- •Поняття і значення фінансів.
- •Функції фінансів.
- •Поняття фінансового контролю, його функції та принципи.
- •Фінансовий контроль і контрольна функція фінансів.
- •Фінансова діяльність держави і роль фінансового контролю в її здійсненні.
- •Становлення і розвиток терміну «фінанси» та «фінансовий контроль».
- •Соціальне управління як вид діяльності держави, його види, об’єкти і суб’єкти.
- •Поняття та види функцій управління.
- •Методи соціального управління.
- •Процес соціального управління, його стадії.
- •Контроль як функція управління та як заключна стадія управлінського процесу.
- •Управлінські відносини та їх види.
- •13. Фінансовий контроль як умова реалізації фінансової політики держави.
- •14. Поняття фінансового контролю як інституту фінансового права, його місце в системі права.
- •15. Види фінансового контролю.
- •16. Форми фінансового контролю.
- •17. Методи фінансового контролю.
- •18. Фінансово-контрольні правовідносини, їх зміст та особливості.
- •19. Особливості оптимізації системи органів фінансового контролю згідно Указів Президента «Про оптимізацію системи
- •20. Порядок ведення журналу реєстрації перевірок.
- •21. Координація проведення планових виїзних перевірок органів фінансового контролю.
- •22. Порядок здійснення внутрішнього аудиту в системі центрального органу виконавчої влади.
- •23. Поняття процесу фінансового контролю, його ознаки та стадії.
- •24. Основні стадії процесу фінансового контролю.
- •25. Додаткові стадії процесу фінансового контролю.
- •26. Взаємодія органів фінансового контролю та її форми.
- •27. Повноваження вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •28. Конституційні повноваження Президента України.
- •29. Контрольні повноваження Кабінету Міністрів України.
- •30. Повноваження Комітетів вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •31. Контрольні повноваження Верховної Ради арк.
- •32. Контрольні повноваження Ради Міністрів арк.
- •33. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти фінансового контролю.
- •34. Повноваження Пенсійного Фонду України щодо дотримання фінансової дисципліни.
- •35. Правовий статус та завдання Державної пробірної служби україни.
- •36. Правові основи та порядок здійснення перевірок органами державної пробірної служби україни.
- •37. Історія розвитку законодавства про Рахункову палату.
- •38. Правовий статус Рахункової палати як постійно діючого органу фінансового контролю.
- •39. Представництва Рахункової палати.
- •40. Завдання рахункової палати.
- •41. Функції Рахункової палати.
- •42. Об’єкти контрольних повноважень Рахункової палати.
- •43. Принципи організації і діяльності Рахункової палати.
- •44. Підготовка і проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.
- •45. Правові форми оформлення результатів контрольних заходів Рахункової палати.
- •46. Реалізація матеріалів перевірок Рахунковою палатою.
- •47. Організація контролю Рахунковою палатою за усуненням виявлених в ході перевірок порушень.
- •48. Правовий статус Міністерства Фінансів України, його завдання.
- •49. Функції Міністерства Фінансів України, які передбаченні чинним законодавством.
- •50. Контрольні повноваження Міністерства Фінансів України на кожній стадії бюджетного процесу.
- •51. Державна Казначейська служба як спеціальний орган при Міністерстві фінансів, що здійснює фінансовий контроль, його завдання.
- •52. Функції державної казначейської служби.
- •53. Правовий статус органів Державної фінансової інспекції.
- •54. Завдання та методи контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •55. Функції органів Державної фінансової інспекції
- •56. Права органів Державної фінансової інспекції у здійснені фінансового контролю.
- •57. Державний фінансовий аудит – як метод контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •58. Оформлення результатів державного аудиту.
- •59. Порядок проведення інспектування органів Державної фінансової інспекції.
- •60. Зміст акта ревізії проведеної органів Державної фінансової інспекції
- •61. Реалізація результатів ревізії та державного аудиту.
- •62. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів.
- •64.Права Державних податкових інспекцій під час реалізації контрольної функції.
- •65.Складання протоколу про адміністративне правопорушення.
- •67.Субєкти,що здійснюють недержавний фінансовий контроль та законодавча база їх діяльності.
- •68.Порядок проведення недержавного аудиту.
- •69.Обовязкові випадки проведення ауд. Перевірок відповідно до зу Про ауд.Діяльність
- •70. Оранізіції і особи,що мають право проводити недержавні аудиторські перевірки.
