77. Поняття і зміст юридичних санкцій.

Правова санкція – це міра державного примусу за невиконання або неналежне виконання встановлених нормативно-правовими актами правил.

За характером впливу, санкції можна поділити на:

1. містять в собі безпосереднє покарання – санкції, які безпосередньо впливають на суб’єкта господарювання або його майновий стан (штраф, пеня);

2. містять в собі опосередковане покарання – санкції, які безпосередньо не завдають майнових втрат, але зменшують доходи платника в майбутньому, обмежують його діяльність (арешт рахунків, зупинення дії ліцензії).

Органи фінансового контролю застосовують наступні санкції:

1. адміністративні стягнення (штраф, конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва); 2) фінансово-правові санкції (фінансова (штрафна) санкція, пеня, стягнення сум недоїмки, призупинення бюджетних асигнування, зупинення операцій з бюджетними коштами, повернення бюджетних коштів отриманих у вигляді субвенції у разі нецільового їх використання, зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням).

Фінансово-правові санкції, залежно від способу охорони бюджетних правовідносин, поділяються на: - правовідновлювальні, реалізація яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фінансовим інтересам держави, примусове виконання невиконаних фінансових обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджетних) прав держави. Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня, функція якої полягає у компенсування державі чи місцевому утворенню ту шкоду, а точніше збитки, які вони несуть у зв’язку з несвоєчасною сплатою до відповідних бюджетів податків та інших обов’язкових платежів, несвоєчасним поверненням бюджетних коштів тощо. Пеня як фінансово-правова санкція є додатковим фінансовим обтяженням для правопорушника і відрізняється від пені як цивільно-правової санкції. Пеня як фінансова санція не може встановлюватися угодою сторін, перераховується виключно у доход держави чи місцевого утворення, її стягнення здійснюється у безспірному порядку уповноваженими державними ораганами; - каральні (штрафні), реалізація яких спрямована на попередження фінансового правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фінансового законодавства. Вони встановлюються за фінансові правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень.

78.Поняття законності при здійсненні фк.

Законність у фінансовому контролі – це стан взаємовідносин між контролюючими та підконтрольними суб’єктами, що полягає в неухильному дотриманні законів і підзаконних нормативно-правових актів та забезпечення впевненості підконтрольних суб’єктів у невтручання в їх господарську діяльність та гарантованість захисту їх прав щодо її здійснення.

Законність необхідно розглядати як:

1.Принцип діяльності,який полягає у дотриманні законів та інших н.п.а.

2.Гарантія впевненості суб’єктів господарювання у невтручання у їх діяльність.

3.Можливість захисту своїх прав та законних інтересів.

Порушенням законності є:

1.Невиконання нпа.

2.Порушення механізму забезпечення правильного їх застосування.

3.Відсутність необхідних умов та гарантів.

З метою існування законності були визначені типи правового регулювання, а саме для органів фінансового контролю характерний тип правового регулювання – звільнення від заборони, тобто заборонено все крім того, що прямо дозволено в законі. Оскільки контролюючий орган може діяти лише в межах визначених законодавством, то його право є одночасно для нього і його обов’язком.

Для підконтрольних суб’єктів тип правового регулювання – загальний дозвіл, тобто дозволено все, крім того, що прямо заборонено в законі. Для них права визначають міру можливої поведінки, а обов’язком виступає вимога діяти певним чином, яка міститься в нормах права і забезпечена державним примусом.