобілізації та використання фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій та інше. Для реалізації фінансової політики необхідний достатній обсяг фінансових ресурсів, які держава утворює за допомогою своєї фінансової діяльності. А це все можливе при наявності дієвого фінансового контролю. Значення фінансового контролю виражається в тому, що при його проведенні перевіряється, по-перше, дотримання встановленого правопорядку в процесі фінансової діяльності державними і суспільними органами, підприємствами, установами, по-друге, економічна обгрунтованість і ефективність здійснюваних дій, відповідність їх задачам держави. Державний фінансовий контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, створення умов для фінансової стабілізації. Це, насамперед розробка, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів позабюджетних фондів, а також контроль за фінансовою діяльністюдержавних підприємств і установ, державних банків і корпорацій.
14. Поняття фінансового контролю як інституту фінансового права, його місце в системі права.
Самостійною галуззю права, яка займає місце в системі права, є фінансове право – сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою виконання нею завдань і функцій. Інститут фінансового контролю є відокремленою, стійкою групою норм, що регулюють єдиний комплекс правовідносин, які називаються фінансово-контрольними. Це єдиний фінансово-правовий інститут, який має складну структуру, оскільки складається з фінансово-правових норм, що включені як в загальну, так і в особливу частину фінансового права. Фінансовий контроль як інститут загальної частини фінансового права складається з фінансово-правових норм, які визначають поняття фінансового контролю, його завдання, цілі та принципи здійснення, а також його елементи, види, форми і методи; регулюють організацію і порядок проведення фінансового контролю в цілому. Ці норми мають загальний характер. Якщо говорити про специфіку норм фінансового контролю, то слід ще раз наголосити, що вони містяться і в особливій частині фінансового права, бо врегульовують порядок його проведення у різних сферах фінансової діяльності. У багатьох нормативно-правових актах містяться норми, які спеціально призначені для регулювання відносин з фінансового контролю. Існують норми які визначають компетенцію органів фінансового контролю і є правовою основою їх діяльності. Саме вони відображають сутність та основні риси фінансового контролю.
Щодо розміщення інституту фінансового контролю в системі фінансового права існують різні думки вчених. Більшість учених (О.М. Александров; В.В. Бесчеревних; В.П. Дьяченко; Н.О. Ковальова, В.М. Митрофанов; Л.С. Малокотін, Р.Й. Розенблюм, А.І. Худяков; Р.Й. Халфіна; Ю.А. Ровинський) відносять інститут фінансового контролю до загальної частини]. Інші вважають, що оскільки фінансовий контроль реально здійснюється в конкретних напрямах фінансової діяльності, слід говорити лише про його специфічні види. Деякі вчені вважають, що фінансовий контроль є навіть не інститутом фінансового права, а його підгалуззю, особливість якої полягає в тому, що вона має складну структуру, оскільки складається з фінансово-правових норм, які включені як в загальну, так і в особливу його частину]. На нашу думку, поняття “підгалузь” і “правовий інститут”, по суті, майже ідентичні, але все ж таки краще фінансовий контроль називати інститутом фінансового права.