- •71.Відповідальність при здійсненні недержавного аудиту.
- •72.Поняття і види санкцій, що застосовуються органами фінансового контролю.
- •73. Порядок застосування фінансових санкцій органами фінансового контролю.
- •2.Фін.Правові санкції:
- •3.Призупинення бюджетних асигнувань
- •74.Порядок застосування адміністративних стягнень органами фінансового контролю.
- •75. Порядок застосування санкцій органами фінансового контролю за бюджетні правопорушення
- •76. Причини і умови скоєння фінансових правопорушень, проблеми їх профілактики.
- •3) Правові умови.
- •77. Поняття і зміст юридичних санкцій.
- •78.Поняття законності при здійсненні фк.
- •79.Вимоги зміцнення законності.
- •80.Поняття та види гарантій зміцнення законності у фінансовому контролі.
- •81.Соціальні та правові засоби захисту прав посадових осіб органів фінансового контролю.
- •3.Відшкодування заподіяної шкоди.
- •82.Відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю.
Процес соціального управління, його стадії.
Процес державного соціального управління можна розглядати як сукупність самостійних, послідовних етапів або стадій, під час яких здійснюється цілеспрямований упорядкувальний вплив на суспільні відносини в сфері управління.
Державне управління здійснюється у вигляді процесу соціального управління, який складається з системи управлінських дій, об’єднаних в стадії:
– підготовка управлінського рішення; – прийняття управлінського рішення; – виконання управлінського рішення; – перевірка виконання управлінського рішення.
Першочерговим етапом, що здійснюється на першій стадії є збір необхідної інформації, що дає уявлення про проблему, яку необхідно вирішити. Потім дана інформація аналізується, що дає можливість відділити корисну інформацію від непотрібної, усунути недостатність інформації, перевірити її достовірність тощо.
Коли у суб’єкта управління склалося повне уявлення про проблему, яку необхідно вирішити, він починає розробляти різноманітні варіанти рішень. Таких варіантів може бути безліч, серед яких вибирається найбільш досконалий.
Наступною є стадія прийняття управлінського рішення, на якій необхідно встановити форми (способи) звітності про його виконання, оскільки суб’єкт управління повинен мати повну, конкретну, достовірну зворотну інформацію про об’єкт управління.
Рішення повинне бути конкретним, чітким, ясним, лаконічним, оскільки його виконання залежить від того, як його зрозуміли. Необхідною вимогою рішення є його доброякісність. Доброякісним слід вважати таке рішення, практичний ефект якого відповідає поставленій меті.
Від належної підготовки та прийняття управлінського рішення залежить як його виконання, так і здійснення контролю за виконанням.
Після прийняття рішення, воно доводиться до відповідних виконавців. Для успішної реалізації рішення необхідно вчинити певні дії з метою організації його виконання.
Управлінське рішення можна вважати виконаним, коли об’єкт управління вчинив всі необхідні дії, а результати передав до суб’єкта управління.
Завершує процес соціального управління – стадія контролю. Вона є необхідною, оскільки за наслідками її здійснення дається висновок про належність виконання рішення.
Контроль як функція управління та як заключна стадія управлінського процесу.
Завершує процес соціального управління – стадія контролю. Вона є необхідною, оскільки за наслідками її здійснення дається висновок про належність виконання рішення.
Контроль існує на всіх стадіях державного управління, займаючи особливе місце в управлінському процесі, а також виступає як самостійна стадія. У випадку, коли контроль не пов’язаний з конкретним рішенням, він виступає в якості функції державного соціального управління, яка дозволяє не лише виявити, але й запобігти помилкам і недолікам у роботі суб’єктів та об’єктів управління. Якщо контроль пов’язаний з конкретним рішенням і здійснюється перевірка його виконання, то він виступає у якості заключної стадії управлінського процесу.
Органи фінансового контролю здійснюють свою управлінську діяльність у формі процесу. Оскільки їх діяльність полягає у перевірці виконання фінансово-господарських зобов’язань, то даний процес соціального управління можна визначити як процес фінансового контролю.
Процес фінансового контролю – впорядкована в рамках чинного законодавства і підпорядкована загальним правилам, діяльність органів фінансового контролю спрямовану на перевірку дотримання фінансово-правових норм підконтрольними суб’єктами за допомогою спеціальних методичних прийомів і способів та фіксацією відповідних результатів в офіційних документах.